Ford GT

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ford GT
YELLOW GT.jpg Ford GT ІІ
Виробник Ford
Роки виробництва 20032006
2016
Попередник(и) Ford GT40
Клас спорткар
Двигун(и) Бензиновий двигун

Ford GT — середньомоторний спортивний автомобіль, перше покоління якого випускалось Ford Motor Company з 2003 по 2006 рік, а друге — з 2016 року. Спочатку автомобіль розроблявся як концепт-кар до сторіччя компанії Ford, також він повинен був нагадати про імена автомобілів з яких «росли його коріння», таких як Mustang і Thunderbird. Каміло Пардо (англ. Camilo Pardo), начальник студії Ford «Living Legends» (в перекладі на укр. "Живі легенди"), був призначений на посаду головного дизайнера GT і працював під керівництвом Джея Мейса (англ. J Mays). Дизайнер взяв за основу дизайн класичного гоночного автомобіля Ford GT40 1960 років, тому автомобіль іноді плутали з його попередником.

Позитивні відгуки в автосалонах спонукали компанію в 2002 році випустити автомобілі в обмеженій кількості, перша випущена версія з'явилася в 2005 році. Це був двомісний дуже потужний автомобіль дуже схожий на свого спортивного «батька». 5,4 літровий двигун з наддувом був задньорозташований, видавав 550 к.с. (410 кВт) і крутний момент 680 Нм, максимальна швидкість — 330 км/год (обмежена електронікою).

Перше покоління[ред. | ред. код]

Ford GT
2005 Ford GT coupe (8453093606).jpg Ford GT coupe
Виробник Ford
Роки виробництва 20032006 (4038 автомобілів)
Попередник(и) Ford GT40
Клас спорткар
Стиль кузова купе
Компонування RMR
Двигун(и) 2004—2006: 5,4 л V8
Коробка передач 2004—2006: МКПП 6-ступенева
Колісна база 2710 мм
Довжина 4643 мм
Ширина 1953 мм
Висота 1125 мм
Вага 1500 кг
Подібні Ferrari F430
Lamborghini Gallardo

Розробка[ред. | ред. код]

Ford GT coupe
Інтер'єр Ford GT

В 1995 році на Детройтському автосалоні був показаний концепт Ford GT90. Пізніше, в 2002 році, компанією Ford був продемонстрований концепт оновленого GT40.

GT дуже подібний на оригінальний Ford GT40, але дещо більший, ширший і на 3 дюйми (76 мм) вищий від оригінального 40-дюймового автомобіля — з цієї причини потенційною назвою для автомобіля була GT43. Три прототипи автомобіля були показані в 2003 році у рамках урочистостей з нагоди століття компанії. Виробництво Ford GT було почате восени 2004 року.

Британська компанія, «Safir Engineering», яка придбала торгову марку і відновляла випуск GT40 в 1980-х, припинивши випуск, продала непотрібні права і потужності невеликій компанії з Огайо, яка називалась «Safir GT40 Spares». Safir GT40 Spares ліцензувало використання торгової марки, в результаті Ford до початку виставки в 2002 році не міг присвоїти новому Ford GT назву GT40. Були чутки, що Safir GT40 Spares попросив $40 млн. за права, але вони ні разу не підтвердились. Представники Safir GT40 Spares заявили, що Ford відхилив пропозицію про угоду на $8 мільйонів. Перші машини 1960-х називали просто «Ford GT». Назва «GT40» була назвою проекту Ford з підготовки машин до міжнародних тривалих змагань з ціллю виграти «24 Години Ле-Мана». Перші 12 прототипів носили послідовні номери з GT-101 по GT-112. З початку виробництва все більш пізні моделі 1, 2, 3, 5 поколінь нумерувались з GT40-P-1000 до GT40-P-1145 і офіційно називались «GT40». В результаті цієї історії новий Ford GT втратив свою нумерацію і серійні номери.

Виробництво і продажі[ред. | ред. код]

Перші покупці отримали автомобіль в серпні 2004 року. Почав збиратись і був розфарбований Ford GT компанією Saleen в їхньому відділенні Saleen Special Vehicles в місті Трой (штат Мічиган). На GT встановлювався фордівський двигун з фабрики «Romeo Engine» в місті Ромео (штат Мічиган). Займались установкою двигуна, механічною КПП й інтер'єру у відділі SVT Ford на заводі у Віксомі.

Двигун Ford GT

З 4 500 спочатку запланованих біля 100 було експортовано в Європу починаючи з кінця 2005 року. 200 автомобілів призначались для продажу в Канаді. Коли в 2006 році виробництво було закінчене, план в 4 500 автомобілів не був виконаний. Приблизно 550 було зроблено в 2004 році, біля 1900 в 2005, і трохи більше 1600 в 2006, в сумі 4038; окрім цього останні 11 машин були розібрані компанією «Mayflower Vehicle Systems» і продані на запчастини.

Як і в більшості бажаних автомобілів, коли Ford GT тільки вийшов, попит на нього перевищував пропозицію, і в результаті автомобілі спочатку продавались за преміум цінами. Перший продаж приватній особі нового фордівського спорткару відбулась 4 серпня 2004 року, коли керівний службовець з Microsoft Джон Шірлей (англ. Jon Shirley) забрав свій темно-синій Ford GT 2005[1]. Шірлей заплатив за право отримати перший Ford GT на Pebble Beach Concours d'Elegance аукціоні віддавши вище $557 000[2]. Джей Лено (англ. Jay Leno), ведучий програми The Tonight Show with Jay Leno, отримав червоний GT на тиждень пізніше[3].

Виробництво останньої 4038-ї GT завершило виробництво моделі 21 вересня 2006 року, раніше спочатку запланованих 4500[4]. Фабрика у Віксомі завершила виробництво 31 травня 2007 року[5]. Продажі GT продовжувались до 2007 року (включно) зі складів.

Продажі й виробництво Ford GT, 2004–2007 рр.
Рік Продажі в США Виробництво
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Всього
2004 22 63 59 144 547
2005 7 4 44 70 117 150 91 113 176 165 157 208 1302 1890
2006 157 194 204 157 178 185 147 143 133 102 261 58 1919 1601
2007 62 169 - 231 0
В сумі 3596 4038
Ford GTX1

Двигун[ред. | ред. код]

  • 5.4 л Ford Modular V8 550 к.с. 774 Нм

Ford GTX1[ред. | ред. код]

В листопаді 2005 року Ford GTX1 (родстер-версія Ford GT) була показана в Лас-Вегасі. Тюнінг вартістю 48 тисяч доларів здійснений «Genaddi Design Group» і одобрений Ford. Це включає покращення підвіски, гальм і збільшення потужності до 700 к. с. (520 кВт)[6].

Друге покоління (з 2015)[ред. | ред. код]

Ford GT ІІ
Ford GT ІІ
SLM 30 - Ford GT.jpg

Новий Ford GT був представлений на Північноамериканському міжнародному автошоу 2015 року і на відкритті Forza Motorsport 6, і поставлений на виробництво і випуск у 2016 році. Він позначив 50 років відтоді як GT40 виграв перегони 24 години Ле Мана 1966 року і успішно проїхав 24 години Ле Мана 2016 року для відмітки річниці, вигравши у своєму класі.

Машина оснащена щойно розробленим 3,5-літровим двигуном EcoBoost V6 з подвійним турбонаддувом, видаючи 656 к.с. (483 кВт) 6520 об/хв і 746 Нм при 5900 об/хв та 7-ст. роботизованою коробкою передач Getrag.[7]. Згідно з Фордом, "GT демонструватиме одне з найкращих співвідношень потужності до маси будь-якого серійного автомобіля", завдяки його легкій конструкції з вуглепластику. Підґрунтям GT є монокок з вуглепластику, вмонтований до алюмінієвих переднього і заднього підрамників, покритий вуглепластиковими кузовними панелями. Машина також має підвіску спортивного типу, ефективну аеродинаміку[8] і двогранні двері. Вітрове скло автомобіля виготовлене з Gorilla Glass, вироблене на Corning, яке також застосовується на екранах смартфонів[9]. Gorilla Glass використовується для зниження маси автомобіля, дозволяючи тонше вітрове скло такої самої міцності[10].

Починаючи з грудня 2016 року, Ford планує складати GT в кількості одного автомобіля в день аж по жовтень 2020 року. Автомобілі 2017 і 2018 модельних років будуть зарезервовані для обраних покупців GT, автомобілі 2019 року – для покупців, які впустили свій шанс в першому вибірковому процесі, і автомобілі 2020 року для нових клієнтів[11].

Двигун[ред. | ред. код]

  • 3.5 л twin-turbo Ford EcoBoost V6 656 к.с. 746 Нм

Примітки[ред. | ред. код]

  1. LIVING LEGEND COMES TO LIFE AS FORD DELIVERS FIRST PRODUCTION 2005 FORD GT[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. Ford GT Delivery — MSN Autos. Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 4 січня 2017. 
  3. Ford Motor Company — Featured Story — Jay Leno Receives His 2005 Ford GT. Архів оригіналу за 2 жовтня 2008. Процитовано 4 січня 2017. 
  4. Media.Ford.com: SHELBY GT500 CLAIMS FORD PERFORMANCE TORCH — WITH NEW TV COMMERCIAL — AS FORD GT ENDS ITS RUN. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 4 січня 2017. 
  5. Fords Wixom Plant Heads to the Great Assembly Line in the Sky [Архівовано 5 травня 2008 у Wayback Machine.] autoblog.com
  6. This Ultra-Rare Ford GTX1 Convertible With 0 Miles Can Be Yours. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 4 січня 2017. 
  7. Motoring on the Ford GT (Series II) http://www.motoring.com.au/why-ford-chose-a-truck-engine-for-its-new-supercar-51170/ [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  8. Ford GT Supercar Returns. RSsportscars.com. 12 січня 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 23 січня 2015. 
  9. The Ford's GT's windshield will be Gorilla Glass, just like your smartphone screen. theverge.com. The Verge. 15 грудня 2015. Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015. 
  10. Ford GT to Use Weight-Saving Gorilla Glass Windshield. Mortortrend.com. The Enthusiast Network. 15 грудня 2015. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 16 грудня 2015. 
  11. Ford Will Build One GT Per Day From December 2016 to October 2020. Road & Track. 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Відео на YouTube (Ford GT)
  2. Відео на YouTube (Ford GTX1)