Gisap

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
GISAP
Gisap.svg
URL gisap.eu
Комерційний Платні та безкоштовні параметри
Тип Електронне навчання
Реєстрація так
Мови англійська, російська та інші (багатомовний проект)
Автор Борис Житнігор, Томас Морган, Валентин Павлов, Стівенс Годвінт, Семен Житнігор
Започатковано 2012
Стан активний

GISAP (Global International Scientific Analytical Project) — міжнародний науково-освітній проект, що функціонує під егідою Міжнародної Академії Наук та Вищої Освіти (МАНВО). Проект об'єднує професійних дослідників та прихильників науки з різних країн світу з метою: формування відкритої системи міжнародних наукових комунікацій; просування на світовий рівень передових ідей, теорій і концепцій у всіх сферах наукової думки; підтримки інтересу громадськості до сучасних питань і досягнень академічної науки; пропозиції доступних ресурсів для забезпечення зростання наукової кваліфікації, підвищення загальної освітньої кваліфікації, вдосконалення професійних знань і навичок учасників проекту.

Цілі проекту досягаються за допомогою проведення змагань з наукової аналітики, які проходять декілька разів на місяць у режимі online, а також міжнародних наукових конференцій та конгресів. За результатами наукових заходів публікуються збірники наукових статей і професійні наукові журнали МАНВО.

Вікові та освітні критерії допуску зацікавлених осіб до участі в проекті не регламентовані, але при цьому вони чітко обмежуються природною можливістю і об'єктивною здатністю таких осіб грамотно та обгрунтовано висловлювати свої оригінальні думки, які мають науково-освітню цінність.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Ключовим елементом проекту GISAP є система змагань з наукової аналітики, які проводяться з різних галузей науки на різних рівнях.

Змагання з наукової аналітики - це систематизований і тривалий науковий захід, в рамках якого здійснюється представлення (презентація) авторських наукових досліджень певної галузевої належності з метою їх порівняльного якісного зіставлення і оцінювання авторитетними експертами, а також виявлення, таким чином, авторів найкращих досліджень[1].

Згідно з результатами проведених змагань з наукової аналітики визначається ієрархія лауреатів (призерів) таких інтелектуальних змагань, які в зв'язку з цим отримують відповідні почесні призи та звання[2][3] .

Ініціатором проведення змагань з наукової аналітики різних рівнів і видів в 2011 році виступила Міжнародна академія наук та вищої освіти. Академія розробила принципи, правила, сформувала взаємопов'язану систему таких змагань, а також здійснила органічну адаптацію процедури їх проведення до загальнопоширеної методики здійснення наукової діяльності.

Проект проведення змагань з наукової аналітики передбачає систематичне (що складається із сукупності взаємопов'язаних та поновлюваних подій) і періодичне (щорічне та поетапне) проведення таких заходів відповідно до встановлених правил. Механізм проведення змагань з наукової аналітики знайшов практичне втілення у рамках «Глобального міжнародного науково-аналітичного проекту" МАНВО (GISAP).

Беручи до уваги, що найбільш очевидною формою вираження наукового процесу є творчість вчених, а авторські дослідження об'єктивуються шляхом їх опублікування (оприлюднення) у відкритих джерелах, МАНВО використовує публікаційну форму фіксації змісту і результатів проведення змагань з наукової аналітики. Дослідження, представлені вченими для участі в змаганнях з наукової аналітики, Академія публікує в міжнародних збірниках наукових робіт і 12 спеціалізованих наукових журналах МАНВО британської юрисдикції.

Iдеологія[ред.ред. код]

Соціальна ідеологія реалізації проекту проведення змагань з наукової аналітики - це створення і розвиток доступного, демократичного та відкритого механізму комунікацій і взаємодій, який забезпечує вільний доступ дослідників з різних країн світу до систематизованих і взаємозалежних міжнародних заходів, що становлять повноцінний і достатній цикл наукового процесу[4].

При цьому науковий процес розглядається як сукупність таких необхідних елементів: здійснення наукового дослідження, орієнтованого на вироблення інновацій; оприлюднення результатів дослідження[5][6]; фахове обговорення дослідження; експертна (професійна) оцінка дослідження і спеціальна атестація його автора[7]; апробація результатів дослідження; наукометрична індексація дослідження; практичне впровадження дослідження.

В рамках програм проведення змагань з наукової аналітики створюються умови для ефективної реалізації дослідниками на міжнародному рівні свого творчого потенціалу, а також всіх елементів наукового процесу[8].

Професійна дослідницька ідеологія реалізації проектів проведення змагань з наукової аналітики – це створення і розвиток комплексу професійних інструментів, що забезпечують: стимулювання творчої активності, інноваційної ефективності, міжнародних комунікацій, кооперації та мобільності вчених, апробацію, експертне оцінювання та оприлюднення їх досліджень, а також атестацію виявлених наукових кваліфікацій авторів досліджень[9].

Освітня ідеологія проекту полягає у формуванні унікальних і доступних інструментів і методів розвитку освітньої кваліфікації дослідників, які реалізуються шляхом стимулювання творчої активності таких осіб, а також авторитетного експертного оцінювання, перевірки оригінальності, наукометричної індексації та публікації авторських досліджень.

Програми проведення змагань з наукової аналітики, в співвідношенні з традиційними академічними формами ведення наукової діяльності, є додатковими і альтернативними інструментами реалізації творчого потенціалу вчених.

Місія[ред.ред. код]

Заявлена місія проекту проведення змагань з наукової аналітики: відкриття або полегшення шляху в науку прогресивним і працьовитим дослідникам; сприяння поширенню інновацій та популяризації науки; полегшення шляху до міжнародних наукових співтовариств і комунікацій всім, хто відрізняється нестандартним мисленням і благородним прагненням до змінення світу[10] ; сприяння дослідникам з різних куточків планети в донесенні передових авторських ідей до відома глобального наукового співтовариства і отриманні міжнародного визнання[11]; сприяння відкритості та доступності науки для людей, що може дати їм нові знання, перспективи творчого розвитку і підвищення рівня життя, а також зробить їх більш вільними у прийнятті важливих рішень.

В рамках проекту GISAP творча активність дослідників виступає не тільки фактором зростання їх наукової кваліфікації, але і є критерієм атестації підвищення їх загальної освітньої кваліфікації, вдосконалення професійних знань і навичок.

Глобальний міжнародний науково-аналітичний проект - це комплексна і багатофакторна міжнародна система взаємопов'язаних наукових і освітніх програм і заходів.

Всі програми проекту GISAP функціонально пов'язані між собою і в сукупності утворюють комплекс сучасних освітніх, дослідницьких, комунікаційних, експертних, атестаційних, документальних, публікаційних інструментів і процедур. Ефективна реалізація таких програм забезпечує:

  1. авторитетне визнання і об'єктивну оцінку наукових і освітніх кваліфікацій;
  2. підвищення рівня освіти та професійної кваліфікації учасників проекту;
  3. стимулювання дослідницької творчості;
  4. забезпечення міжнародної мобільності студентів, вчених, педагогів і практикуючих фахівців;
  5. академічне і професійне визнання якості освіти;
  6. визнання досягнень в області науки;
  7. придбання конкурентних переваг і авторитету на ринку праці і в професійному середовищі;
  8. вільний доступ зацікавлених осіб до науково-освітніх ресурсів;
  9. міжнародну пропаганду науки.

Науково-аналітичні програми проекту можна розглядати і як допоміжні інструменти на додаток до традиційних освітніх і наукових програм університетів та інших навчальних закладів, і як альтернативні можливості розвитку наукової і освітньої кваліфікації зацікавлених осіб, здатних і бажаючих творчо мислити.

Специфіка[ред.ред. код]

Проведення змагань з наукової аналітики та участь у них припускають змагальний (порівняльний) характер якісного зіставлення авторських наукових досліджень. Тому успішність участі в змаганнях з наукової аналітики, крім інших обставин, в значній мірі зумовлюється новизною (інноваційністю) ключових тез, які складають зміст таких досліджень. При цих умовах відповідні наукові праці отримують високі оцінки експертів, публікаційну привабливість і перспективу отримання позитивних наукометричних характеристик[12].

Система і види науково-аналітичних змагань[ред.ред. код]

Система змагань з наукової аналітики передбачає певну сукупність взаємопов'язаних науково-аналітичних змагань з різних галузей, рівнів, видів і форматів, які проводяться поетапно в рамках річних циклів[13].

Галузева систематизація змагань з наукової аналітики передбачає їх диференціацію за ознакою віднесення (належності) до різних галузей наук. Змагання проводяться щорічно з усіх відомих науковій гносеології базовим галузям наук.

Змагання з наукової аналітики можуть мати такі основні рівні: національний[14]; континентальний; всесвітній (глобальний).

Змагання з наукової аналітики можуть мати такі види (номінації): альфа- змагання - змагання в рамках тематичної (проблемної) секції відповідної галузі науки; абсолютне змагання - змагання в рамках галузі науки; мега- змагання - міжгалузеве змагання.

Формати змагань: окремий етап змагання (протягом року за кожною номінацією проводиться не менше трьох етапів); змагання за підсумками року.

Механізм проведення змагань з наукової аналітики ґрунтується на заздалегідь затвердженій та оприлюдненій річній програмі проведення етапів змагань з наукової аналітики різних рівнів і видів (номінацій). Автори наукових досліджень мають право представляти свої дослідження і заявляти їх для участі у галузевих змаганнях з наукової аналітики одночасно різних рівнів і номінацій.

Кількість наукових робіт одного автора в межах кожного етапу змагання відповідного рівня та номінації не обмежена. Допускаються до участі дослідження, здійснені у співавторстві.

Для участі у змаганнях, дослідження подаються на одній з двох «мов публікації»: англійській або російській (з обов'язковою розширеною анотацією роботи англійською мовою). Ці мови відповідають необхідним ознакам широкого поширення мов міжнаціонального спілкування. Вони також здатні сприяти участі в проекті великого товариства англомовних вчених з різних країн і представників масштабних наукових шкіл пострадянських держав, а також забезпечити можливість комунікацій між ними. «Мови публікації» повинні створити необхідні умови для ознайомлення з авторськими дослідженнями максимально можливої кількості зацікавлених осіб. Також такі мови призначені для викладу досліджень учасників змагань з наукової аналітики у форматі, необхідному для їх оприлюднення в збірниках наукових робіт та періодичних наукових журналах МАНВО. За бажанням учасників проекту, їх наукові роботи в друкованих виданнях МАНВО можуть публікуватися англійською мовою або іншою загальнопоширеною мовою міжнаціонального спілкування - в супроводі англомовної анотації.

У перспективі кількість «мов публікації», використовуваних в рамках проведення змагань з наукової аналітики, буде збільшено за рахунок надання такого статусу іншим загальновизнаним і найпоширеніших мов міжнаціонального спілкування. Поряд з «мовами публікації», в проекті використовуються і «мови презентації», якими можуть бути будь-які загальновідомі національні мови, які обираються авторами досліджень. На «мовах презентації» наукові роботи можуть підлягати публікації в електронному форматі на офіційних сайтах проекту паралельно з версіями таких робіт на «мовах публікації». Разом з належно оформленими науковими дослідженнями, учасники змагань з наукової аналітики представляють до оприлюднення короткі «інноваційні резюме» своїх досліджень.

До участі в проекті не допускаються дослідження, зміст яких порушує авторські та інші права третіх осіб, включає ненормативну лексику або некоректні висловлювання будь-якого роду, а також здатні завдати шкоди законодавчо охоронним інтересам. Протягом офіційного періоду проходження кожного етапу змагань з наукової аналітики, представлені для участі в ньому наукові дослідження підлягають експертному оцінюванню. На підставі такої експертизи, за підсумками кожного етапу змагань відповідного рівня і виду (номінації), визначаються лауреати - переможці та призери етапу. Тріумфатори змагань за підсумками календарного року в різних номінаціях визначаються за сукупністю їх досягнень на всіх етапах змагань протягом цього року.

Експертне оцінювання[ред.ред. код]

Експертне оцінювання досліджень у рамках проведення змагань з наукової аналітики являє собою багатофакторну професійну процедуру змістовного і порівняльного якісного аналізу та оцінювання авторських досліджень[15]. Експертне оцінювання поділяється на два етапи (і відповідні види) науково-аналітичної експертизи: професійно-експертного оцінювання, яке здійснюється авторитетними вченими - міжнародними експертами МАНВО[16][17]; оцінювання здійснюється відкритим міжнародним експертним товариством (взаємне оцінювання авторських робіт учасниками галузевих змагань з наукової аналітики).

Результати експертного оцінювання визначають турнірні підсумки проведення змагань з наукової аналітики відповідно до спеціальних формул, які враховують не тільки бали експертного оцінювання, а й цілий ряд інших аналітичних показників участі дослідників у таких змаганнях.

Атестаційне значення експертного оцінювання полягає в об'єктивному і професійному колегіальному оцінюванні міжнародним експертним товариством фактичного рівня спеціальних знань і якості наукових інновацій, виражених в авторських наукових дослідженнях вчених[18].

Результати змагань[ред.ред. код]

Результати змагань з наукової аналітики підбиваються за підсумками кожного етапу (тричі на рік) і сумарно (остаточно) - за підсумками кожного календарного року[19].

Результати змагань на етапах і за підсумками року підбиваються за всіма рівнями і видами змагань. Призери нагороджуються спеціальними дипломами та медалями[20]. Також їм присвоюються престижні титули і нараховуються призові залікові бали, надаються різні пільгові параметри, пов'язані з подальшою участю у проекті GISAP.

Залікові бали[ред.ред. код]

Залікові (призові) бали, що нараховуються лауреатам змагань з наукової аналітики, можуть підлягати накопиченню і подальшому обміну (конвертації) на науково-аналітичні докторські кваліфікації (ступені) або академічні звання МАНВО відповідно до встановлених правил.

Основні освітні, наукові і комунікативні програми проекту GISAP[ред.ред. код]

1. Освітні програми проекту GISAP

1.1. Рівень програми: «Міні-Академія»
  • «Мікро-Академія» (вікова група 4-12 років)
  • «Прогрес-Академія» (вікова група 12-18 років)
  • «Профі-Академія» (12-20 років; студенти середнього спеціального навчального закладу)
1.2. Рівень програми: «Університет» (студенти і випускники університетів)
  • Атестаційна легалізація освітньої кваліфікації
  • Підвищення освітньої та професійної кваліфікації
  • «Британська кафедра»(«Партнерський формат»)
  • «Британська кафедра» («Атестаційний формат»)
  • Легалізація систем і кваліфікацій додаткової освіти (тренінги, семінари, лекції тощо)

2. Наукові програми проекту GISAP

  • Публікації досліджень в галузевих періодичних журналах і неперіодичних виданнях МАНВО
  • Науково-аналітичні докторські програми (не є аналогом або замінником відповідних університетських програм, а виступають альтернативною міжнародною формою визнання наукової кваліфікації і констатації наукових досягнень)
  • Науково-аналітичні академічні програми
  • Науково-дослідне стажування
  • Апробація досліджень
  • Впровадження авторських інновацій
  • Визначення параметрів наукометричної індексації авторських публікацій
  • Визначення рівня оригінальності авторських публікацій

3. Комунікативні програми

  • Національні, континентальні та всесвітні змагання з наукової аналітики у різних галузях науки
  • Формування та діяльність національної, континентальної й Всесвітньої Федерації наукової аналітики
  • Формування та діяльність Національних збірних команд з наукової аналітики
  • Програма «Інноваційних резюме, нот і Спікерів МАНВО»
  • Наукометрична база даних «Socrates-Impulse»
  • Міжнародний науковий регістр «Socrates - Notion»
  • Науково-аналітичні рейтинги МАНВО
  • Програма співробітництва з університетами "Британська кафедра"[21][22] 

Публікації[ред.ред. код]

МАНВО видає міжнародні збірники наукових праць, які мають британські номера ISBN, а також 12 спеціалізованих наукових журналів, які виходять в друкованому та електронному вигляді і мають британські номера ISSN.[23]

Збірники наукових праць і журнали МАНВО централізовано розсилаються до провідних бібліотек Великої Британії та західної Європи, а також поширюються через міжнародні книготорговельні мережі ( «Amazon», «Blackwell», «Ingram»). Крім того, видання розсилаються в наукові, громадські та університетські бібліотеки різних країн за їх запитами або за ініціативою МАНВО[24].

Наукові дослідження в журналах МАНВО публікуються у двох можливих якостях:

  1. одна з найкращих доповідей (згідно до експертної оцінки), представлена на змаганнях з наукової аналітики проекту GISAP;
  2. авторське наукове дослідження, що пройшло експертне рецензування.

Наукові видання МАНВО безперервно розширюють масштаби своєї наукометричної індексації. МАНВО активно оприлюдює і поширює по різним інформаційним каналам короткі «Інноваційні резюме» авторських наукових досліджень, представлених в рамках проведення змагань з наукової аналітики.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Администратор. Сумський державний університет — Науковці СумДУ здобули першість у проекті GISAP. sumdu.edu.ua (uk-ua). Процитовано 2017-06-12. 
  2. Представительница Одесчины стала призером международного первенства по научной аналитике - Рупор Одессы. rupor.od.ua. Процитовано 2017-06-12. 
  3. Администратор. Сумський державний університет — Філологи СумДУ вибороли перші місця у міжнародному проекті GISAP. www.sumdu.edu.ua (uk-ua). Процитовано 2017-06-12. 
  4. Сумський державний університет - Германисты СумГУ получили признание в Лондоне. sumdu.edu.ua (ru-ru). Процитовано 2017-06-12. 
  5. Призовые места в Международном Первенстве по научной аналитике. moskva.bezformata.ru. Процитовано 2017-06-12. 
  6. Призовые места в Международном Первенстве по научной аналитике | Институт политики, права и социального развития МГГУ им. М.А.Шолохова. mggu-sh.ru (ru). Процитовано 2017-06-12. 
  7. Участие в I этапе открытого Евро-Азиатского первенства по научной аналитике. Новгородский Государственный Университет им. Ярослава Мудрого. 11.06.2014. 
  8. Ректор БГУ Абель Магеррамов: "Баку стал одним из самых красивых городов планеты" - ИНТЕРВЬЮ. Day.Az (ru-RU). 2012-05-14. Процитовано 2017-06-12. 
  9. Медицинская академия имени С.И. Георгиевского ФГАОУ ВО «КФУ им. В.И. Вернадского». Научная работа, дисциплины кафедры, учебно-методическая работа. www.csmu.edu.ua (ru). Процитовано 2017-06-12. 
  10. Главный редактор газеты "Ени Азербайджан" удостоен сертификатов Международной академии наук и высшего образования. Day.Az (ru-RU). 2011-08-04. Процитовано 2017-06-12. 
  11. Приазовський державний технічний університет | Лучшие университеты и ВУЗы Украины - второе высшее образование в Украине: Научные сотрудники ПГТУ стали победителями проекта GISAP. www.pstu.edu. Процитовано 2017-06-12. 
  12. Из Британии с любовью. СИТИ - Новостной портал Измаила: новости, погода, спорт (ru-RU). 2013-04-26. Процитовано 2017-06-12. 
  13. Киевский университет - первый в рейтинге научной эффективности (ru). Процитовано 2017-06-12. 
  14. Международная научно-практическая конференция "Теория и практика в физико-математических и технических науках". Национальная металлургическая академия Украины. 
  15. Олимпиада для ученых. www.nurmedia.ru (ru-ru). Процитовано 2017-06-13. 
  16. Solutions, Inostudio. ЮФУ :: НОВОСТИ. tsure.ru. Процитовано 2017-06-13. 
  17. Поздравляем с победой!. www.bstu.ru. Процитовано 2017-06-13. 
  18. Ученые из Иркутска стали лидерами научной мысли по версии Международной академии наук Великобритании. Байкал24.Наука. Процитовано 2017-06-13. 
  19. Киевский университет - первый в рейтинге научной эффективности. www.analitik.org.ua. Процитовано 2017-06-13. 
  20. Поздравляем победителя!. bratsk.bezformata.ru. Процитовано 2017-06-13. 
  21. Міжнародний Центр академічної атестації та мобільності "Британська кафедра". kymu.edu.ua (uk). Процитовано 2017-06-15. 
  22. В ЧНТУ відкрито Міжнародний центр академічної атестації та мобільності «Британська кафедра». stu.cn.ua (ua). Процитовано 2017-06-15. 
  23. Journals | INTERNATIONAL UNIVERSITY OF SCIENTIFIC AND INNOVATIVE ANALYTICS. university.iashe.eu. Процитовано 2017-06-13. 
  24. GISAP. Medical science, pharmacology. London International Academy of Science and Higher Education (IASHE). 2013. 

Посилання[ред.ред. код]