Generation П (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Generation П
рос. Generation П
Жанр Комедія
Драма
Режисер Віктор Гінзбург
Продюсер Олексій Рязанцев, Стас Єршов, Джина Гінзбург, Виктор Гінзбург
Сценарист Віктор Гінзбург
У головних
ролях
Оператор Олексій Родіонов
Композитор Олександр Хак
Монтаж Кароліна Мацієвська
Кінокомпанія Room
Тривалість 112 хв.
Мова Російська
Країна Росія
Рік 2011
Дата виходу 14 квітня 2011
Кошторис 7 млн. $
Касові збори 4 400 000 $[1]
IMDb ID 0459748
Рейтинг MPAA: R
generationp.ru

«Generation П» (англ. Generation P) — перша повнометражна екранізація однойменного роману Віктора Пелевіна в постановці Віктора Гінзбурга. Робота над фільмом почалась наприкінці 2006 року. У прокат фільм вийшов 14 квітня 2011 року[2]

З 9 грудня 2014 року, після протестів громадськості, фільм заборонили до показу та розповсюдження в Україні через незаконні вчинки та антиукраїнські шовіністичні висловлювання актора фільму Івана Охлобистіна.

Сюжет[ред. | ред. код]

Як і книга, фільм має достатньо заплутану структуру і багато переплетень сюжетних ліній. Під час роботи над сценарієм сюжет був серйозно перероблений: на відміну від книги, історія якої закінчується наприкінці 1990-х, події фільму доведено до наших днів і продовжено в майбутнє[3]. Разом з живими героями, в картині як повноправні персонажі присутні і корпоративні бренди. Герой фільму — Вавілен Татарський — поет, випускник Літінституту і типовий представник «покоління пепсі». У результаті соціально-економічних змін пострадянського періоду, Вавілен змінює поезію на прозу життя — роботу торговцем у чеченців. Він створює слогани, які потім продає. Його задача — адаптувати західну рекламу до російського менталітету, і він дуже добре її виконує. Реклама стає для нього не просто роботою, а сенсом життя, релігією. І тут починають відкриватися різні таємниці…

«Не шукай символічного значення, інакше знайдеш. На свою голову», — застерігає Пелевін[3].

Проходять роки, і Вавілен вже зрозумів таїнства віртуальної телевізійної реальності, яка програмує розум глядачів. Він упевнюється: все навкруги — Че Гевара, Христос, супермоделі або демократія — такі ж самі бренди як Coca Cola, Nokia або долар. Все має свій грошовий еквівалент.

У ролях[ред. | ред. код]

Нагороди і премії[ред. | ред. код]

Фільм демонструвався у складі офіційних програм кінофестивалів в усьому світі, в тому числі у програмі фестивалю «Авангард» у Торонто. Він виграв «Спеціальну згадку журі» на фестивалі у Карлових Варах та отримав приз глядацьких симпатій на фестивалі «Супутник над Польщею», що проходив у Варшаві.

У січні 2012 року американське видання The Huffington Post присудило фільму перше місце в рейтингу іноземних фільмів, які брали участь у міжнародному фестивалі у Палм-Спрінгс, Каліфорнія.

Заборона до показу[ред. | ред. код]

З 9 грудня 2014 року Державне агентство України з питань кіно заборонило до показу та поширення в Україні фільм «Generation П» разом із ще 70-ма фільмами та серіалами за участю Івана Охлобистіна.[4][5] За повідомленням відомства, заборона пов'язана із антиукраїнськими шовіністичними вчинками Охлобистіна, а також порушенням ним заборони на в'їзд до України.[6][7] Незадовго до цього за заборону протестували активісти, зокрема учасники кампанії «Бойкот російського кіно».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://web.archive.org/web/20120112043420/http://kinometro.ru/box/show/week/22/region/ru/year/2011/lang/ru
  2. Объявлена официальная дата выхода фильма. Архів оригіналу за 5 березня 2011. Процитовано 2 березня 2011. 
  3. а б «П» находит свое «Ц». Частный Корреспондент. chaskor.ru. 3 декабря 2008. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 2 березня 2011. 
  4. Через Охлобистіна Держкіно заборонило «Даун Хаус», «Служебный роман. Наше время», «Generation П» (СПИСОК ФІЛЬМІВ) [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Телекритика. 09.12.2014
  5. Держкіно заборонило 71 фільм з участю російського актора Охлобистіна (список) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода. 09.12.2014
  6. Держкіно забороняє фільми Охлобистіна [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Державне агентство України з питань кіно. 09.12.2014
  7. В Україні заборонили 71 фільм за участі Охлобистіна [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]. Ракурс. 09.12.2014

Посилання[ред. | ред. код]