Francesco Crispi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Франческо Кріспі»
Francesco Crispi
RN Crispi.jpg
Ескадрений міноносець «Франческо Кріспі»
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець типу «Квінтіно Селла»
Держава прапора Flag of Italy (1861-1946).svg Королівство Італія
Третій Рейх Третій Рейх
Належність Naval jack of Italy (ca. 1900-1946).svg Королівські ВМС Італії
War Ensign of Germany (1938–1945).svg Крігсмаріне
На честь Франческо Кріспі
Закладено 21 лютого 1923 року
Спущено на воду 12 вересня 1925 року
Введено в експлуатацію 29 квітня 1927 року
Загибель Потоплений внаслідок авіанальоту 8 березня 1944 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 970 тонн (стандартна)
1 480 тонн (повна)
Довжина 84,9 м
Ширина 8,6 м
Осадка 2,7 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни
3 × парових котли
Потужність 36 000 к.с.
Швидкість 33 вузли
Дальність плавання 3 600 миль на швидкості 14 вузлів
Екіпаж 125
Озброєння
Артилерія 3 × 120-мм гармати «120/45»
Торпедно-мінне озброєння 4 × 533-мм торпедних апаратів
32 міни
2 бомбомети для глибинних бомб
Зенітне озброєння 2 x 40-мм гармати «пом-пом»
2 x 13,2-мм кулемети

«Франческо Кріспі» (італ. Francesco Crispi) - ескадрений міноносець типу «Квінтіно Селла» ВМС Італії 1920-х років.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ескадрений міноносець «Франческо Кріспі» був закладений 21 лютого 1923 року на верфі «Cantiere Pattison» у Неаполі. Спущений на воду 12 вересня 1925 року, вступив у стрій 29 квітня 1927 року.

Свою назву отримав на честь італійського юриста та політика, одного з лідерів Рісорджименто та двічі прем'єр-міністра Італії Франческо Кріспі.

Історія служби[ред. | ред. код]

У складі ВМС Італії[ред. | ред. код]

У 1928 році «Франческо Кріспі» сів на мілину поблизу острова Мелорія в Лігурійському морі, внаслідок чого зазнав пошкоджень[1].

Після вступу Італії у Другу світову війну «Франческо Кріспі» разом з однотипним «Квінтіно Селла» складав IV ескадру есмінців, яка базувалась на Родосі. Будучи одним з найстаріших кораблів у складі флоту, «Франческо Кріспі» в основному діяв в Егейському морі, і залучався до супроводу конвоїв та протичовнового патрулювання.

На початку 1941 року корабель був модернізований: на ньому було розміщене обладнання для транспортування та запуску «вибухових катерів». У січні та лютому «Франческо Кріспі» і «Квінтіно Селла» двічі спробували атакувати вибуховими катерами бухту Суда, але обидва рази змушені були повернути назад через загрозу з боку ворожих кораблів.

25 лютого, після окупації британцями острова Кастелорізо «Франческо Кріспі» і «Квінтіно Селла», а також міноносці «Лупо» та «Лінчо» висадили на острові 240 солдатів, які зуміли повернути його під італійський контроль[2].

25 березня «Франческо Кріспі» і «Квінтіно Селла» утретє атакували бухту Суда. На цей раз їм вдалось досягнути успіху - атакою 6 вибухових катерів був напівзатоплений важкий крейсер «Йорк» і танкер «Періклз», але при цьому 6 пілотів човнів потрапили у полон[3].

27 травня «Франческо Кріспі» з міноносцями «Лупо» та «Лінчо» і двома торпедними катерами MAS супроводжував конвой, який доставив на Крит 2500 солдатів, 13 танків та інше військове спорядження[4]

Під час супроводу конвою в Егейському морі 27 листопада 1942 року був атакований ворожою авіацією та пошкоджений внаслідок влучання бомби[1].

У складі Крігсмаріне[ред. | ред. код]

В момент капітуляції Італії «Франческо Кріспі» перебував у Піреї, де був захоплений німцями і перейменований на «ТА 15». На кораблі було посилене зенітне озброєння.

8 березня 1944 року корабель, який перебував на північ від Криту, був атакований британськими літаками, уражений влучанням бомби-ракети, і затонув. Корабель був піднятий, але 12 жовтня того ж року, коли він перебував у Піреї, знову був атакований британською авіацією і потоплений[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Trentoincina.
  2. Massawa, Red Sea, February 1941
  3. Giorgio Giorgerini, Attacco dal mare. Storia dei mezzi d'assalto della Marina italiana
  4. Aldo Cocchia, Convogli. Un marinaio in guerra 1940-1942, pp. da 136 a 140.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
  • Эсминцы Второй мировой:первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. - Москва:Эксмо:Яуза,2019,-416 с. ISBN 978-5-04-098439-8 (рос.)