ВЕС Грейтер-Габбард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Greater Gabbard)
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 51°52′48″ пн. ш. 01°56′24″ сх. д. / 51.88000° пн. ш. 1.94000° сх. д. / 51.88000; 1.94000

Грейтер-Габбард
2013-02 windpark.JPG
51°52′48″ пн. ш. 1°56′24″ сх. д. / 51.88000000000000256° пн. ш. 1.94000° сх. д. / 51.88000000000000256; 1.94000
Держава Англія Англія
Статус Діюча
Роки вводу першого та останнього агрегатів 20082013
Основні характеристики
Тип ВЕС Надводні
Генеруюча потужність, МВт 504
Середньорічне виробництво, млн кВт·г 1700
Характеристики обладнання
Кількість і марка генераторів 140 x Siemens SWT-3.6-107
Потужність генераторів, МВт 3,6
Власник
SSE plc,RWE
ВЕС Грейтер-Габбард is located in Сполучене Королівство
ВЕС Грейтер-Габбард
ВЕС Грейтер-Габбард
ВЕС Грейтер-Габбард (Сполучене Королівство)
CMNS: ВЕС Грейтер-Габбард на Вікісховищі

ВЕС Грейтер-Габбард (англ. Greater Gabbard wind farm) — офшорна вітрова електростанція, розташована у Північному морі, за 23 км від узбережжя графства Саффолк (Англія).

Турбіни вітропарку перед монтуванням

Вітропарк складається зі 140 вітряних турбін виробництва «Siemens» розміщенних на двох масивах загальною площею 147 км²[1] об'єднаних між собою десятками кілометрів кабелів, й під'єднаних до національної електромережі через трансформаторну підстанцію в селищі Сезівел.[2]

Електроенергія, яку вироблятиме станція, живитиме близько 1 млн будинків. До 2017 року станцію розширять і вона збільшить свою потужність удвічі, до 1000 МВт.

Коефіцієнт використання встановленої потужності в 2012 році— 27,07%[1]

Вартість проекту 1615,25 млн. €[1]

Під час будівництва станції 140 монопаль забив плавучий кран Stanislav Yudin. Потім на них встановили перехідні елементи судна Jumbo Javelin (132 операції) та Seajacks Leviathan (8 операцій). На споруджені таким чином фундаменти змонтували вітрові турбіни судна Seajacks Kraken, Seajacks Leviathan та Sea Jack (під час кількох кампаній з лютого 2011-го по лютий 2012-го).

Обидві офшорні трансформаторні підстанції у складі гратчатої опорної основи ("джекету") та надбудови для обладнання ("топсайд") встановив все той же Stanislav Yudin (по одній в 2009 та 2010 роках), а налагоджувальні роботи забезпечувало Seajacks Leviathan. Останнє судно також спорудило вимірювальний метеорологічний пост (включаючи встановлення монопалі).[3][4][5]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]