Вуховертка звичайна
| Вуховертка звичайна | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Forficula auricularia (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Вуховертка звичайна або щипавка звичайна[1][2] або хохолаз[3] (Forficula auricularia) — вид вуховерток з родини Forficulidae.
Морфологія[ред. | ред. код]
Щипавка звичайна — невелика (1 —1,5 см) комаха іржаво-бурого кольору з темно-жовтими ногами та надкриллями. Самець трохи довший (до 16 мм) за самицю.
Екологія[ред. | ред. код]
Самиця відкладає яйця в нору, яка закінчується камерою, наприкінці літа й залишається охороняти їх до весни. Личинки схожі на дорослих комах і деякий час перебувають під охороною самиці. Комахи ведуть нічний спосіб життя, переховуючись удень під корою мертвих дерев, пеньками, камінням. Живляться дрібними комахами, овочами, нектаром квіток, виїдають недозріле насіння тощо.
Розмноження та розвиток[ред. | ред. код]
Як і всі представники цього ряду, звичайна щипавка розвивається з неповним перетворенням. Парування відбувається в кінці літа — початку осені, причому триває воно протягом кількох годин. Через кілька днів, самка відкладає яйця в одній загальній купці, у спеціально приготованому гнізді. Гніздо являє собою виритий в землі хід завдовжки від 5 до 8 см, рідше — до 15 см. Зазвичай гніздовий хід робиться у вигляді прямої трубки, але іноді він має бокове відгалуження. У цій нірці самка залишається зимувати разом з яйцями і після перезимівлі робить ще повторну кладку яєць. Самці зазвичай погано переносять зиму і навесні іноді можна знайти їхні трупи, що лежать біля живих самок.
Зазвичай розвиток яєць триває від 5 до 6 тижнів. Самка продовжує протягом деякого часу після вилуплення з яєць личинок залишатися разом зі своїм потомством, охороняючи його. Личинки першого віку схожі на дорослих, відрізняючись від них розмірами, зменшеним числом члеників вусиків (8 замість 13-14) та низкою інших ознак. Після смерті матері личинки ведуть вже самостійне життя.
Поширення[ред. | ред. код]
З Євразії завезена на інші континенти. В Австралії стала небезпечним шкідником овочевих і квіткових рослин.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Василь Козак Комахи України. — Підручники і посібники, 2010
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лісовий М.М., Овчинка В.В., Чайка В.М. Оцінка стану та екологічний аналіз біорізноманіття комах життєвої форми геобіонти в агроландшафтах Лісостепу України // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. — 2009. — Вип. 51. — № 3. — С. 61–75.
- ↑ Дрозда В.Ф., Кочерга М.О. Закономірності функціонування та контроль чисельності комплексу членистоногих (Anthropodas) у насадженнях чорної смородини (Ribes nigrum L.) за технологіями органічного землеробства // Садівництво. — 2012. — Вип. 65. — С. 143–151.
- ↑ Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 412. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |