GAU-19

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
GAU-19/A
GAU 19A GECAL 50 2.jpg
Тип важкий кулемет
Походження  США
Історія використання
На озброєнні «Див. Історія»
Оператори «Див. Оператори»
Історія виробництва
Розробник General Electric
Виробник General Dynamics
Виготовлення 1983–н.ч.
Варіанти 3-стволи або 6-стволів
Характеристики
Вага З пристроєм подачі набоїв і блоком передачі: 63 кг
Довжина 1369 мм
Довжина ствола 914 мм
Ширина 343 мм
Висота 381 мм

Набій .50 BMG (12.7×99mm NATO)
Стволи 3 або 6
Дія електрична
Темп вогню 1000 або 2000
Дульна швидкість 887 м/с
Дальність вогню
Ефективна 1800 м
Максимальна 6000 м
Система живлення безланкове або звичайна стрічка М9

GECAL 50, має офіційну назву у військових GAU-19/A, кулемет створений за схемою Гатлінга з електричним приводом калібру .50 BMG (1217×99 мм).

Технічні специфікації[ред. | ред. код]

GAU-19/A розроблено для використання безланкового живлення, але може живитися від стандартної ланкової стрічки M9, якщо використовується спеціальний пристрій. Темп вогню вибірковий від 1000 до 2000 пострілів за хвилину. Версія кулемета для озброєння Humvee стріляє 1300 пострілів за хвилину. Середня віддача складає 2,2кН. У січні 2012 General Dynamics анонсувало нову версію під назвою GAU-19/B. Вона має таку ж вогневу потужність на легшій платформі, вага 48 кг.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Система GAU-19/B. Eurosatory Париж, 2016.

Спочатку  GECAL 50 випускалася компанією General Electric, потім Lockheed Martin, а зараз General Dynamics. Конструкторські розробки було розпочато у 1982. Перші прототипи мали шість стволів, але зараз стандартом є триствольні системи. GAU-19/A спочатку була більшою, потужнішою версією M134 Minigun. Після втрати дев'яти вертольотів у Гренаді почали будувати прототипи зброї у обох варіантах . Темп стрільби шестиствольних версій становив 4000 постріли за хвилину і може бути перероблена на темп стрільби 8000 пострілів за хвилину. GAU-19 потрібно 0,4 секунди щоб вийти на максимальний темп вогню.[2] Незабаром ця зброя була рекомендована як потенційне озброєння для V-22 Osprey.[3] Магазин повинен був розташовуватися під підлогою кабіни і може споряджатися у польоті. Проте, пізніше плани зі встановлення зброї було змінено.[4] У 2005 GAU-19/A встановили на вертоліт OH-58D Kiowa. Його також планували використовувати на вертольоті ARH-70.[5] У січні 2012 армія США замовила 24 GAU-19/B для використання на вертольотах. Поставки планувалися протягом дев'яти місяців.[1]

У 1999 США відправили 28 GAU-19 до Колумбії.[6] Оман використовує GAU-19/A які встановлені на HMMWV. ВМС Мексики використовують серію вертольотів MDH MD-902 з системою GAU-19/A для боротьби з наркоділерами.[7]

Оператори[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Не натовські:

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]