GLORIA (альбом)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
GloriaM:
Gloria.jpg
Студійний альбом
Виконавець Океан Ельзи
Дата випуску 22 вересня 2005
Записаний 2004 — 2005
Жанр рок
поп-рок
Тривалість 42:40
Мова українська
Лейбл «Lavina Music»
Продюсер Віталій Телезин
Мілош Єліч
Професійні огляди
* Music.com.ua 8/10 зірок пос.
Хронологія Океан Ельзи
Попередній
←
Tvій формат
(2003)
1221
(2006)
Наступний
→

«Gloria» — п'ятий студійний альбом українського гурту Океан Ельзи, виданий у 2005 році лейблом Lavina Music. Платівка розійшлася тиражем в понад 105000 екземплярів. «Gloria» став першим альбомом Океану Ельзи у «новому» складі: Святослав Вакарчук, Денис Глінін (лише ці двоє залишилися з початкового складу гурту), Мілош Єліч, Денис Дудко, Петро Чернявський.

Композиції[ред. | ред. код]

Автор музики і слів — Святослав Вакарчук. 

# Назва Тривалість
1. «Перша пісня»   3:45
2. «Ти і я»   3:29
3. «Вище неба»   3:59
4. «Сонце сідає»   3:10
5. «Ніколи»   3:19
6. «Тінь твого тіла»   3:15
7. «Без бою»   4:19
8. «GLORIA»   3:26
9. «Відчуваю»   4:16
10. «Ікони не плачуть»   4:12
11. «Як останній день»   2:54
12. «Не питай»   2:54
42:40

Коментарі Вакарчука[ред. | ред. код]

Джерело:[1]

  • 1. «Перша пісня»

По-іншому я її називаю «Пісня життя». Така собі увертюра до всього того, що ми зробили. У мене вона асоціюється з красивим ранком, коли тільки починається сонце, тобі не спиться, дивишся у вікно, і в тебе виникають якісь емоції, пов'язані саме з цим. Пісня початку, яка дає надію на майбутнє. У цій пісні мені дуже сподобався підхід до аранжування. Починається голосами членів гурту, і в цьому теж є певна символіка.

  • 2. «Ти і я»

До останнього я не міг написати слова, хоча була музична тема, і всі пісні були написані. Раптом, мені прийшла в голову думка, що я хотів би присвятити одну з пісень людям, з якими я працюю. Людям, з якими ми зараз робимо Океан Ельзи, заслуговують того, щоб у них була власна пісня. Безумовно, ця пісня — і звернення до всіх нашим шанувальників, до людей в Україні і поза нею. Це звернення. Цікавим вийшло соло на гітарі. Петя грав його не чуючи музики, навмання. У цій пісні вперше заспівали всі члени гурту. Можливо на альбомі «Там, де нас нема» всі співали, вже не пам'ятаю.

  • 3. «Вище неба»

Пісня — одноразовий музичний постріл. Манера співу, зокрема в куплеті, не типова для рок-н-ролу. Це скоріше бардівська манера співу. Спочатку вона мене лякала, але потім я зрозумів, що так буде краще. Наше захоплення народною музикою не минуло — ми записали акордеон. Думаю, що справа не в аранжуванні або улюбленому темпоритмі гурту (6/8), а саме в настрої, з яким всі починають грати цю пісню з перших акордів. Цей настрій називається «вище неба».

  • 4. «Сонце сідає»

Автобіографічна пісня. До цього важко щось додати. Мені подобається, як вона починається — з простого ритму, коли кожну сильну частку грає барабан. Дуже подобається, як тут звучать струнні інструменти. Пісня дуже гармонійна. Одна з улюблених в альбомі — для мене, і більшості музикантів.

  • 5. «Ніколи»

У неї унікальна історія. Приспів був написаний дуже давно, він ще з часів «Суперсиметрії». Куплета не було, тобто він був зовсім іншим. У процесі репетицій ми його переробили і зробили максимально позитивним. Взагалі, ця пісня в тональності до мажор, що абсолютно не типово для гурту. Барабани дуже класно зроблені — енергійні і дають можливість зробити з неї одну з найкращих концертних.

  • 6. «Тінь твого тіла»

Цю пісню вперше почали репетирувати на базі в «Артеку» ще в 2004 році. Але, якби ви почули той варіант — думаю, що мало музичних мотивів знайдеться, які б змогли його ототожнити з тим, що зараз почуєте. Я дуже радий появі жіночого бек-вокалу. Він привносить інстинкт. Ця пісня дуже інстинктивна, багато інстинктивних відчуттів — як сексуальних, так і емоційних. Поява протилежної статі це дуже добре підкреслює. Партія бас-гітари змінила всю пісню і дуже подобається, як звучить.

  • 7. «Без бою»

Вона написалась останньою з усіх пісень на альбомі, а записалася першою. Відразу стала синглом. Я вкладав у цю пісню один сенс, а люди в ній знайшли десять різних, кожен свій. Для багатьох вона стала якимось принципом дії, а я щасливий, що у неї таке життя. Теж одна з моїх улюблених пісень.

  • 8. «GLORIA»

Альбом має назву цієї пісні. Це одна з трьох пісень разом з «Ти і я» і «Ікони не плачуть», яка не звертається до конкретних почуттів між чоловіком і жінкою, а скоріше стосується загальнолюдських речей. Думаю, що всі зрозуміють, про що ця пісня. Разом з тим, кожен буде вважати її чимось особливим. В ній абсолютно різні за змістом та значенням слова. У кожному куплеті вони дають різний настрій. Ця пісня — візитна картка альбому. Вона розповідає про моє ставлення до життя.

  • 9. «Відчуваю»

Думаю, що це буде одна з найулюбленіших концертних пісень. Ми довго думали, як її зробити. Вона поступово з пісні якогось панківського формату перетворилася на щось таке велике і грандіозне за допомогою духової секції, додаткових перкусійних інструментів, голосів. Я написав її на одному диханні. Сів і написав.

  • 10. «Ікони не плачуть»

Це скоріше питальна, ніж стверджувальна пісня. У ній постійно задаються питання друзям, близьким, оточенню, самому собі. Питання доцільності того, що ми робимо. Показово й те, що цю пісню я написав у парку одного з київських монастирів.

  • 11. «Як останній день»

Це те, до чого я завжди прагнув з гуртом Океан Ельзи. Великий перепад енергетики від початку до кінця пісні — коли куплети медитативні, приспіви ніжні, а закінчення фактично агресивне. Це для мене справжній рок-н-рол. Послухайте соло на гітарі в цій пісні, і вам все буде ясно.

  • 12. «Не питай»

Вона стоїть останньою, щоб емоції, що виникають після прослуховування цієї пісні, залишалися як результат від прослуховування цілого альбому. У ній, крім піаніно і струнного квартету фактично більше нічого немає, але, тим не менш, вона відображає дух гурту — поєднання ніжності й простоти. Вона написана за п'ять хвилин, за один вечір. Так і була записана — за п'ять хвилин.

Музиканти[ред. | ред. код]

Океан Ельзи
  1. Святослав Вакарчук — вокал, рояль (12), бек-вокал
  2. Петро Чернявський — гітара, бек-вокал
  3. Денис Дудко — бас-гітара, бек-вокал
  4. Мілош Єліч — рояль, орган, синтезатори, електропіаніно, бек-вокал
  5. Денис Глінін — барабани, бек-вокал
Запрошені музиканти
  • Струнний квартет «Колегіум» (12):
    • Кирило Шарапов
    • Тарас Яропуд
    • Андрій Чоп
    • Юрій Погорецький
  • Ольга Нека, Лідія Тутуола — бек-вокал (1, 7)
  • Олександр Береговський — перкусія (3, 5 — 11)
  • Мілош Пунишич Пуне — акордеон (3)
  • Хор-ансамбль «Дрєво» (3)
  • Сергій Каменєв — «guitar scratch» (3)
  • Мідна група (9):
    • Олександр Пришиба
    • Артем Лейсман
    • Іван Бондарьов
    • Олександр Кутьєв
  • Київський філармонічний оркестр (1, 4, 6, 10)
  • Віталій Телезін — челеста (3), оркестрові дзвони (3, 6)

Примітки[ред. | ред. код]