Грудзинська Ірина Олександрівна
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2019) |
| Грудзинська Ірина Олександрівна | |
|---|---|
| рос. Грудзинская Ирина Александровна | |
| Народилася |
26 травня 1920[1][2] Чита, Далекосхідна республіка |
| Померла |
13 квітня 2012[1][2] (91 рік) Санкт-Петербург, Росія |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | ботанік |
| Alma mater | МДУ |
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
 | ||
|
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Grudz.».
| ||
Грудзинська Ірина Олександрівна (рос. Грудзинская Ирина Александровна; 1920–2012) — російський ботанік, доктор біологічних наук, професор. Спеціалізувалася на насінних рослинах. Авторка ботанічних таксонів.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 26 травня 1920 року в місті Чита. Її матір була вчителькою, а батько — будівельником. Сім'я часто переїжджала. Початкову школу Грудзинська закінчила у Хабаровську, середню — у місті Енгельс Саратовської області.
У 1938 році поступила на біологічний факультет Московського університету. Після закінчення четвертого курсу почалася німецько-радянська війна. Грудзинська служила помічником старшого секретаря військової прокуратури Московського округу, потім виконувала обов'язки секретаря військового трибуналу на фронті. 1944 року демобілізувалася та відновила навчання в Московському університеті на кафедрі геоботаніки. У 1945 році після закінчення МДУ була направлена в Інститут лісу АН СРСР (нині — Інститут лісу імені В. Н. Сукачова СО РАН) на посаду молодшого наукового співробітника. Там же закінчила аспірантуру. Брала участь в наукових експедиціях на Урал, в Сталінград, на Кавказ.
У 1951 році захистила кандидатську дисертацію. Працювала на Деркульській науково-дослідній станції. Займалася дослідженнями особливостей росту широколистяних порід дерев, проектуванням полезахисних лісосмуг у лісостеповій зоні. У 1959 році переведена на посаду старшого наукового співробітника.
1963 року переїжджає в Ленінград, де влаштовується старшим науковим співробітником в Лабораторію рослинності лісової зони Ботанічного інституту ім. Комарова АН СРСР. У 1968 році перевелася в Лабораторію систематики та географії вищих рослин. Брала участь у польових дослідженнях на Далекому Сході, в Середній Азії, Азербайджані, Україні, Югославії та Фінляндії.
З 1970 по 1990 роки Ірина Грудзинська декілька разів брала участь у довгострокових експедиціях на Кубу. Вона добре знала іспанську мову, що дуже допомогло їй у співпраці з місцевими ботаніками. Основним предметом її досліджень був рід Pilea з родини кропивових (Urticaceae).
У 1980 році Грудзинська захистила докторську дисертацію на тему систематики родини ільмових. У 1983 році стала завідувачкою Лабораторії систематики та географії вищих рослин.
В середині 1990-х Ірина Грудзинська вийшла на пенсію. Померла 13 квітня 2012 року. Похована в Санкт-Петербурзі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б автор назви (ботаніка)
- ↑ а б Harvard University Herbaria & Libraries Index of Botanists — Harvard University Herbaria and Libraries.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |