Гравілат
| Гравілат | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Geum coccineum
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||||||
|
Див.текст | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Гравіла́т, Гребі́нник (Géum) — рід багаторічних рослин родини розові (Rosaceae), зустрічається на всіх континентах, крім Антарктиди. Гравілат яскраво-червоний (Geum coccineum) та ряд інших видів розводять як декоративні рослини.
Ботанічний опис[ред. | ред. код]
Багаторічні лугові, рідше лісові рослини.
Прикореневі листки великі, перисто-лопатеві або перисто-розсічені; стеблові — майже сидячі, здебільшого тричі надрізані; верхівкові — маленькі, цілісні.
Квітки жовті, білі, рожеві, червоні або помаранчеві, широко розкриті, зібрані по 3-10 штук у зонтичні або волотисті суцвіття. Чашечка та віночок вільні, п'ятичленні. Запилюється комахами.
Насіння з хвостиком, загнутим гачком на кінці, легко відпадають від квітів.
Цвіте в кінці весни — початку літа.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Поширені у помірному поясі на всіх континентах, окрім Антарктиди.
У культурі розмножуються поділом кущів або насінням.
До ґрунтів невибагливі, однак погано розвиваються на вологих та закислених.
Хімічний склад рослинної сировини[ред. | ред. код]
Кореневища гравілату містять дубильні речовини.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Корені містять ефірну олію, що надає їм ароматичної гіркоти, що схоже на гвоздику. Корені викопують напровесні до початку цвітіння, сушать лише на повітрі, оскільки при термічній сушці ефірна олія випаровується. Через це зберігають коріння гравілату також у герметично закритих посудинах.
Порошок гравілату вживається як пряну присмаку до страв, соусів, підлив, ароматизації алкогольних напоїв.
З цього кореня женуть «гвоздикову воду». [1]
Види[ред. | ред. код]
Рід налічує близько 50 видів, деякі з них:[2][3]
- Geum aleppicum Jacq. — Гравілат алепський
- Geum ×borisii Kellerer ex Sünd.
- Geum bulgaricum Pančić — Гравілат болгарский
- Geum calthifolium Menzies ex Sm. — Гравілат калужницелистий
- Geum canadense Jacq. — Гравілат канадський
- Geum coccineum Sm. — Гравілат яскраво-червоний, або Гравілат кораловий
- Geum geniculatum Michx.
- Geum glaciale Adams ex Fisch.
- Geum heldreichii — Гравілат Гельдрейха
- Geum × intermedium Ehrh. — Гравілат проміжний
- Geum japonicum Thunb. — Гравілат японський
- Geum laciniatum Murray
- Geum latilobum — Гравілат широколопастний
- Geum macrophyllum Willd. — Гравілат крупнолистий
- Geum magellanicum — Гравілат магелланський
- Geum molle Vis. & Pančić
- Geum montanum L. — Гравілат гірський
- Geum peckii Pursh
- Geum pentapetalum (L.) Makino
- Geum pyrenaicum Mill. — Гравілат піренейський
- Geum quellyon Sweet — Гравілат чилійський
- Geum radiatum Michx.
- Geum reptans L. — Гравілат повзучий
- Geum rhodophaeum Stoj. & Stef. — Гравілат родопський
- Geum rivale L. — Гравілат річковий
- Geum rossii (R.Br.) Ser. — Гравілат Росса
- Geum triflorum Pursh — Гравілат трьохквітковий
- Geum urbanum L. — Гравілат міський
- Geum vernum (Raf.) Torr. & A.Gray
- Geum virginianum L.
- Geum virginicum — Гравілат віргінський
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.152
- ↑ Види Гравілату за даними сайту Единбурзького королівського ботанічного саду. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 1 квітня 2015.
- ↑ Гравілат на сайті EOL. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Гравілат [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Гравілат // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Гравілат на сайті Единбурзького королівського ботанічного саду [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Гравілат на сайті Аграрний сектор України [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- С. А. Козира. Систематична та фармакологічна характеристика рослин роду Гравілат (Geum L.) [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.
|