Gloster Gauntlet
| Gloster Gauntlet | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | винищувач |
| Перший політ: | 1933 |
| Прийнятий на озброєння: | 1935 |
| Знятий з озброєння: | 1943 |
| На озброєнні у: |
 Королівські ВПС Великої Британії ВПС Фінляндії ВПС Данії |
| Розробник: | Gloster Aircraft Companyd |
| Виробник: |
.svg){kind=small} Gloster Aircraft Company |
| Всього збудовано: | 246 |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Максимальна швидкість (МШ): | 370 км/год |
| Дальність польоту: | 740 км |
| Практична стеля: | 10 210 м |
| Довжина: | 8,05 м |
| Висота: | 3,12 м |
| Розмах крила: | 9,99 м |
| Площа крила: | 29,26 м² |
| Порожній: | 1256 кг |
| Максимальна злітна: | 1801 кг |
| Двигуни: | Bristol Mercury VIS.2 |
| Тяга (потужність): | 640 к.с. (477 кВт) |
| Кулеметне озброєння: | 2 × 7,7-мм кулемети Vickers |
|
| |
Gloster Gauntlet у Вікісховищі | |
Глостер Гаунтлет (англ. Gloster Gauntlet, також англ. Gloster SS.19B Gauntlet) — британський винищувач-біплан міжвоєнного періоду виробництва Gloster Aircraft Company. Виготовлявся для Королівських ВПС для заміни Bristol Bulldog, а також на експорт.
Історія[ред. | ред. код]
Коли міністерство авіації видало специфікацію на 24/33 на створення одномісного винищувача для заміни Bristol Bulldog компанія Gloster вже мала в доробку проєкти винищувачів SS.18, SS.19 і SS.19A, які пропонувались на попередні специфікації. Новий літак SS.19B був біпланом з однаковими крилами, з елеронами на обидвох. Літак мав металевий каркас і передню частину обшивки фюзеляжу, решта фюзеляжу і крила обшивалась тканиною. Фіксоване шасі мало пневматичний амортизатор і гальма. Для руху було вирішено використати радіальний двигун Bristol Mercury VIS.2 в обтічному капоті. Літак продемонстрував прекрасні льотні характеристик, не в останню чергу через максимально низький опір, як для біплана і став останнім біпланом з відкритою кабіною в британських ВПС.[1]
В листопаді 1937 року «Гаунтлет» став першим літаком в світі, який здійснив перехоплення іншого літака за наведенням радарної станції. Тоді три «Гаунтлети» 32-ї ескадрильї перехопили цивільний лайнер над Темзою за наведенням експериментальної радарної станції в Бевдсель Манор, Саффолк. А загалом в лавах королівських ВПС було 228 «Гаунтлетів» з 1935 по 1939 роки оснащуючи чотирнадцять ескадрилей.
Ще 17 «Гаунтлетів» було виготовлено за ліцензією в Данії і вони ввійшли в ВПС країни. Після зняття з озброєння в Британії, 25 літаків було продано Фінляндії, три передано Родезії і ще чотири — Південній Африці.[2]
Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
Дані з Concise Guide to British Aircraft of World War II[2]
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
- Екіпаж: 1 особа
- Довжина: Mk.I — 7,98 м; Mk.II — 8,05 м
- Висота: 3,12 м
- Розмах крила: 9,99 м
- Площа крила: 29,26 м ²
- Маса порожнього: 1256 кг
- Максимальна злітна маса: 1801 кг
- Двигун: Bristol Mercury VIS.2
- Потужність: 640 к. с. (477 кВт.)
Льотні характеристики[ред. | ред. код]
- Максимальна швидкість: 370 км/год на 4815 м.
- Дальність польоту: 740 км
- Практична стеля: 10 210 м
Озброєння[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Gloster Gauntlet
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Monday, 1984, с. 110.
- ↑ а б Monday, 1984, с. 112.
| |||||
