Gresini Racing

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Gresini Racing
Повна назва

Aprilia Racing Team Gresini (MotoGP)
Federal Oil Gresini Moto2 (Moto2)

Felo Gresini Team (MotoE)
База Італія Фаенца, Італія
Керівники Фаусто Грезіні
Сезон 2022 MotoGP
клас MotoGP
Гонщики 23 Італія Енеа Бастіаніні
49 Італія Фабіо Ді Джаннантоніо
Мотоцикл Ducati Desmosedici
Moto2
Гонщики 12 Чехія Філіп Салач
61 Італія Алессандро Закконе
Мотоцикл Kalex Moto2
Шасі Kalex
Двигун Honda CBR600RR
MotoE
Гонщики 11 Італія Маттео Феррарі
61 Італія Алессіо Фінелло
Мотоцикл Energica Ego Corsa
Статистика виступів у MotoGP
Дебют 1997
Місце в сезоні 2021 9
Чемпіони світу
Всього 4
Moto2/250cc 2001 Японія Д.Като
2010 Іспанія Т.Еліас
Інша інформація
Сайт gresiniracing.com

Gresini Racing — спортивна мотогоночна приватна команда, яка бере участь у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP. Заснована у 1997 році італійським мотогонщиком Фаусто Грезіні, дворазовим чемпіоном світу у класі 125сс. З сезону 2015 у класі MotoGP виступає спільно з заводською командою «Aprilia Racing» під назвою «Aprilia Racing Team Gresini»[1].

Історія[ред. | ред. код]

Сезон 1997: дебют у MotoGP[ред. | ред. код]

Фаусто Грезіні заснував команду в 1997 році. «Gresini Racing» почала свої виступи у класі 500cc з бразильським мотогонщиком Алексом Барросом на двоциліндровому мотоциклі Honda NSR500V. Баррос зайняв дев'яте місце в підсумковій турнірній таблиці чемпіонату, здобувши перший подіум для команди на Гран-Прі Великої Британії у Донінгтон Парку. У наступному сезоні Honda вирішила поставляти Барросу і команді новий чотирициліндровий мотоцикл Honda NSR500, такий же, який був у заводської команди. Баррос в сезоні здобув два подіуми і набрав 138 очок, посівши п'яте місце в підсумку.

У 1999 році команда перейшла до нижчого класу 250cc. Місце Барроса зайняв чинний чемпіон світу Лоріс Капіроссі, яки отримав у своє розпорядження мотоцикл Honda NSR250. У першій гонці сезону в Сепангу на Гран-Прі Малайзії, Капіроссі здобув першу перемогу на етапі для команди Gresini. Протягом сезону він здобув ще дві перемоги і шість інших подіумів і закінчив сезон третім у підсумковому заліку з 209-ма очками.

Після закінчення сезону Капіроссі перейшов у клас 500cc, на його місце команда підписала молодого японського гонщика Дайдзіро Като і француза Вінсена Філіпа. Като, який вже виграв дві гонки, виступаючи по wild card в 1997 році і 1998 році, відразу ж зробив заявку на боротьбу за чемпіонство, здобувши чотири послідовні подіуми на початку сезону. Він боровся за титул у класі 250cc разом з гонщиками Yamaha Шинья Накано та Олів'є Жаке до останньої гонки сезону на Філіп-Айленд у Австралії. Однак, Като зайняв третє місце в гонці, поступившись і титулом, і другим місцем Жаке і Накано відповідно. Като набрав 259 очок і зайняв третє місце в чемпіонаті, разом з цим отримавши титул «новачок року» в класі 250cc.[2]

Сезон 2001: перший чемпіон світу[ред. | ред. код]

У 2001 році команда була перейменована на «Telefónica Movistar Honda», а місце Філіпа зайняв колишній чемпіон світу у класі 125cc Еміліо Альзамора. Після переходу Накано і Жаке у клас 500cc, Като став головним претендентом на титул чемпіона світу в класі 250cc. Японець домінував в сезоні, вигравши 11 гонок, здобувши для команди «Gresini Racing» перший титул чемпіона світу. Альзамора додав два подіуми для команди, фінішувавши сьомим у підсумковій турнірній таблиці.

Після вдалого сезону Дайдзіро Като разом з командою перейшов у вищий клас. У зв'язку із змінами правил, клас 500cc був перейменований у MotoGP, було дозволено використання нових чотиритактних двигунів, об'ємом до 990 куб.см та введено поняття «заводських команд». Като використовував стару двотактну Honda NSR500 протягом перших дев'яти етапів сезону, перш ніж отримав новий Honda RC211V на Гран-Прі Чехії в Брно. На Гран-прі Іспанії, Като посів друге місце, взявши перший подіум у класі MotoGP. Це був його найкращий фініш з іншим другим місце в Брно, у своїй першій гонці з новим чотиритактним мотоциклом. Він також записав перший в історії команди поул-позишн в класі MotoGP на Тихоокеанському Гран-Прі в Мотегі, Японія. Като зайняв сьоме місце в підсумковій таблиці з 117 пунктами і знову отримав звання «новачок року»,[2] в той час як команда зайняла восьме місце в чемпіонаті виробників. У цьому сезоні команда також змагалися в класі 250cc з Альзаморою і італійським гонщиком Роберто Ролфо. Ролфо зайняв третє місце в підсумковій турнірній таблиці з сімома подіумами, у той час як Альзамора був сьомим з двома подіумами.

Сезон 2003: ера у класі MotoGP[ред. | ред. код]

У 2003 році команда припинила свою участь у класі 250сс, натомість збільшила своє представництво у класі MotoGP до двох гонщиків і була перейменована у «Telefónica Movistar Honda»: титульним спонсором стала іспанська телекомунікаційна компанія «Telefónica», що пішла від Suzuki. Колишній гонщик Suzuki Сете Жібернау також приєднався до команди як другий гонщик. Като залишився з командою і став одним з чотирьох гонщиків Honda, які їздили на мотоциклі останньої специфікації RC211V, тоді як Жібернау отримав модифікований мотоцикл 2002-го року. У першій гонці сезону на автомотодромі Судзука у Японії, Като врізався в шинний бар'єр. Він отримав серйозні травми і впав у кому, в якій перебував протягом двох тижнів, після чого помер у лікарні. Через тиждень після смерті Като, Жібернау стартував з поула і виграв південноафриканський Гран-прі, що стало першою перемогою на етапі у команди в класі MotoGP. Жібернау залишався єдиним гонщиком команди до четвертого етапу, коли команду поповнив Рюічі Кійонарі. Жібернау пересів на мотоцикл специфікації 2003 року, на якому їздив Като, тоді як Кійонарі отримав модифікований мотоцикл 2002-го року. Жібернау виграв три гонки, а також здобув загалом десять подіумів, фінішувавши другим в чемпіонаті з 277 очками. Команда зайняла четверте місце в змаганнях виробників.

У 2004 році Жібернау знову боровся за чемпіонат, посівши друге місце. Його напарник Колін Едвардс посів п'яте місце.

Жібернау залишився з командою на 2005 рік, місце Едвардса зайняв Марко Меландрі. Меландрі виграв дві гонки в сезоні і став віце-чемпіоном, Жібернау посів сьоме місце в загальному заліку.

У сезоні 2006 року команда у складі Марко Меландрі і Тоні Еліаса здобула чотири перемоги на етапах: три від Меландрі і одну від Еліаса.

Обидва гонщика залишилися з командою в 2007 році. Новий мотоцикл Honda RC212V з об'ємом двигуна 800 куб.см не зміг продемонструвати очікувані результати і команда закінчила сезон з двома подіумами в активі.

У 2008 році на зміну Марко Меландрі і Тоні Еліаса в команду були взяті Алекс де Анджеліс і Шинья Накано. Цей сезон став значно гіршим за попередні, гонщики команди завершили сезон на 14-му та 9-му місцях відповідно.

У 2009 році Еліас повторно приєднався до команди, замінивши Накано, який перейшов у Superbike. Гонщики в сезоні здобули по одному подіуму і закінчили сезон на 7 та 8 місцях.

Сезон 2010: повернення до Moto2 з першим українцем у серії[ред. | ред. код]

У 2010 році Марко Меландрі повторно приєднався до команди після свого перебування у командах Ducati та Kawasaki. Його партнером в команді став чемпіон світу 2008 року в класі 250сс італієць Марко Сімончеллі. «Gresini Racing» у цьому сезоні з'явилась також у новоствореному класі Moto2 під назвою «Gresini Racing Moto2». Тут вона була представлена Тоні Еліасом та Володимиром Івановом, який виступав під українським прапором. Хоча Сімончеллі і Меландрі у класі MotoGP високих результатів не продемонстрували, Тоні Еліас став першим чемпіоном класу Moto2. Найкращим результатом Володимира Іванова було 14 місце на Гран-Прі Німеччини.

У 2011 році Сімончеллі виступав на заводському мотоциклі Honda як частина команди «Gresini», тоді як Хіросі Аояма їхав на сателітній Honda. Сімончеллі був конкурентоспроможним у боротьбі за високі місця, але велика кількість аварій не дозволила Марку втриматись на високих місцях у турнірній таблиці. У жовтні 2011 року було оголошено, що Сімончеллі залишиться з командою на сезон 2012 року, натомість Аояма оголосив про перехід у Супербайк. 23 жовтня 2011 року Марко Сімончеллі загинув після аварії на Гран-Прі Малайзії.

4 листопада 2013 року було оголошено про продовження співпраці «Gresini Racing» та «Federal Oil» у класі Moto2, результатом якої стала участь у змаганнях бельгійського гонщика Ксав'є Сімеона.[3]

Сезон 2015: об'єднання з «Aprilia Racing»[ред. | ред. код]

В другій половині сезону 2014 стало відомо про закінчення в кінці року співпраці команди з титульним спонсором «Go&Fun».[4] Внаслідок цього «Gresini Racing» втратила фінансову підтримку, яка оцінювалась орієнтовно у 6 млн. на рік. Це призвело до того, що в команди не вистачило коштів на придбання мотоциклів Honda для участі у серії. 12 вересня стало відомо, що Фаусто Грезіні підписав угоду про співпрацю з командою «Aprilia Racing» для спільної участі у «королівському» класі. Від цього виграли обидві сторони: Грезіні зекономив кошти, які мав витратити на мотоцикли, а Aprilia отримала досвідченого партнера для розвитку свого гоночного проекту, а також зекономила кошти, орієнтовно 3,4 млн.€.[5] Утворений внаслідок цієї співпраці проект отримав для сезону 2015 назву «Aprilia Racing Team Gresini». Команду представляли 2 гонщика: Альваро Баутіста, який до цього виступав за «Gresini Racing», та Марко Меландрі, який у сезоні 2014 представляв «Aprilia Racing» у серії WSBK.[6]

Початок сезону продемонстрував про неготовність мотоцикла Aprilia RS-GP на рівних конкурувати з найкращими представниками класу. Меландрі в кожній гонці займав останнє місце, тоді як Баутісті лише зрідка вдавалось потрапляти в очкову зону, а найкращим його результатом стало 10-е місце на Гран-Прі Каталонії. Як підсумок, в середині сезону команда відмовилась від послуг Меландрі, взявши на Гран-Прі Німеччини на його місце тест-пілота команди Майкла Лавіерті[7]. Пізніше, під час літньої перерви, на друге вакантне місце в команді був запрошений німецький гонщик Штефан Брадль. До кінця сезону гонщики команди так і не змогли піднятись у гонках вище десятого місця.

Натомість єдиний гонщик команди в класі Moto2, бельгієць Ксав'є Сімеон, продемонстрував значно кращі результати: на Гран-Прі Німеччини він здобув перемогу, додавши до неї друге місце на Гран-Прі Катару, ставши 7-им у загальному заліку.

В класі Moto3 Енеа Бастіаніні тривалий час вів боротьбу за перемогу у чемпіонаті, проте в підсумку був змушений задовольнитись третім місцем. Загалом він здобув одну перемогу (Сан Марино) та шість подіумів, додавши до цього 4 поули та 2 найшвидших кола. Натомість інший гонщик команди в класі, Андреа Локателлі, задовольнився за підсумками сезону 20-м місцем.

Результати[ред. | ред. код]

Сезон Клас Назва команди Мотоцикл Гонщик Гонки Пер Под ПП НК Очки Місце
1997 500cc Honda Gresini Honda NSR500V Бразилія Алекс Баррос 15 0 1 0 0 101 9
1998 500cc Honda Gresini Honda NSR500 Бразилія Алекс Баррос 14 0 2 0 2 138 5
1999 250cc Elf Axo Honda Gresini Honda NSR250 Італія Лоріс Капіроссі 15 3 9 2 3 209 3
2000 250cc Axo Honda Gresini Honda NSR250 Японія Дайдзіро Като 16 4 9 3 1 259 3
TSR-Honda NSR250 Франція Вінсен Філіп 12 0 0 0 0 14 23
2001 250cc Telefónica Movistar Honda Honda NSR250 Японія Дайдзіро Като 16 11 13 6 9 322 1
Іспанія Еміліо Альзамора 16 0 2 0 0 136 7
2002 MotoGP Fortuna Honda Gresini Honda NSR500
Honda RC211V
Японія Дайдзіро Като 16 0 2 1 1 117 7
250cc Fortuna Honda Gresini Honda NSR250 Італія Роберто Ролфо 16 0 7 0 2 219 3
Іспанія Еміліо Альзамора 15 0 2 0 0 120 7
Іспанія Давід Гарсія 1 0 0 0 0 6 30
2003 MotoGP Telefónica Movistar Honda Honda RC211V Іспанія Сете Жібернау 16 4 10 1 1 277 2
Японія Ріючі Кійонарі 13 0 0 0 0 22 20
Японія Дайдзіро Като 1 0 0 0 0 0
2004 MotoGP Telefónica Movistar Honda MotoGP Honda RC211V Іспанія Сете Жібернау 16 4 10 5 3 257 2
США Колін Едвардс 16 0 2 0 2 157 5
2005 MotoGP Movistar Honda MotoGP Honda RC211V Італія Марко Меландрі 17 2 7 0 3 220 2
Іспанія Сете Жібернау 17 0 4 5 1 150 7
2006 MotoGP Fortuna Honda Honda RC211V Італія Марко Меландрі 17 3 7 0 0 228 4
Іспанія Тоні Еліас 15 1 1 0 1 116 9
2007 MotoGP Honda Gresini Honda RC212V Італія Марко Меландрі 17 0 3 0 0 187 5
Іспанія Тоні Еліас 15 0 2 0 2 104 12
Італія Мішель Фабріціо 1 0 0 0 0 6 21
Канада Мігель Домель 1 0 0 0 0 0
2008 MotoGP San Carlo Honda Gresini Honda RC212V Японія Шінья Накано 18 0 0 0 0 126 9
Сан-Марино Алекс де Анджеліс 18 0 0 0 0 63 14
2009 MotoGP San Carlo Honda Gresini Honda RC212V Іспанія Тоні Еліас 17 0 1 0 0 115 7
Сан-Марино Алекс де Анджеліс 17 0 1 0 0 111 8
2010 MotoGP San Carlo Honda Gresini Honda RC212V Італія Марко Сімончеллі 18 0 0 0 0 125 8
Італія Марко Меландрі 17 0 0 0 0 103 10
Moto2 Gresini Racing Moto2 Moriwaki MD600 Іспанія Тоні Еліас 17 7 8 3 2 271 1
Італія Мікеле Пірро 1 0 0 0 0 2 36
Україна Володимир Іванов 15 0 0 0 0 2 37
Японія Тетсуя Ямагучі 1 0 0 0 0 0
2011 MotoGP San Carlo Honda Gresini Honda RC212V Італія Марко Сімончеллі 16 0 2 2 0 139 6
Японія Хіросі Аояма 16 (17) 0 0 0 0 90 (98) 10
Японія Косуке Акеюші 1 (2) 0 0 0 0 3 (7) 20
Moto2 Gresini Racing Moto2 Moriwaki MD600 Італія Мікеле Пірро 17 1 2 1 0 84 9
Японія Юкі Такахаші 17 0 2 0 0 77 11
2012 MotoGP San Carlo Honda Gresini Honda RC213V Іспанія Альваро Баутіста 18 0 2 1 0 178 5
FTR MGP12 Італія Мікеле Пірро 18 0 0 0 0 43 15
Moto2 Federal Oil Gresini Moto2 Moriwaki MD600 Велика Британія Джино Рі 17 0 1 0 0 21 21
Thai Honda PTT Gresini Moto2 Suter MMX2 Таїланд Раттапарк Віларуа 17 0 0 0 0 9 27
Moto3 San Carlo Gresini Moto3 Honda NSF250R
FTR M312
Італія Ніколо Антонеллі 16 0 0 0 0 77 14
2013 MotoGP Go & Fun Honda Gresini Honda RC213V Іспанія Альваро Баутіста 18 0 0 0 0 171 6
FTR MGP13 Австралія Браян Старінг 18 0 0 0 0 2 26
Moto2 Federal Oil Gresini Moto2 Suter MMX2 Індонезія Доні Тата Прадіта 16 0 0 0 0 1 28
Thai Honda PTT Gresini Moto2 Таїланд Раттапарк Вілларуа 8 0 0 0 0 0
Thai Honda PTT Gresini Moto2 Таїланд Тітіпонг Варокорн 6 0 0 0 0 0
Thai Honda PTT Gresini Moto2 Італія Франко Морбіделлі 3 0 0 0 0 0
Moto3 GO&FUN Gresini Moto3 FTR M313 Італія Ніколо Антонеллі 17 0 0 0 0 47 16
Італія Лоренсо Бальдасарі 17 0 0 0 0 0
2014 MotoGP Go & Fun Honda Gresini Honda RC213V 19 Іспанія Альваро Баутіста 18 0 1 0 1 89 11
Honda RCV1000R 45 Велика Британія Скот Реддінг 18 0 0 0 0 81 12
Moto2 Federal Oil Gresini Moto2 Suter MMX2 19 Бельгія Ксав'є Сімеон 18 0 1 0 0 63 14
Gresini Moto2 7 Італія Лоренсо Балдассаррі 18 0 0 0 0 20 25
Moto3 Junior Team GO&FUN Moto3 KTM RC250GP 23 Італія Ніколо Антонеллі 18 0 0 1 0 68 14
33 Італія Енеа Бастіаніні 18 0 3 0 0 127 9
2015 MotoGP Aprilia Racing Team Gresini Aprilia RS-GP 6 Німеччина Штефан Брадль 9(17) 0 0 0 0 8(17) 18
19 Іспанія Альваро Баутіста 18 0 0 0 0 31 16
33 Італія Марко Меландрі 8 0 0 0 0 0
70 Велика Британія Майкл Лаверті 1 0 0 0 0 0
Moto2 Federal Oil Gresini Moto2 Kalex Moto2 19 Бельгія Ксав'є Сімеон 18 1 2 1 0 113 7
Gresini Racing Moto2 54 Італія Маттіа Пасіні 2 0 0 0 0 0
Moto3 Gresini Racing Team Moto3 Honda NSF250RW 4 Італія Фабіо Ді Джанантоніо 1 0 0 0 0 0
33 Італія Енеа Бастіаніні 18 1 6 4 2 207 3
55 Італія Андреа Локателлі 14 0 0 0 0 33 20

Примітка:

  1. Результати у дужках відображають підсумковий результат за сезон, включаючи виступи у складі інших команд.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Aprilia makes return to MotoGP™ with Factory team launch. motogp.com (англ.). Dorna Sports. 05.03.2015. Процитовано 06.03.2015. 
  2. а б Daijiro Kato, first Rookie of the Year in the MotoGP class. MotoGP.com (англ.) (Dorna Sports). 06.11.2002. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 18.04.2013. 
  3. Gresini announces Simeon for 2014 (англ.). Dorna Sports. 04.11.2013. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 04.11.2013. 
  4. MotoGP: Ситуация с Gresini Racing проясняется - No money!. motogonki.ru (рос.). 12.09.2014. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 12.09.2014. 
  5. David Emmett (12.09.2014). Now Official: Aprilia Announce Their Return To MotoGP With Gresini. motomatters.com (англ.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 12.09.2014. 
  6. Melandri to race with Aprilia in MotoGP™ in 2015. motogp.com (англ.). Dorna Sports. 10.11.2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 13.11.2014. 
  7. Michael Laverty replaces Melandri for German GP. motogp.com (англ.). Dorna Sports. 08.07.2015. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 09.07.2015. 

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]