Ganoderma lingzhi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ganoderma lingzhi

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Поліпоральні (Polyporales)
Родина: Ганодермові (Ganodermataceae)
Рід: Ganoderma
Вид: G. lingzhi
Ganoderma lingzhi
(Sheng H. Wu, Y. Cao & Y.C. Dai), 2012[1]
Посилання
Вікісховище: Ganoderma lingzhi
NCBI: 1233435
MB: 564240
IF: 564240

Лінчжи́ (Ganoderma lingzhi), також відомий як рейші — вид деревних грибів, що належить до роду Ganoderma. Раніше знаний як Трутовик лакований (Ganoderma lucidum)[1][2][3][4][5][6].

Найменування[ред. | ред. код]

Китайське найменування гриба — «Лінчжи» (піньїнь: Língzhī — традиційно: 靈芝, спрощено: 灵芝), але буває попадається під назвою: «лінчі», «лінгчі», «ліньчи», «ліньжи», «лінгжи», «лінджи» тощо; англійська назва з японської — «Рейші» (Reishi), а японською 霊芝 за системою Поліванова «рейсі», також Mannentake 万年茸[7][8].

Опис[ред. | ред. код]

На боковій ніжці червоно-коричнева лакована шапка у формі нирки зі смугами надає грибу виразного віялоподібного вигляду. У свіжого лінчжи пробкова твердість, до репродуктивного віку має білі пори, а як дозріє спори виділяються з низової сторони шапинки через порову поверхню (80–120 мкм) жовтого кольору[1].

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Походження лінчжи зі Східної Азії, в природному середовищі зустрічається дуже рідко як дереворуйнівний гриб на живих і мертвих листяних деревах у теплому кліматі з високою вологістю повітря та при розпорошеному сонячному світлі. Проте із сучасними технологіями, став лікарським грибом промислового вирощування в багатьох країнах світу[1][2][3][6][7].

Історія[ред. | ред. код]

Тао Юаньмін тримає лінчжи. Чень Хуншоу (XVII ст.)[9]

У хроніках «Ши цзі» I ст. до н. е. від Сима Цяня, засвідчене початкове використання поруч окремо пов'язаних слів з «芝 чжи — деревний гриб» і «靈 лін — божественний дух» у віршах імператора У-ді. Надалі, в I ст. н. е. завдяки поезії Бань Ґу, відбулося перше поєднання ієрогліфів «靈芝» разом у єдине слово, в оді присвяченій «Лінчжи»[10][11].

Здавна даоські храми звалися «обитель грибів» чжичжичань і за їх містичним вченням, вживання деревних грибів чжи (трутовиків) або ж лінчжи «гриба духів», зокрема виготовлення з нього концентрованого відвару галюциногенної дії[10], надавало послідовникам можливість бачити духів чи самім ставати духами через отримання ними магічної енергії безсмертних сянів, що перебувають на «нивах благодаті» у небесних «грибних полях» чжи тянь[12].

У філософському творі «Хуайнань-цзи»[ru] II ст. до н. е., говориться про гриб лінчжи як уособлення благородства; з якого знахарі готували запаморочливий напій[13][14]. Опис лінчжи як цілющого засобу вже наявний у легендарному давньокитайському «Травнику Шень-нуна»[en] III ст. до н. е.—III ст н. е., де до вищих рослин які сприяють просвітленню й подовженню життя належить насамперед гриб довголіття лінчжи, а потім женьшень[6][15][16][17]. Поет Цао Чжи III ст., у вірші «Безсмертя» оповідає о збиранні лінчжи заради вічного життя[18][19]. В даоському трактаті «Баопу-цзи» IV ст., повідомляється, що гриби-чжи[19][20] застосовувались для досягнення довголіття та безсмертя[6][17][21][22]. Згодом у класичному травнику Лі Шичженя «Велика фармакопея»[en] XVI ст., в переліку визначних лікарських рослин на першому місці вписаний лінчжи, а на другому знаменитий женьшень[1][6][7][23].

Разом із багатьма літературними творами о лінчжи у Китаї з низкою інших азійських країн, символіка гриба лінчжи також поширилась й в образотворчому мистецтві, набувши популярних мотивів у розмаїтих композиціях щодо довголіття в різних суспільних верствах. Від ювелірних виробів[24], кераміки[25][26][27] і меблі[26], до художнього живопису[10] та лубочних малюнків народної творчості[25][28], одежі[25] тощо.

Використання[ред. | ред. код]

Лінчжи — відомий гриб своїми лікувальними властивостями. Багато століть використовувався для зміцнення здоров'я та довголіття в Китаї, Японії та інших країнах Східної Азії. Лінчжи підвищує імунітет і є протипухлинним засобом, застосовується при аутоімунних захворюваннях, здатний гальмувати алергічні реакції. Заспокоює нервову систему й покращує пам'ять, знижує кров'яний тиск і показники цукру в крові, поліпшує серцеву функцію. Має протитромбоутворюючий ефект та зменшує рівень холестерину, нормалізує роботу печінки, використовується при гепатитах, бронхіальній астмі тощо[7][8][23].

Дослідження міжнародної некомерційної організації Кокранівська співпраця 2015 року виявило недостатньо доказів, що обґрунтовують використання G. lucidum як препарат першої лінії лікування раку[29][30]. У ній зазначалося, що G. lucidum може мати «користь як альтернативний додаток до звичайного лікування з огляду на його потенціал посилення реакції на пухлину та стимулювання імунітету». Існуючі дослідження не підтримують використання G. lucidum для лікування факторів ризику серцево-судинних захворювань у людей із цукровим діабетом 2 типу[31].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Species clarification of the prize medicinal Ganoderma mushroom “Lingzhi” [Архівовано 9 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Yun Cao, Sheng-Hua Wu, Yu-Cheng Dai // Fungal Diversity; 56: 49—62, 2012.
  2. а б Loyd, Andrew L.; Richter, Brantlee S.; Jusino, Michelle A.; Truong, Camille; Smith, Matthew E.; Blanchette, Robert A.; Smith, Jason A. (2018). Identifying the “Mushroom of Immortality”: Assessing the Ganoderma Species Composition in Commercial Reishi Products. Frontiers in Microbiology. Т. 9. doi:10.3389/fmicb.2018.01557. ISSN 1664-302X. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 28 листопада 2020. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. а б Distinguishing commercially grown Ganoderma lucidum from Ganoderma lingzhi from Europe and East Asia on the basis of morphology, molecular phylogeny, and triterpenic acid profiles [Архівовано 30 вересня 2021 у Wayback Machine.] / Florian Hennicke, Zakaria Cheikh-Ali, Tim Liebisch, Jose G. Maciá-Vicente, Helge B. Bode, Meike Piepenbring // Phytochemistry: 127, 29—37, 2016.
  4. Ganoderma lingzhi (Polyporales, Basidiomycota): the scientific binomial for the widely cultivated medicinal fungus Lingzhi [Архівовано 30 вересня 2021 у Wayback Machine.] / Yu-Cheng Dai, Li-Wei Zhou, Tsutomu Hattori, Yun Cao, Joost A. Stalpers, Leif Ryvarden, Peter Buchanan, Franz Oberwinkler, Nils Hallenberg, Pei-Gui Liu, Sheng-Hua Wu // Mycological Progress: Vol. 16, 1051—1055, 2017.
  5. What is the Chinese “Lingzhi”? – a taxonomic mini-review [Архівовано 30 вересня 2021 у Wayback Machine.] / Zhu L. Yang, Bang Feng // Mycology: Vol. 4, No. 1, 1—4, 2013.
  6. а б в г д е Traditional uses, chemical components and pharmacological activities of the genus Ganoderma P. Karst.: a review [Архівовано 9 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Li Wang, Jie-qing Li, Ji Zhang, Zhi-min Li,b Hong-gao Liu, Yuan-zhong Wang // The Royal Society of Chemistry; RSC Advances: Issue 69, 2020. DOI:10.1039/d0ra07219b
  7. а б в г Рейші — гриб довголіття, гриб здоров'я [Архівовано 3 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Бабаянц О. В.Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення // Посібник українського хлібороба: наук.-практ. щорічник, 2011. — С. 251—252.
  8. а б Глибинне вирощування біомаси Ganoderma lucidum (Kurt.:Fr.) P.Karst – основа для виробництва біологічно активної добавки [Архівовано 3 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Залогіна-Киркелан М. А., Фізор Н. С. — Кафедра технології ліків ОНМедУ // Технологічні та біофармацевтичні аспекти створення лікарських препаратів різної направленості дії: матеріали III Міжнародної науково-практичної інтернет - конференції (м. Харків, 14-15 листопада 2017 р.) - Х. : Вид-во НФаУ, 2017. — С. 87—88.
  9. Философско-эстетический смысл так называемого «божественного гриба» («линчжи») в искусстве Китая [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Завадская Е. В.[ru] // Научные сообщения Государственного музея искусства народов Востока // М.: Наука, 1977. — Вып. 9. — (с. 40—46) — С. 44. (табл. III) С. 179.
  10. а б в Философско-эстетический смысл так называемого «божественного гриба» («линчжи») в искусстве Китая [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Завадская Е. В.[ru] // Научные сообщения Государственного музея искусства народов Востока // М.: Наука, 1977. — Вып. 9. — С. 40—46.
  11. Soma: Divine Mushroom of Immortality / Wasson R. G.[en] // New York: Harcourt Brace Jovanovich, 1972. — С. 85.С. 89.
  12. Китай: колокольца в пыли. Странствия мага и интеллектуала / Маслов А. А.[ru] // М.: Алетейа, 2005. — 376 с. — ISBN 5-98639-025-3 — С. 74, 356, 367.
  13. Философы из Хуайнани. Хуайнаньцзы [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Пер. Л. Е. Померанцевой. Сост. И. В. Ушаков // М: Мысль, 2004. — 430 с. — ISBN 5-244-00984-2 — С. 267. «Шаманок (Ушань) — гора в пров. Сычуань. Из гриба цзычжи (другое название — линчжи) мудрецы делали дурманящий напиток. О дереве гаося аналогичных сведений как будто нет. Комментарий говорит, что это высокое дерево с плотной шелковистой древесиной белого цвета и что гаося и цзычжи символы благородства, а чернобыльники и полынь — символы ничтожества.» — С. 50: «На горе Шаманок послушны ветру и покорны огню как дерево гаося и гриб цзычжи, так и чернобыльник и полынь все погибают вместе.»
  14. Поздние даосы о природе, обществе и искусстве («Хуайнаньцзы» — II в. до н. э.) // Померанцева Л. Е. / М.: Издательство Московского университета, 1979. — 240 с. — С. 145, 220.
  15. Золотые персики Самарканда. Книга о чужеземных диковинах в империи Тан [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Шефер Э.[en] // М.: Наука, 1981. — 608 с. — С. 238—239, 534, 551.
  16. Shouzhong Yang (1998). The Divine Farmer's Materia Medica: A Translation of the Shen Nong Ben Cao Jing. Blue Poppy Press. с. 17—18. ISBN 9780936185965. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021. 
  17. а б Ancient Chinese People's Knowledge of Macrofungi during the Period from 220 to 589 [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Lu Di // «East Asian Science, Technology, and Medicine», № 37 (2013)/2014: 36-68.
  18. Классическая поэзия Индии, Китая, Кореи, Вьетнама, Японии / М.: «Художественная литература», 1977. — Китай: С. 193. Сост. и вступ. ст. Л. Эйдлина «Китайская классическая поэзия» // (пер. Черкасский Л. Е.[ru]) — С. 207 [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.].
    Цао Чжи «Бессмертие»
    Открыты мне Небесные врата,
    Из перьев птиц я надеваю платье;
    Взнуздав дракона, мчусь я неспроста
    Туда, где ждут меня мои собратья.
    Я линчжи рву в восточной стороне,
    В краю бессмертных, у границ Пэнлая;
    Ты снадобье прими, сказали мне,
    И будешь вечно жить, не умирая.
  19. а б Мифологический словарь / гл. ред. Мелетинский Е. М. // М.: Советская энциклопедия, 1990. — 672 с. — ISBN 5-85270-032-0 — С. 595—596. ЧЖИ, линчжи́ («чудесный чжи»), шэньчжи́ («волшебный чжи»), линцао («чудесная трава»), в китайской народной мифологии волшебный гриб. Наиболее ранние упоминания о Ч. встречаются в 3 в. н. э. (стихи Цао Чжи). Считалось, что Ч. дарует долголетие и даже может возвращать к жизни умерших. В ранних записях Ч. — красного цвета, в средневековых сочинениях упоминаются зелёные, красные, жёлтые, белые, пурпурные Ч. Волшебный пятицветный Ч. считался знаком совершенномудрого князя. Различались также шичжи («каменные Ч.»), растущие будто бы на скалах, жоучжи («мясистые Ч.») и др. Особо почитались Ч., растущие на тысячелетних деревьях, либо подле их корней, обладающие целебными свойствами. Изображения Ч. как символа долголетия чрезвычайно популярны в китайской живописи.
  20. Энциклопедия сверхъестественных существ [Архівовано 13 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Королёв К. М. // М.: Эксмо; СПб.: Мидгард, 2006. — 720 с. — ISBN 5-699-10432-1 — С. 687. ЧЖИ (ЛИНЧЖИ, ШЭНЬЧЖИ, ЛИНЦАО). В китайской мифологии волшебный гриб, дарующий долголетие и обладающий способностью воскрешать мертвых. Пятицветный гриб чжи считался олицетворением совершенной мудрости правителя. Известны многие разновидности этого гриба, в том числе шичжи, растущие на скалах, жоучжи («мясистые грибы») и др. Особо почитались грибы чжи, растущие на тысячелетних деревьях.
  21. Li Bo Unkempt [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Kidder Smith, Mike Zhai // Punctum Books, 2021. — ISBN 9781953035417 та 9781953035424; DOI:10.21983/P3.0322.1.00 — С. 137, 405.
  22. Гэ Хун. Баопу-цзы / Предисл., пер. с кит., коммент. Торчинова Е. А. // СПб.: Петербургское Востоковедение, 1999. — 384 с. — ISBN 5-85803-140-4.
  23. а б Wachtel-Galor, Sissi; Yuen, John; Buswell, John A.; Benzie, Iris F. F. (2011). Benzie, Iris F. F.; Wachtel-Galor, Sissi (ред.). Ganoderma lucidum (Lingzhi or Reishi): A Medicinal Mushroom. Herbal Medicine: Biomolecular and Clinical Aspects (вид. 2nd). Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis. ISBN 978-1-4398-0713-2. PMID 22593926. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021. 
  24. Журнал Эрмитаж [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Выпуск № 1—2 (18) // 2012, MMXII.IV — С. 50—51.
  25. а б в Пять символов счастья. Благопожелания в китайском искусстве: каталог выставки с 1 апреля по 20 сентября 2016 года [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] / сост.: Л. В. Поточкина; авт. ст.: М. Л. Меньшикова и др. / СПб.: Изд-во Государственного Эрмитажа, 2016. — 71, [1] с. : цв. ил. ; 25 см. — ISBN 978-5-9501-0210-3. — С. 12, 32, 36, 41, 45, 46, 47, 60, 65.
  26. а б Искусство Китая. Путеводитель по постоянной экспозиции [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Кузьменко Л. И. // М.: Государственный музей Востока, 2013. — 138 с.: ил. — С. 19, 69.
  27. Османское художественное ремесло второй половины XVI–XIX вв.: Эволюция производства как отражение перемен в жизни империи [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Кулланда М. В. // М.: Государственный музей Востока, 2014. — 216 с. : ил. — ISBN 978-5-903417-38-3 — С. 144, 192.
  28. Гаранин И. П. Китайский благожелательный лубок из коллекции В. М. Алексеева [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Вопросы религии и религиоведения. Вып. 4: Антология отечественного религиоведения: Петербургская религиоведческая школа: сборник. Книга 2: Государственный музей истории религии[ru]. Часть I / сост. и общ. ред. Т. А. Терюковой, М. М. Шахнович, В. В. Шмидта // М.: ИД «МедиаПром», 2010. — ISBN 978-5-904722-16-6. — (С. 147) — С. 151—152.
  29. Reishi mushroom. Drugs.com. 12 грудня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020. 
  30. Jin, Xingzhong; Ruiz Beguerie, Julieta; Sze, Daniel Man-yuen; Chan, Godfrey C.F. (2015). Ganoderma lucidum (Reishi mushroom) for cancer treatment.. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 4: CD007731. doi:10.1002/14651858.CD007731.pub3. PMC 6353236. PMID 27045603. 
  31. Klupp, Nerida L.; Chang, Dennis; Hawke, Fiona; Kiat, Hosen; Cao, Huijuan; Grant, Suzanne J.; Bensoussan, Alan (2015). Ganoderma lucidum mushroom for the treatment of cardiovascular risk factors. The Cochrane Database of Systematic Reviews (2): CD007259. doi:10.1002/14651858.CD007259.pub2. PMC 6486141. PMID 25686270.