Альтаїр
 Орел — сузір'я, в якому перебуває Альтаїр | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Орел |
| Пряме піднесення | |
| Схилення | |
| Видима зоряна величина (V) | 0.77 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A7 IV-V |
| Показник кольору (B−V) | 0,22 |
| Показник кольору (U−B) | 0,08 |
| Тип змінності | None |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −26,1 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 536,82 мас/р Схил.: 385,54 мас/р |
| Паралакс (π) | 194,97 ± 0,86 мас |
| Відстань | 17 св. р. (5,15 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
2,22 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 1,7 M☉ |
| Радіус | 1,7 R☉ |
| Світність | 10,7 L☉ |
| Ефективна температура | 8,000 K |
| Металічність | 200% від сонячної |
| Обертання | 6,5–10,4 годин |
| Вік | <109 млрд. років |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD187642 |
Альтаї́р (α Орла) (араб. ан-наср ат-таїр «орел, що летить» , النسر الطائر) — зоря 1-ї зоряної величини, найяскравіша в сузір'ї Орла. У середніх широтах видима навесні, влітку й восени. Завдяки новітнім астрономічним дослідженням за допомогою Паламарського дослідного інтерферометра доведено, що Альтаїр має не сферичну, а радше приплюснуту на полюсах форму через високу швидкість обертання. Технології синтезованої апертури й численні оптичні телескопи зафіксували це явище.
Українська народна назва Альтаїра — Пастух. У ніч на Івана Купала він зустрічається з Вегою — Ткалею.
Опис[ред. | ред. код]
Альтаїр — вершина так званого Літнього Трикутника, разом з Вегою і Денебом. Зоря розташована за 17 св. років від Землі і є однією з найяскравіших зір північного зоряного неба.
Альтаїр широко відомий за вкрай високу швидкість обертання; завдяки вимірам ширини спектральних ліній зорі встановлено, що її екватор робить повний оберт навколо своєї осі за 6 годин (інші джерела дають 9 чи 10,4 години). Для порівняння: Сонцю потрібно понад 25 діб для здійснення повного оберту. Тому через таке швидке обертання Альтаїр сплющений з полюсів: його екваторіальний діаметр щонайменше на 22 % більший, ніж полярний діаметр. На сьогодні вже є зображення поверхні Альтаїра. Це перша візуальна перевірка вкладу гравітації та відцетрової сили в коефіцієнт потемніння до краю диску зорі.
Альтаїр у міфології й культурі[ред. | ред. код]
Наприкінці літа зірки Альтаїр і Вега розташовані високо в зоряному небі. Про них оповідає стародавня китайська історія, яка має багато варіантів:
Молодий пастух на ім'я Ню Лан (буквально «пастух»; Альтаїр) проходив повз сім чарівних сестер-фей, які купалися в озері. За порадою свого пустотливого бика, він краде їхній одяг і чекає, що трапиться. Прекрасні сестри посилають наймолодшу й найгарнішу сестру Чжи-Ну («ткаля»; зірка Вега) забрати їхній одяг. Вона забрала в Ню Лана одяг, але оскільки він побачив її голою, Чжи-Ну повинна була вийти за юнака заміж. Вона стала доброю дружиною, а Ню Лан хорошим чоловіком. Вони жили щасливо і мали двох дітей, але коли Богиня Небес дізналася, що простий смертний одружився з однією з найчарівніших її фей, вона дуже розлютилася, і примусила Чжи-Ну знову повернутися до її колишнього обов'язку виплітання барвистих хмар у небі, тому що вона не могла робити свою роботу, будучи у шлюбі зі смертним. Ню Лан дуже засмутився, дізнавшись, що його дружина пішла, але раптом його бик починає говорити і каже хлопцеві, що, якщо він уб'є його і надягне його шкуру, Ню Лан зможе потрапити на Небеса, і там знайти свою дружину. Зі сльозами на очах Ню Лан убив свого бика, надів його шкуру й, взявши із собою обох дітей вирушив на Небеса, щоб знайти Чжи-Ну. Коли Богиня дізналася, що Ню Лан опинився на небесах, вона ще більше розгнівалася і, взявши свою шпильку, Богиня видряпала широку річку в небі, щоб відокремити назавжди двох коханців (таким чином створюючи Чумацький шлях, який відокремлює Альтаїр і Вегу).
Після цього Чжи-Ну повинна завжди сидіти на одному боці річки, плетучи хмари, тоді як Ню Лан спостерігає за нею здалеку і піклується про їхніх двох дітей (дві бокові зірки Альтаїра: β та γ Орла).
Але один раз у рік усі сороки світу зжалюются над ними й злітаються у небеса, створюючи міст через зірку Денеб у сузір'ї Лебедя, таким чином, закохані можуть бути разом протягом однієї, сьомої ночі сьомого місяця.
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |