Ford Bronco

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ford Bronco
92-96 Ford Bronco.jpg Ford Bronco 5
Виробник Ford Motor Company
Роки виробництва 1966-1996
Наступник(и) Ford Expedition
Подібні Chevrolet Blazer K/K5/Chevrolet Tahoe
Dodge Ramcharger
International Harvester Scout
Jeep Cherokee SJ

Ford Bronco — позашляховик компанії Ford, що виготовлявся з 1966 по 1996 рік.

Всі автомобілі Бронко були повноприводними з понижуючими передачами.

Перше покоління (1966–1977)[ред. | ред. код]

Ford Bronco 1 (1974–1977)
Салон

Перше покоління Bronco являло собою компактний SUV, виготовлялось з 1966 по 1977 рік і складало конкуренцію Jeep CJ-5 і International Harvester Scout. Автомобіль також випускався в кузові типу родстер. Останній виявився невдалим і протримався на конвеєрі тільки до 1968-го.

Двигун спочатку був один І6 2.8 л потужністю 107 к.с., який агрегатувався з «механікою», і тільки з 1973 року як опція була запропонована коробка «автомат». У той же час модернізації піддали і двигун, що став І6 3.3 л. Енергетична криза 1970-х років вкрай негативно позначився на історії Bronco, і в 1977-му виробництво Bronco першого покоління було припинено.

Двигуни[ред. | ред. код]

  • 2.8 л І6 107 к.с.
  • 3.3 л І6 129 к.с.
  • 4.7 л Windsor V8 200 к.с.
  • 4.9 л Windsor V8 205 к.с.

Друге покоління (1978–1979)[ред. | ред. код]

Ford Bronco 2 (1978–1979)

В 1978 році представлено друге покоління збудоване на основі пікапа Ford F-100, являло собою повнорозмірний SUV і складало конкуренцію Chevrolet Blazer, Jeep Cherokee і Dodge Ramcharger, але її випуск тривав протягом року і був згорнутий.

Двигуни[ред. | ред. код]

  • 5.75 л 351M V8
  • 6.6 л 400M V8

Третє покоління (1980–1986)[ред. | ред. код]

Ford Bronco 3 (1980–1986)

В 1977 році почали розробку нового покоління позашляховика. В 1980 році представлено третє покоління Бронко, яке виготовлялось до 1986 року. Машина помітно змінилася зовні, стала більш агресивною на вигляд. Автомобіль відрізнявся прекрасною прохідністю і саме за ці якості був особливо любимий публікою.

У 1982 році позашляховик зазнав малозначний рестайлінг, в якому головним нововведенням стала інша решітка радіатора.

В 1983 році дебютував компактний Ford Bronco II, який розроблений на основі пікапа Ford Ranger і немає нічого спільного з повнорозмірним Bronco. Ford випускав Bronco II відразу в декількох варіантах: з заднім/переднім/повним приводом, механічною/автоматичною коробкою передач, а також з різними двигунами, серед яких був і турбомотор.

Великий Bronco збудований на основі пікапа Ford F-150 сьомого покоління. Автомобіль отримав незалежну передній міст Dana 44 і передню підвіску Ford TTB (Twin Traction Beam), задня підвіска містила нерозрізний міст на еліптичні ресори.

Великі Бронко та їх наступники Ford Expedition виготовлялись на заводі Форда в Уейн (штат Мічиган).

Двигуни[ред. | ред. код]

  • 4.9 л І6
  • 4.95 л 302 V8 190 к.с.
  • 5.75 л 351M V8 156 к.с.
  • 5.75 л Windsor V8 210 к.с.

Четверте покоління (1987–1991)[ред. | ред. код]

Ford Bronco 4 (1987–1991)

В 1987 році представлений новий, збудований на основі пікапа Ford F-150 восьмого покоління. Позашляховик отримав нову, більш оптічну передню частину та оновлену трансмісію.

З 1987 року антиблокувальні гальма заднього колеса (ABS) в цілях безпеки ввійшли в базове оснащення.

У 1989 році американці модернізували салон позашляховика, в якому з'явилися нові сидіння, а рульову колонку тепер можна було регулювати по вильоту.

Двигуни[ред. | ред. код]

  • 4.9 л І6
  • 4.95 л 302 V8
  • 5.75 л Windsor V8

П'яте покоління (1992–1996)[ред. | ред. код]

Ford Bronco 5 (1992–1996)

В 1992 році дебютував новий, збудований на основі пікапа Ford F-150 дев'ятого покоління. Позашляховик отримав нову передню частину зі складними фарами, решіткою радіатора та оновлену трансмісію. Виробник особливо відзначав помітно поліпшені показники аеродинамічного опору, а також хвалився досить багатим на ті часи оснащенням позашляховика. Автомобіль обладнали дзеркалами з електрорегулюванням, а топові версії отримали шкіряну обробку салону. У лінійці моторів з'явився 240-сильний V8 5.8. У такому вигляді модель протрималася на конвеєрі аж до 1996 року, а вже в 1997-му йому на зміну прийшов повнорозмірний позашляховик Ford Expedition.

Двигуни[ред. | ред. код]

  • 4.9 л І6 (1992)
  • 4.95 л 302 V8
  • 5.75 л Windsor V8 240 к.с.

Шосте покоління (з 2018)[ред. | ред. код]

В Мічигані в 2018 році почнеться випуск моделей Ford Ranger і Bronco. Останній буде рамним позашляховиком з гібридним приводом.

Посилання[ред. | ред. код]