Гамаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HD12929)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
α Arietis

α Ari в сузір'ї Овена.


Дані дослідження
Епоха J2000.0
Сузір'я Овен
Пряме піднесення 02г 07х 10.4071с[1]
Схилення +23° 27′ 44.723″[1]
Видима величина (V) 1.98 to 2.04[2]
Характеристики
Спектральний клас K2IIICa-1[3]
показник кольору U−B +1.12[3]
показник кольору B−V +1.15[3]
Тип змінності Осциляції блиску
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −14.2 ± 0.9[1] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 190.73[1] мас/рік

за схиленням: −145.77[1] мас/рік

Паралакс (π) 49.48 ± 0.99 мас
Відстань 66 світлових років
20,2 парсек
Абсолютна величина (MV) 0.48[note 1]
Подробиці
Маса 2[4] M
Радіус 13.9 ± 0.3 R
Світність 90[4] (болометрична) L
Ефективна температура 4590[4]  K
Металічність [Fe/H] -0.09 ± 0.03
Обертання Vsin(i)=< 17[3]км/сек
Інші позначення
Гамаль, Хамаль, Hamul, Hamal, Ras Hammel, El Nath, Arietis, α Ari, Alpha Arietis, Alpha Ari, 13 Arietis, 13 Ari, BD+22 306, FK5 74, GC 2538, GJ 84.3, GJ 9072, HD 12929, HIP 9884, HR 617, LTT 10711, NLTT 7032, PPM 91373, SAO 75151.[1][3]
Посилання
SIMBADдані для alf+ari
Енциклопедія
Позасонячних планет
дані для alf+ari

Гамаль (Хамаль, El Nath, Arietis, Al Ħamal rās al-ħamal) «голова барана» — альфа Овна (Aries), найяскравіша зоря у цьому сузір'ї (α Ari — 2,00m). Вона є червоним гігантом спектрального класу K2 IIICa-1, де приставка Ca вказує на те, що її спектр містить сильні лінії кальцію. α Ari є дещо холоднішою за наше Сонце, але приблизно вдвічі масивніша за нього й її радіус в 15 раз перевищує сонячний. Дана зоря розташована на відстані близько 66 світлових років від Землі й нерегулярно змінює свій блиск на 0.06 зоряної величини.[2]

Історичні дані[ред. | ред. код]

Велика видима яскравість зорі Гамаль та її розташування на нічному небі близько до площини екліптики (на малюнку праворуч показана штриховою лінією коричневого кольору) спричинило великий інтерес до неї з боку астрології. Річ у тім, що між 2000 та 100 роками до нашої ери точка весняного рівнодення для північної півкулі перебувала в сузір'ї Овена[5], тому всі астрологічні таблиці починалися з Овена.[6] Оскільки альфа Ari того часу була розташована неподалік від точки весняного рівнодення, то стародавні астрологи запам'ятали її як відповідний орієнтир на цю точку на нічному небі.[4] Згодом, внаслідок прецесії осі добового обертання Землі, точка весняного рівнодення перемістилася в область сузір'я Риб, проте порядок подання даних в астрологічних таблицях залишився незмінним.


Планетарна система[ред. | ред. код]

Унаслідок аналізу даних що до періодичної зміни променевої швидкості спектральних ліній поглинання в спектрі зорі Альфа Ari у 2011 році було відкрито існування масивної екзопланети, що рухається по орбіті навколо даної зорі.[7]

Система Гамаль
Планета
(по порядку віддалення
від зорі)
Маса Радіус Велика піввісь
(а.о.)
Орбітальний період
(діб)
Нахил орбіти
(°)
Ексцентриситет
орбіти
Кіл-ть супутників
Альфа Ari b 1.8 ± 0.2 MJ ? 1.2 380.8 ± 0.3 ? 0.25 ± 0.03 ?

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е NAME HAMAL -- Variable Star, database entry, SIMBAD. Accessed on line December 16, 2008.
  2. а б NSV 725, database entry, New Catalogue of Suspected Variable Stars, the improved version, Sternberg Astronomical Institute, Moscow, Russia. Accessed on line December 16, 2008.
  3. а б в г д HR 617, database entry, The Bright Star Catalogue, 5th Revised Ed. (Preliminary Version), D. Hoffleit and W. H. Warren, Jr., CDS ID V/50. Accessed on line December 16, 2008.
  4. а б в г Hamal [Архівовано 2008-12-08 у Wayback Machine.], Stars, Jim Kaler. Accessed on line December 16, 2008.
  5. pp. 151, 152, The Ever-changing Sky: A Guide to the Celestial Sphere, James B. Kaler, Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2002, ISBN 0-521-49918-6.
  6. p. 196, 365 Starry Nights: An Introduction to Astronomy for Every Night of the Year, Chet Raymo, New York: Simon and Schuster, 1982, ISBN 0-671-76606-6.
  7. B.-C. Lee1, D. E. Mkrtichian, I. Han1, K.-M. Kim1 and M.-G. Park «A likely exoplanet orbiting the oscillating K-giant α Arietis» 2011, A&A 529, 134

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Беручи до уваги її видиму зоряну величину та значення паралаксу.

Шаблон:Зорі в Овні