Главком
| Главком | |
|---|---|
 | |
| Тип ЗМІ | Онлайн-медіа |
| Країна |  Україна |
| Мови, що використовуються | українська, російська |
| | |
| Власник | ТОВ "Хаб Главком" |
| Головний редактор | Микола Підвезяний |
| Рік заснування | 2009 р. |
| Головний офіс | Київ |
| | |
| Вебсторінка: glavcom.ua | |
«Главком»[1] — українське онлайн-медіа, створене 3 грудня 2009 року.
Входить до десятки найпопулярніших новинних ресурсів України. З 2014 року заборонене на території Російської Федерації[2].
Засноване медіаменеджерами Віктором Шлінчаком[3] та Юлією Лимар[4].
Головний редактор — Микола Підвезяний[5]. Шеф-редакторка новин «Главкома» — Наталія Антонюк[6].
Історія[ред. | ред. код]
Перші новини на сайті інформаційного агентства «Главком» з'явилися у грудні 2009 року.
Сайт розпочав свою роботу російською мовою. Активно висвітлював події Революції гідності 2013—2014 рр.
У 2016 році «Главком» перейшов[7] на українську мову.
Новини у виданні об'єднані у розділи «Світ», «Країна», «Економіка», «Київ», «Техно», «Спорт», «Скотч», «Главком-ТБ». Видання має окремий розділ для читачів, які читають російською.
Погрози[ред. | ред. код]
Сайт інформаційного агентства «Главком» неодноразово піддавався політичному тиску та кібератакам, про що заявляло[8] його керівництво.
У липні 2014 року терористична організація «Російський визвольний фронт», яка діяла на території ОРДЛО, розповсюдила повідомлення[9], у якому містилися погрози фізичного знищення одному із засновників «Главкому» Віктору Шлінчаку та ще 14 українським журналістам.
Заборона в Російській Федерації[ред. | ред. код]
Улітку 2014 року Федеральна служба з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій Російської Федерації («Роскомнагляд») за публікації матеріалу про «Марш за федералізацію Сибіру»[10] внесла «Главком» до переліку таких, що «містять інформацію, поширення якої в Російській Федерації заборонено».
У серпні 2014 року німецький провайдер Hetzner Online AG заявив[11][12], що готовий виконати вимогу Росії й заблокувати роботу сайту.
Міністерство закордонних справ України розцінило[13] дії «Роскомнагляду» як цензуру щодо українського інформаційного агентства та звернулося до влади ФРН з проханням дати оцінку діям німецького провайдера. Крім того, на захист інформаційного агентства стала Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, яка направила листи[14] до посольства Німеччини в Україні, до Міністерства закордонних справ Німеччини та керівництву низки німецьких фондів. Після правової експертизи Hetzner Online AG вибачився за цей інцидент.
Сайт агентства досі заблокований і на території Автономно республіки Крим[15].
Судова заборона[ред. | ред. код]
18 лютого 2021 року Печерський районний суд Києва арештував майнові права інформаційного агентства «Главком» та інших ЗМІ[16]. Суд задовольнив клопотання представника колишнього керівника «Спецтехноекспорту» Павла Барбула, який намагався заблокувати роботу низки інформаційних видань, що висвітлювали його діяльність. За словами Барбула, він позивався проти ЗМІ, які публікували про нього неправдиву інформацію.
24 березня 2021 року мобільний оператор Lifecell та інтернет-провайдери Triolan і «Інформаційні технології» заблокували доступ користувачів до «Главкому»[17].
12 квітня 2021 року Печерський районний суд Києва скасував[18] арешт майнових прав інтелектуальної власності на сайт glavcom.ua. Ухвала не підлягає оскарженню.
Оцінки[ред. | ред. код]
Згідно з даними інтернет-дослідницької та комунікаційної компанії Gemius, у липні 2022 року в категорії «Новини», інформаційне агентство «Главком» посіло 8-ме місце в рейтингу українських ЗМІ[19].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Главком. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Россия блокирует сайт «Главком». В ситуацию вмешались МИД и Омбудсмен (ОБНОВЛЕНО). Главком | Glavcom (укр.). 6 серпня 2014. Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ Віктор Шлінчак. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Юлія Лимар. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Микола Підвезяний. Головний редактор «Главкома» з 2012 року. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Наша команда - Главком. Главком | Glavcom (укр.). Процитовано 23 серпня 2022.
- ↑ Детекстор медіа: Видання «Главком» перейшло на українську. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Віктор Шлінчак: Щоб «завалити» «Главком» було викинуто мінімум кілька десятків тисяч доларів. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Громадське: Русский Освободительный Фронт склав "розстрільний список’ журналістів". Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Порошенко - Цукербергу: Украинское представительство Facebook должно быть. Главком | Glavcom (укр.). 12 травня 2015. Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ Россия блокирует сайт "Главком". Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Немецкий хостер по требованию России заблокирует украинский сайт. www.eurointegration.com.ua (рос.). Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ МИД Украины расценивает как цензуру давление на "Главком". Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Уполномоченный по правам человека обратился по поводу блокирования "Гавкома" в посольство Германии. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ В окупованому Криму блокують щонайменше 21 сайт українських медіа – правозахисники. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Печерський суд заблокував низку українських ЗМІ: всі деталі скандального рішення. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Печерський райсуд Києва арештував майнові права інформаційних видань «Главком», «Апостроф» та інших ЗМІ. Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Свобода слова перемогла: суд скасував блокування українських сайтів. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Інтернет та ЗМІ через 150 днів після російської агресії проти України. Архів оригіналу за 27 липня 2022. Процитовано 27 липня 2022.