HD143807

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
HD143807
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір’я
Пряме піднесення 16h  1m 26,56s
Схилення +29° 51′  3,8″
Видима величина (V) 4,98[1]
Характеристики
Спектральний клас A0
U-B показник кольору -0,19
B яскравість 4,911±0,002[2]
B-V показник кольору -0,050±0,002[2]
V яскравість 4,970±0,002[2]
Тип змінної
Дані фотометрії Стрьомґрена
b-y колір -0,02
m1 індекс 0,13
c1 індекс 0,88
Hβ індекс 2,82[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,960[2]
Мінімальна яскравість 4,980[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -38,20± 0,37[2] мас/рік

за схиленням: -6,90± 0,52[2] мас/рік

Паралакс (π) 9,29 ± 0,61[2] мас
Відстань 351,08 світлових років
107,64 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=18[3]км/сек
Інші позначення
*io CrB,

HD 143807, HIP 78493, HR 5971, BD+30 2738,

GSC 2041-1805
Посилання
SIMBAD дані для HD143807


HD143807хімічно-пекулярна зоря спектрального класу A0 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,0.[1] Вона розташована на відстані біля 351,1 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Зоря HD143807 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проекція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад[ред.ред. код]

HD143807 належить до ртутно-манганевих зір й її зоряна атмосфера має підвищений вміст Hg та Mn.


Магнітне поле[ред.ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 137,2± 193,0 Гаус.[4]


Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.