Gisap

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
GISAP
Gisap.svg
URL gisap.eu
Комерційний Платні та безкоштовні параметри
Тип Електронне навчання
Реєстрація так
Мови
  • англійська, російська та інші (багатомовний проект)
  • Автор Борис Житнігор, Томас Морган, Валентин Павлов, Стівенс Годвінт, Семен Житнігор
    Започатковано 2012
    Стан активний

    GISAP (Global International Scientific Analytical Project) — міжнародний науково-освітній проект, що функціонує під егідою Міжнародної Академії Наук та Вищої Освіти (МАНВО). Проект об'єднує професійних дослідників та прихильників науки з різних країн світу з метою: формування відкритої системи міжнародних наукових комунікацій; просування на світовий рівень передових ідей, теорій і концепцій у всіх сферах наукової думки; підтримки інтересу громадськості до сучасних питань і досягнень академічної науки; пропозиції доступних ресурсів для забезпечення зростання наукової кваліфікації, підвищення загальної освітньої кваліфікації, вдосконалення професійних знань і навичок учасників проекту.

    Цілі проекту досягаються за допомогою проведення змагань з наукової аналітики, які проходять декілька разів на місяць у режимі online, а також міжнародних наукових конференцій та конгресів. За результатами наукових заходів публікуються збірники наукових статей і професійні наукові журнали МАНВО.

    Вікові та освітні критерії допуску зацікавлених осіб до участі в проекті не регламентовані, але при цьому вони чітко обмежуються природною можливістю і об'єктивною здатністю таких осіб грамотно та обгрунтовано висловлювати свої оригінальні думки, які мають науково-освітню цінність.

    Загальна інформація[ред. | ред. код]

    Ключовим елементом проекту GISAP є система змагань з наукової аналітики, які проводяться з різних галузей науки на різних рівнях.

    Змагання з наукової аналітики - це систематизований і тривалий науковий захід, в рамках якого здійснюється представлення (презентація) авторських наукових досліджень певної галузевої належності з метою їх порівняльного якісного зіставлення і оцінювання авторитетними експертами, а також виявлення, таким чином, авторів найкращих досліджень[1].

    Згідно з результатами проведених змагань з наукової аналітики визначається ієрархія лауреатів (призерів) таких інтелектуальних змагань, які в зв'язку з цим отримують відповідні почесні призи та звання[2][3] .

    Ініціатором проведення змагань з наукової аналітики різних рівнів і видів в 2011 році виступила Міжнародна академія наук та вищої освіти. Академія розробила принципи, правила, сформувала взаємопов'язану систему таких змагань, а також здійснила органічну адаптацію процедури їх проведення до загальнопоширеної методики здійснення наукової діяльності.

    Проект проведення змагань з наукової аналітики передбачає систематичне (що складається із сукупності взаємопов'язаних та поновлюваних подій) і періодичне (щорічне та поетапне) проведення таких заходів відповідно до встановлених правил. Механізм проведення змагань з наукової аналітики знайшов практичне втілення у рамках «Глобального міжнародного науково-аналітичного проекту" МАНВО (GISAP).

    Беручи до уваги, що найбільш очевидною формою вираження наукового процесу є творчість вчених, а авторські дослідження об'єктивуються шляхом їх опублікування (оприлюднення) у відкритих джерелах, МАНВО використовує публікаційну форму фіксації змісту і результатів проведення змагань з наукової аналітики. Дослідження, представлені вченими для участі в змаганнях з наукової аналітики, Академія публікує в міжнародних збірниках наукових робіт і 12 спеціалізованих наукових журналах МАНВО британської юрисдикції.

    Iдеологія[ред. | ред. код]

    Соціальна ідеологія реалізації проекту проведення змагань з наукової аналітики - це створення і розвиток доступного, демократичного та відкритого механізму комунікацій і взаємодій, який забезпечує вільний доступ дослідників з різних країн світу до систематизованих і взаємозалежних міжнародних заходів, що становлять повноцінний і достатній цикл наукового процесу[4].

    При цьому науковий процес розглядається як сукупність таких необхідних елементів: здійснення наукового дослідження, орієнтованого на вироблення інновацій; оприлюднення результатів дослідження[5][6]; фахове обговорення дослідження; експертна (професійна) оцінка дослідження і спеціальна атестація його автора[7]; апробація результатів дослідження; наукометрична індексація дослідження; практичне впровадження дослідження.

    В рамках програм проведення змагань з наукової аналітики створюються умови для ефективної реалізації дослідниками на міжнародному рівні свого творчого потенціалу, а також всіх елементів наукового процесу[8].

    Професійна дослідницька ідеологія реалізації проектів проведення змагань з наукової аналітики – це створення і розвиток комплексу професійних інструментів, що забезпечують: стимулювання творчої активності, інноваційної ефективності, міжнародних комунікацій, кооперації та мобільності вчених, апробацію, експертне оцінювання та оприлюднення їх досліджень, а також атестацію виявлених наукових кваліфікацій авторів досліджень[9].

    Освітня ідеологія проекту полягає у формуванні унікальних і доступних інструментів і методів розвитку освітньої кваліфікації дослідників, які реалізуються шляхом стимулювання творчої активності таких осіб, а також авторитетного експертного оцінювання, перевірки оригінальності, наукометричної індексації та публікації авторських досліджень.

    Програми проведення змагань з наукової аналітики, в співвідношенні з традиційними академічними формами ведення наукової діяльності, є додатковими і альтернативними інструментами реалізації творчого потенціалу вчених.

    Місія[ред. | ред. код]

    Заявлена місія проекту проведення змагань з наукової аналітики: відкриття або полегшення шляху в науку прогресивним і працьовитим дослідникам; сприяння поширенню інновацій та популяризації науки; полегшення шляху до міжнародних наукових співтовариств і комунікацій всім, хто відрізняється нестандартним мисленням і благородним прагненням до змінення світу[10] ; сприяння дослідникам з різних куточків планети в донесенні передових авторських ідей до відома глобального наукового співтовариства і отриманні міжнародного визнання[11]; сприяння відкритості та доступності науки для людей, що може дати їм нові знання, перспективи творчого розвитку і підвищення рівня життя, а також зробить їх більш вільними у прийнятті важливих рішень.

    В рамках проекту GISAP творча активність дослідників виступає не тільки фактором зростання їх наукової кваліфікації, але і є критерієм атестації підвищення їх загальної освітньої кваліфікації, вдосконалення професійних знань і навичок.

    Глобальний міжнародний науково-аналітичний проект - це комплексна і багатофакторна міжнародна система взаємопов'язаних наукових і освітніх програм і заходів.

    Всі програми проекту GISAP функціонально пов'язані між собою і в сукупності утворюють комплекс сучасних освітніх, дослідницьких, комунікаційних, експертних, атестаційних, документальних, публікаційних інструментів і процедур. Ефективна реалізація таких програм забезпечує:

    1. авторитетне визнання і об'єктивну оцінку наукових і освітніх кваліфікацій;
    2. підвищення рівня освіти та професійної кваліфікації учасників проекту;
    3. стимулювання дослідницької творчості;
    4. забезпечення міжнародної мобільності студентів, вчених, педагогів і практикуючих фахівців;
    5. академічне і професійне визнання якості освіти;
    6. визнання досягнень в області науки;
    7. придбання конкурентних переваг і авторитету на ринку праці і в професійному середовищі;
    8. вільний доступ зацікавлених осіб до науково-освітніх ресурсів;
    9. міжнародну пропаганду науки.

    Науково-аналітичні програми проекту можна розглядати і як допоміжні інструменти на додаток до традиційних освітніх і наукових програм університетів та інших навчальних закладів, і як альтернативні можливості розвитку наукової і освітньої кваліфікації зацікавлених осіб, здатних і бажаючих творчо мислити.

    Специфіка[ред. | ред. код]

    Проведення змагань з наукової аналітики та участь у них припускають змагальний (порівняльний) характер якісного зіставлення авторських наукових досліджень. Тому успішність участі в змаганнях з наукової аналітики, крім інших обставин, в значній мірі зумовлюється новизною (інноваційністю) ключових тез, які складають зміст таких досліджень. При цих умовах відповідні наукові праці отримують високі оцінки експертів, публікаційну привабливість і перспективу отримання позитивних наукометричних характеристик[12].

    Система і види науково-аналітичних змагань[ред. | ред. код]

    Система змагань з наукової аналітики передбачає певну сукупність взаємопов'язаних науково-аналітичних змагань з різних галузей, рівнів, видів і форматів, які проводяться поетапно в рамках річних циклів[13].

    Галузева систематизація змагань з наукової аналітики передбачає їх диференціацію за ознакою віднесення (належності) до різних галузей наук. Змагання проводяться щорічно з усіх відомих науковій гносеології базовим галузям наук.

    Змагання з наукової аналітики можуть мати такі основні рівні: національний[14]; континентальний; всесвітній (глобальний).

    Змагання з наукової аналітики можуть мати такі види (номінації): альфа- змагання - змагання в рамках тематичної (проблемної) секції відповідної галузі науки; абсолютне змагання - змагання в рамках галузі науки; мега- змагання - міжгалузеве змагання.

    Формати змагань: окремий етап змагання (протягом року за кожною номінацією проводиться не менше трьох етапів); змагання за підсумками року.

    Механізм проведення змагань з наукової аналітики ґрунтується на заздалегідь затвердженій та оприлюдненій річній програмі проведення етапів змагань з наукової аналітики різних рівнів і видів (номінацій). Автори наукових досліджень мають право представляти свої дослідження і заявляти їх для участі у галузевих змаганнях з наукової аналітики одночасно різних рівнів і номінацій.

    Кількість наукових робіт одного автора в межах кожного етапу змагання відповідного рівня та номінації не обмежена. Допускаються до участі дослідження, здійснені у співавторстві.

    Для участі у змаганнях, дослідження подаються на одній з двох «мов публікації»: англійській або російській (з обов'язковою розширеною анотацією роботи англійською мовою). Ці мови відповідають необхідним ознакам широкого поширення мов міжнаціонального спілкування. Вони також здатні сприяти участі в проекті великого товариства англомовних вчених з різних країн і представників масштабних наукових шкіл пострадянських держав, а також забезпечити можливість комунікацій між ними. «Мови публікації» повинні створити необхідні умови для ознайомлення з авторськими дослідженнями максимально можливої кількості зацікавлених осіб. Також такі мови призначені для викладу досліджень учасників змагань з наукової аналітики у форматі, необхідному для їх оприлюднення в збірниках наукових робіт та періодичних наукових журналах МАНВО. За бажанням учасників проекту, їх наукові роботи в друкованих виданнях МАНВО можуть публікуватися англійською мовою або іншою загальнопоширеною мовою міжнаціонального спілкування - в супроводі англомовної анотації.

    У перспективі кількість «мов публікації», використовуваних в рамках проведення змагань з наукової аналітики, буде збільшено за рахунок надання такого статусу іншим загальновизнаним і найпоширеніших мов міжнаціонального спілкування. Поряд з «мовами публікації», в проекті використовуються і «мови презентації», якими можуть бути будь-які загальновідомі національні мови, які обираються авторами досліджень. На «мовах презентації» наукові роботи можуть підлягати публікації в електронному форматі на офіційних сайтах проекту паралельно з версіями таких робіт на «мовах публікації». Разом з належно оформленими науковими дослідженнями, учасники змагань з наукової аналітики представляють до оприлюднення короткі «інноваційні резюме» своїх досліджень.

    До участі в проекті не допускаються дослідження, зміст яких порушує авторські та інші права третіх осіб, включає ненормативну лексику або некоректні висловлювання будь-якого роду, а також здатні завдати шкоди законодавчо охоронним інтересам. Протягом офіційного періоду проходження кожного етапу змагань з наукової аналітики, представлені для участі в ньому наукові дослідження підлягають експертному оцінюванню. На підставі такої експертизи, за підсумками кожного етапу змагань відповідного рівня і виду (номінації), визначаються лауреати - переможці та призери етапу. Тріумфатори змагань за підсумками календарного року в різних номінаціях визначаються за сукупністю їх досягнень на всіх етапах змагань протягом цього року.

    Експертне оцінювання[ред. | ред. код]

    Експертне оцінювання досліджень у рамках проведення змагань з наукової аналітики являє собою багатофакторну професійну процедуру змістовного і порівняльного якісного аналізу та оцінювання авторських досліджень[15]. Експертне оцінювання поділяється на два етапи (і відповідні види) науково-аналітичної експертизи: професійно-експертного оцінювання, яке здійснюється авторитетними вченими - міжнародними експертами МАНВО[16][17]; оцінювання здійснюється відкритим міжнародним експертним товариством (взаємне оцінювання авторських робіт учасниками галузевих змагань з наукової аналітики).

    Результати експертного оцінювання визначають турнірні підсумки проведення змагань з наукової аналітики відповідно до спеціальних формул, які враховують не тільки бали експертного оцінювання, а й цілий ряд інших аналітичних показників участі дослідників у таких змаганнях.

    Атестаційне значення експертного оцінювання полягає в об'єктивному і професійному колегіальному оцінюванні міжнародним експертним товариством фактичного рівня спеціальних знань і якості наукових інновацій, виражених в авторських наукових дослідженнях вчених[18].

    Результати змагань[ред. | ред. код]

    Результати змагань на етапах і за підсумками року підбиваються за всіма рівнями і видами змагань. Призери нагороджуються спеціальними дипломами та медалями[19]. Також їм присвоюються престижні титули і нараховуються призові залікові бали, надаються різні пільгові параметри, пов'язані з подальшою участю у проекті GISAP.

    Залікові бали[ред. | ред. код]

    Залікові (призові) бали, що нараховуються лауреатам змагань з наукової аналітики, можуть підлягати накопиченню і подальшому обміну (конвертації) на науково-аналітичні докторські кваліфікації (ступені) або академічні звання МАНВО відповідно до встановлених правил.

    Основні освітні, наукові і комунікативні програми проекту GISAP[ред. | ред. код]

    1. Освітні програми проекту GISAP

    1.1. Рівень програми: «Міні-Академія»
    • «Мікро-Академія» (вікова група 4-12 років)
    • «Прогрес-Академія» (вікова група 12-18 років)
    • «Профі-Академія» (12-20 років; студенти середнього спеціального навчального закладу)
    1.2. Рівень програми: «Університет» (студенти і випускники університетів)
    • Атестаційна легалізація освітньої кваліфікації
    • Підвищення освітньої та професійної кваліфікації
    • «Британська кафедра»(«Партнерський формат»)
    • «Британська кафедра» («Атестаційний формат»)
    • Легалізація систем і кваліфікацій додаткової освіти (тренінги, семінари, лекції тощо)

    2. Наукові програми проекту GISAP

    • Публікації досліджень в галузевих періодичних журналах і неперіодичних виданнях МАНВО
    • Науково-аналітичні докторські програми (не є аналогом або замінником відповідних університетських програм, а виступають альтернативною міжнародною формою визнання наукової кваліфікації і констатації наукових досягнень)
    • Науково-аналітичні академічні програми
    • Науково-дослідне стажування
    • Апробація досліджень
    • Впровадження авторських інновацій
    • Визначення параметрів наукометричної індексації авторських публікацій
    • Визначення рівня оригінальності авторських публікацій

    3. Комунікативні програми

    • Національні, континентальні та всесвітні змагання з наукової аналітики у різних галузях науки
    • Формування та діяльність національної, континентальної й Всесвітньої Федерації наукової аналітики
    • Формування та діяльність Національних збірних команд з наукової аналітики
    • Програма «Інноваційних резюме, нот і Спікерів МАНВО»
    • Наукометрична база даних «Socrates-Impulse»
    • Міжнародний науковий регістр «Socrates - Notion»
    • Науково-аналітичні рейтинги МАНВО
    • Програма співробітництва з університетами "Британська кафедра"[20][21] 

    Публікації[ред. | ред. код]

    МАНВО видає міжнародні збірники наукових праць, які мають британські номера ISBN, а також 12 спеціалізованих наукових журналів, які виходять в друкованому та електронному вигляді і мають британські номера ISSN.[22]

    Збірники наукових праць і журнали МАНВО централізовано розсилаються до провідних бібліотек Великої Британії та західної Європи, а також поширюються через міжнародні книготорговельні мережі ( «Amazon», «Blackwell», «Ingram»). Крім того, видання розсилаються в наукові, громадські та університетські бібліотеки різних країн за їх запитами або за ініціативою МАНВО[23].

    Наукові дослідження в журналах МАНВО публікуються у двох можливих якостях:

    1. одна з найкращих доповідей (згідно до експертної оцінки), представлена на змаганнях з наукової аналітики проекту GISAP;
    2. авторське наукове дослідження, що пройшло експертне рецензування.

    Наукові видання МАНВО безперервно розширюють масштаби своєї наукометричної індексації. МАНВО активно оприлюдює і поширює по різним інформаційним каналам короткі «Інноваційні резюме» авторських наукових досліджень, представлених в рамках проведення змагань з наукової аналітики.

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Администратор. Сумський державний університет — Науковці СумДУ здобули першість у проекті GISAP. sumdu.edu.ua (uk-ua). Процитовано 2017-06-12. 
    2. Представительница Одесчины стала призером международного первенства по научной аналитике - Рупор Одессы. rupor.od.ua. Процитовано 2017-06-12. 
    3. Администратор. Сумський державний університет — Філологи СумДУ вибороли перші місця у міжнародному проекті GISAP. www.sumdu.edu.ua (uk-ua). Процитовано 2017-06-12. 
    4. Сумський державний університет - Германисты СумГУ получили признание в Лондоне. sumdu.edu.ua (ru-ru). Процитовано 2017-06-12. 
    5. Призовые места в Международном Первенстве по научной аналитике. moskva.bezformata.ru. Процитовано 2017-06-12. 
    6. Призовые места в Международном Первенстве по научной аналитике | Институт политики, права и социального развития МГГУ им. М.А.Шолохова. mggu-sh.ru (ru). Процитовано 2017-06-12. 
    7. Участие в I этапе открытого Евро-Азиатского первенства по научной аналитике. Новгородский Государственный Университет им. Ярослава Мудрого. 11.06.2014. 
    8. Ректор БГУ Абель Магеррамов: "Баку стал одним из самых красивых городов планеты" - ИНТЕРВЬЮ. Day.Az (ru-RU). 2012-05-14. Процитовано 2017-06-12. 
    9. Медицинская академия имени С.И. Георгиевского ФГАОУ ВО «КФУ им. В.И. Вернадского». Научная работа, дисциплины кафедры, учебно-методическая работа. www.csmu.edu.ua (ru). Процитовано 2017-06-12. 
    10. Главный редактор газеты "Ени Азербайджан" удостоен сертификатов Международной академии наук и высшего образования. Day.Az (ru-RU). 2011-08-04. Процитовано 2017-06-12. 
    11. Приазовський державний технічний університет | Лучшие университеты и ВУЗы Украины - второе высшее образование в Украине: Научные сотрудники ПГТУ стали победителями проекта GISAP. www.pstu.edu. Процитовано 2017-06-12. 
    12. Из Британии с любовью. СИТИ - Новостной портал Измаила: новости, погода, спорт (ru-RU). 2013-04-26. Процитовано 2017-06-12. 
    13. Киевский университет - первый в рейтинге научной эффективности (ru). Процитовано 2017-06-12. 
    14. Международная научно-практическая конференция "Теория и практика в физико-математических и технических науках". Национальная металлургическая академия Украины. 
    15. Олимпиада для ученых. www.nurmedia.ru (ru-ru). Процитовано 2017-06-13. 
    16. Solutions, Inostudio. ЮФУ :: НОВОСТИ. tsure.ru. Процитовано 2017-06-13. 
    17. Поздравляем с победой!. www.bstu.ru. Процитовано 2017-06-13. 
    18. Ученые из Иркутска стали лидерами научной мысли по версии Международной академии наук Великобритании. Байкал24.Наука. Процитовано 2017-06-13. 
    19. Поздравляем победителя!. bratsk.bezformata.ru. Процитовано 2017-06-13. 
    20. Міжнародний Центр академічної атестації та мобільності "Британська кафедра". kymu.edu.ua (uk). Процитовано 2017-06-15. 
    21. В ЧНТУ відкрито Міжнародний центр академічної атестації та мобільності «Британська кафедра». stu.cn.ua (ua). Процитовано 2017-06-15. 
    22. Journals | INTERNATIONAL UNIVERSITY OF SCIENTIFIC AND INNOVATIVE ANALYTICS. university.iashe.eu. Процитовано 2017-06-13. 
    23. GISAP. Medical science, pharmacology. London International Academy of Science and Higher Education (IASHE). 2013. 

    Посилання[ред. | ред. код]