HD15089

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD15089
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Кассіопея
Пряме піднесення 2г 29х  3,95с
Схилення +67° 24′  8,9″
Видима величина (V) 4,46[1]
Характеристики
Спектральний клас A4/?
показник кольору U−B 0,06
яскравість B 4,664±0,003[2]
показник кольору B−V 0,153±0,004[2]
яскравість V 4,496±0,003[2]
Тип змінності α² Гончих Псів
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,06
індекс m1 0,22
індекс c1 0,88
індекс Hβ 2,87[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,500[2]
Мінімальна яскравість 4,530[2]
Період фотометричної
змінності зорі
1,74[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -27,92± 0,59[2] мас/рік

за схиленням: 37,06± 0,70[2] мас/рік

Паралакс (π) 23,04 ± 0,80[2] мас
Відстань 141,56 світлових років
43,40 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=49[3]км/сек
Інші позначення
ι Cas A, HD 15089, HIP 11569, HR 707, BD+66 213
Посилання
SIMBADдані для HD15089

HD15089 є подвійною зорею, що знаходиться у сузір'ї Кассіопея. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,6.[1] Вона розташована на відстані близько 141,6 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A4. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Зоря HD15089 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 49км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,74 доби в межах від Hmin= 4,53 до Hmax= 4,50.[2]


Пекулярний хімічний вміст[ред. | ред. код]

Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 202,9± 150,8 Гаус.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631