Ford Bronco

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ford Bronco
2021 Ford Bronco Big Bend, Front Right, 07-11-2021.jpg Ford Bronco 2021
Виробник Ford Motor Company
Роки виробництва 1966-1996
з 2020
Наступник(и) Ford Expedition
Подібні Chevrolet Blazer K/K5/Chevrolet Tahoe
Dodge Ramcharger
International Harvester Scout
Jeep Cherokee SJ

Ford Bronco (укр. Форд Бронко) — великий рамний позашляховик компанії Ford, що виготовлявся з 1966 по 1996 рік.

Всі автомобілі Бронко були повноприводними з понижуючими передачами.

В 2021 році компанія Ford відновила виробництво моделі Bronco.

Перше покоління (1966–1977)[ред. | ред. код]

Ford Bronco 1 (1974–1977)
1975 Ford Bronco; Annandale, MN (28396973647).jpg
Салон

Перше покоління Bronco являло собою компактний SUV, виготовлялось з 1966 по 1977 рік і складало конкуренцію Jeep CJ-5 і International Harvester Scout. Автомобіль також випускався в кузові типу родстер. Останній виявився невдалим і протримався на конвеєрі тільки до 1968-го.

Двигун спочатку був один І6 2.8 л потужністю 107 к.с., який агрегатувався з «механікою», і тільки з 1973 року як опція була запропонована коробка «автомат». У той же час модернізації піддали і двигун, що став І6 3.3 л. Енергетична криза 1970-х років вкрай негативно позначився на історії Bronco, і в 1977-му виробництво Bronco першого покоління було припинено.

Двигуни[ред. | ред. код]

  • 2.8 л І6 107 к.с.
  • 3.3 л І6 129 к.с.
  • 4.7 л Windsor V8 200 к.с.
  • 4.9 л Windsor V8 205 к.с.

Друге покоління (1977–1979)[ред. | ред. код]

Ford Bronco 2 (1977–1979)

В 1977 році представлено друге покоління збудоване на основі пікапа Ford F-100, являло собою повнорозмірний SUV і складало конкуренцію Chevrolet Blazer, Jeep Cherokee і Dodge Ramcharger, але її випуск тривав протягом року і був згорнутий.

Двигуни[ред. | ред. код]

  • 5.75 л 351M V8
  • 6.6 л 400M V8

Третє покоління (1979–1986)[ред. | ред. код]

Ford Bronco 3 (1979–1986)
Seamless repair (5015787192).jpg

В 1977 році почали розробку нового покоління позашляховика. В 1979 році представлено третє покоління Бронко, яке виготовлялось до 1986 року. Машина помітно змінилася зовні, стала більш агресивною на вигляд. Автомобіль відрізнявся прекрасною прохідністю і саме за ці якості був особливо любимий публікою.

У 1982 році позашляховик зазнав малозначний рестайлінг, в якому головним нововведенням стала інша решітка радіатора.

В 1983 році дебютував компактний Ford Bronco II, який розроблений на основі пікапа Ford Ranger і немає нічого спільного з повнорозмірним Bronco. Ford випускав Bronco II відразу в декількох варіантах: з заднім/переднім/повним приводом, механічною/автоматичною коробкою передач, а також з різними двигунами, серед яких був і турбомотор.

Великий Bronco збудований на основі пікапа Ford F-150 сьомого покоління. Автомобіль отримав незалежну передній міст Dana 44 і передню підвіску Ford TTB (Twin Traction Beam), задня підвіска містила нерозрізний міст на еліптичні ресори.

Великі Бронко та їх наступники Ford Expedition виготовлялись на заводі Форда в Уейн (штат Мічиган).

Двигуни[ред. | ред. код]

  • 4.9 л І6
  • 4.95 л 302 V8 190 к.с.
  • 5.75 л 351M V8 156 к.с.
  • 5.75 л Windsor V8 210 к.с.

Четверте покоління (1986–1991)[ред. | ред. код]

Ford Bronco 4 (1986–1991)
Ford Centurion Classic 350 Lariat XLT 460 V8

В 1986 році представлений новий, збудований на основі пікапа Ford F-150 восьмого покоління. Позашляховик отримав нову, більш оптічну передню частину та оновлену трансмісію.

З 1987 року антиблокувальні гальма заднього колеса (ABS) в цілях безпеки ввійшли в базове оснащення.

У 1989 році американці модернізували салон позашляховика, в якому з'явилися нові сидіння, а рульову колонку тепер можна було регулювати по вильоту.

Двигуни[ред. | ред. код]

  • 4.9 л І6
  • 4.95 л 302 V8
  • 5.75 л Windsor V8

П'яте покоління (1991–1996)[ред. | ред. код]

Ford Bronco 5 (1991–1996)
1994 Ford Bronco, Rear Right, 06-16-2020.jpg

В 1991 році дебютував новий, збудований на основі пікапа Ford F-150 дев'ятого покоління. Позашляховик отримав нову передню частину зі складними фарами, решіткою радіатора та оновлену трансмісію. Виробник особливо відзначав помітно поліпшені показники аеродинамічного опору, а також хвалився досить багатим на ті часи оснащенням позашляховика. Автомобіль обладнали дзеркалами з електрорегулюванням, а топові версії отримали шкіряну обробку салону. У лінійці моторів з'явився 240-сильний V8 5.8. У такому вигляді модель протрималася на конвеєрі аж до 1996 року, а вже в 1997-му йому на зміну прийшов повнорозмірний позашляховик Ford Expedition.

Двигуни[ред. | ред. код]

  • 4.9 л І6 (1992)
  • 4.95 л 302 V8
  • 5.75 л Windsor V8 240 к.с.

Шосте покоління (з 2021)[ред. | ред. код]

Ford Bronco (U725)
Ford Bronco (U725)

В Мічигані в березні 2020 року почнеться випуск моделі Bronco (U725) для Північної Америки. Модель була презентована 14 липня 2020 року онлайн[1]. Продажі почнуться в першій половині 2021 року. Bronco буде рамним позашляховиком з гібридним приводом збудованим на шасі T6 від Ford Ranger. Позашляховик доступний в короткій тридверній версії, в подовженому варіанті на п’ять місць, а також в версії пікап. Двигуни 2.3 EcoBoost і 2.7 EcoBoost V6, що працюють в парі з 7-ст. МКПП Getrag MTI550 або 10-ст. АКПП Ford-GM SelectShift. Ranger отримає повнопривідну трансмісію з роздаткою і мости з диференціалами, що блокуються. Шини - Bridgestone Dueler A/T 255/75 R17. Ззаду в машині працює жорсткий міст Dana 44 AdvanTEK, що кріпиться на п'яти важелях і спіральних пружинах, спереду - Dana AdvanTEK з незалежною підвіскою. І в тому, і в іншому у вигляді опції можна поставити електронне блокування диференціала Spicer Performa-TraK.

Головними конкурентами моделі стануть Jeep Wrangler і Toyota 4Runner.

Будуть модифікації з гібридними установками.

Випускати позашляховик буде завод в Уейні (штат Мічиган), де виготовляли попередні моделі. В продаж кросовер надійде на початку 2021 року.

Двигуни[ред. | ред. код]

  • 2.3 л EcoBoost I4-T 274 к.с., 420 Нм
  • 2.7 л EcoBoost V6-TT 314 к.с., 542 Нм

Ford Bronco Sport (з 2020)[ред. | ред. код]

Ford Bronco Sport
Докладніше: Ford Bronco Sport

Паралельно з "класичним" позашляховиком дебютував[2] й Ford Bronco Sport (CX430). Автомобіль збудовано на платформі Ford C2, що й Ford Escape. Привід повний з 8-ст. АКПП.

Обидві підвіски незалежні: спереду McPherson, ззаду багаторичажка. Кут в'їзду - 21,7-30,4°, з'їзду - 30,4-33,1°, рампи - 18,2-20,4°. Глибина подоланого броду - 450-600 мм. Максимальне корисне навантаження - 454 кг. Дах здатна витримати вагу в 45-68 кг. Маса причепа - 907-998 кг.

Система повного приводу в своєму розпорядженні має пару зчеплень в задньому диференціалі, дозволяючи при необхідності перекидати всю доступну для задньої осі тягу на праве або ліве колесо. Передбачено сім режимів руху: Normal, Eco, Sport, Slippery («слизький»), Sand («пісок»), Mud/Ruts («бруд/ями»), Rock Crawl («камені/повзе режим»).

В продаж кросовер надійде восени 2020 року.

Продажі[ред. | ред. код]

рік авто
1966 23,776
1967 14,230
1968 16,629
1969 20,956
1970 18,450
1971 19,784
1972 21,115
1973 21,894
1974 25,824
1975 13,125
1976 15,256
1977 14,546
1978 77,917
1979 104,038
1980 44,353
1981 39,853
1982 40,782
1983 40,376
1984 40,376
1985 54,562
1986 62,127
1987 43,074
1988 43,074
1989 69,470
1990 54,832
1991 25,001
1992 25,516
1993 32,281
1994 33,083
1995 37,693
1996 34,130

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Культовый внедорожник Ford Bronco вернулся | фото и видео (ru-RU). 2020-07-14. Процитовано 2021-01-03. 
  2. Ford представив відновлений позашляховик Bronco. Motorcar (uk). 2020-07-14. Процитовано 2020-07-14. 

Посилання[ред. | ред. код]