Gobiconodonta
| Gobiconodonta | |
|---|---|
| |
| Реставрація Gobiconodon | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Клада: | Holotheria |
| Ряд: | †Gobiconodonta Averianov & Lopatin, 2011 |
| Родини | |
Gobiconodonta — ряд вимерлих ссавців, відомий з ранньої юри (наприклад, Huasteconodon) до початку пізньої крейди. Зазвичай вони вважаються частиною Eutriconodonta[1].
Біологія[ред. | ред. код]
Як і багато інших не звіриних ссавців, гобіконодонти зберегли класичні синапоморфії ссавців, такі як надлобкові кістки (і, ймовірно, пов'язані з ними репродуктивні звуження), отруйні шпори та розтягнуті кінцівки. Однак анатомія передніх кінцівок і плечей принаймні деяких видів, таких як Jeholodens, подібна до анатомії звіриних ссавців, хоча задні кінцівки залишаються більш консервативними[1]. Гобіконодонти мали сучасну анатомію вуха, головна відмінність від звірів полягала в тому, що вушні кісточки все ще були певною мірою з'єднані з щелепою через меккелів хрящ[2].
Деяку інформацію про гобіконодонтні м'які тканини можна побачити в Spinolestes, який дуже добре зберігся, демонструючи ознаки хутра та внутрішніх органів. Spinolestes демонструє волосся, подібне до волосся сучасних ссавців, із складеними волосяними фолікулами з первинним і вторинним волоссям. Він також має чітку грудну діафрагму, як у сучасних ссавців, а також шипи, шкірні щитки та окостенілий хрящ Меккеля[3].
Морфологія зубів не має аналогів серед нині живих ссавців, тому порівняння утруднені. Однак очевидно, що більшість, якщо не всі, гобіконодонти були в основному м’ясоїдними, враховуючи наявність довгих гострих іклів та іклоподібних різців, премолярів із гострими головними горбками, які добре підходили для хапання та проколювання здобичі, потужний розвиток м’язів, що відводять нижню щелепу та ін.[1].
Гобіконодонти часто є одними з найбільших ссавців у мезозойській фауні, демонструючи широкий діапазон розмірів від маленьких комахоїдних, схожих на землерийку, до великих форм, таких як Repenomamus і Gobiconodon. Вони були одними з перших ссавців, які спеціалізувалися на здобич хребетних, і, ймовірно, займали найвищі трофічні рівні серед ссавців у своїх фауністичних спільнотах. Кілька форм, таких як Gobiconodon і Repenomamus, демонструють докази збирання, бувши одними з небагатьох мезозойських ссавців, які значною мірою використовували це[1].
Принаймні Spinolestes мав ксенартрозні хребці та кісткові щитки, що схожі на такі в сучасних неповнозубих та меншою мірою у землерийки[3].
Унікально серед ссавців коронної групи гобіконодонтіди замінили свої моляроформні зуби наступниками подібної складності, тоді як в інших ссавців є нормою менш складні заміни[4].
Класифікація[ред. | ред. код]
Кладограма за Авер'яновим і Лопатіним, 2011[5]:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Zofia Kielan-Jaworowska; Richard L. Cifelli; Zhe-Xi Luo (2004). Chapter 7: Eutriconodontans. Mammals from the Age of Dinosaurs: origins, evolution, and structure. New York: Columbia University Press. с. 216–248. ISBN 0-231-11918-6.
- ↑ Meng Jing (2014). Mesozoic mammals of China: implications for phylogeny and early evolution of mammals. Natl Sci Rev. 1 (4): 521—542. doi:10.1093/nsr/nwu070.
- ↑ а б Martin, Thomas; Marugán-Lobón, Jesús; Vullo, Romain; Martín-Abad, Hugo; Luo, Zhe-Xi; Buscalioni, Angela D. (2015). A Cretaceous eutriconodont and integument evolution in early mammals. Nature. 526 (7573): 380—384. doi:10.1038/nature14905. PMID 26469049.
- ↑ Jäger, Kai R. K.; Cifelli, Richard L.; Martin, Thomas (2021). Tooth eruption in the Early Cretaceous British mammal Triconodon and description of a new species. Papers in Palaeontology. 7 (2): 1065—1080. doi:10.1002/spp2.1329.
- ↑ A. O. Averianov; A. V. Lopatin (2011). Phylogeny of Triconodonts and Symmetrodonts and the Origin of Extant Mammals. Doklady Biological Sciences. 436 (1): 32—35. doi:10.1134/s0012496611010042. PMID 21374009.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|