HD 219134 b

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


HD 219134 b
Екзопланета Перелік екзопланет
PIA19832-StarHD219134-Location-20150730.jpg
Зірка HR 8832 (у колі) лежить поза межами "W" сузір’я Кассіопея.
Материнська зоря
Зоря HR 8832
Сузір'я Кассіопея
Пряме піднесення (α) 23h 13m 16.97632s[1]
Схилення (δ) +57° 10′ 06.0823″[1]
Видима величина (mV) 5.574[2]
Відстань 21.25[3] св.р
(6.52 пс)
Спектральний клас K3 V[4]
Ефективна температура (T) 4710[4] K
Елементи орбіти
Фізичні характеристики планети
Інформація про відкриття
Дата відкриття 20 лютого 2015
Відкривач(і)
Спосіб відкриття Транзит
(телескоп "Спітцер")
Статус відкриття Опублікований
Джерела
Енциклопедія
позасонячних планет
дані для HD+219134b
SIMBAD дані для HD+219134b

HD 219134 b — екзопланета, котра знаходиться на орбіті зірки Глізе 892 у сузір'ї Кассіопея на відстані близько 21 світлових років від Сонця. Знайдена спектрографом HARPS-N (англ.), встановленим на 3,58-метровому телескопі Telescopio Nazionale Galileo (англ.) в обсерваторії Роке-де-лос-Мучачос на острові Пальма на Канарських островах. Підтверджена шляхом спостереження її транзиту космічним телескопом «Спітцер»[5].

Суперземля HD 219134 b має масу в 4,5 рази більше і радиус в 1,6 раза більше, ніж у Землі. При цьому планета має густину 5,89+1,17−1,17 грам на кубічний сантиметр, тобто майже, як у Землі[6]. HD 219134 b безперечно твердотільна планета. HD 219134 b — найближча до нас екзопланета земного типу станом на липень 2015 року[6].

Батьківська зірка системи — Глізе 892, є помаранчевим карликом (спектральний клас К3), вона легше, менше і тьмяніше ніж Сонце на 81%, 80% і 21% відповідно. Планета HD 219134 b знаходиться поза зоною придатності до життя, її сидеричний період складає три земних доби, а температура дуже висока[6]. Крім того, тіла, що перебувають на близьких до зірки орбітах нерідко опиняються в приливному захопленні і як наслідок завжди звернені до свого сонця однією стороною.

Див. також[ред.ред. код]

 Примітки [ред.ред. код]

  1. а б van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357. 
  2. Oja, T. (August 1986). UBV photometry of stars whose positions are accurately known. III. Astronomy and Astrophysics Supplement Series 65 (2): 405–409. Bibcode:1986A&AS...65..405O. 
  3. PIA19832: Location of Nearest Rocky Exoplanet Known. NASA. 30 July 2015. Процитовано 30 July 2015. 
  4. а б Frasca, A. та ін. (December 2009). REM near-IR and optical photometric monitoring of pre-main sequence stars in Orion. Rotation periods and starspot parameters. Astronomy and Astrophysics 508 (3): 1313–1330. Bibcode:2009A&A...508.1313F. doi:10.1051/0004-6361/200913327. 
  5. Gina Anderson et al. (2015-07-30). NASA's Spitzer Confirms Closest Rocky Exoplanet (en). NASA. Процитовано 2015-07-31. 
  6. а б в Астрономы подтвердили существование ближайшей экзопланеты-суперземли. N+1. 2015-07-31. Процитовано 2015-07-31. 

 Посилання [ред.ред. код]

  • F. Motalebi et al. The HARPS-N Rocky Planet Search I. HD219134b: A transiting rocky planet in a multi-planet system at 6.5 pc from the Sun(англ.) // Astronomy and Astrophysics. — 2015. — arXiv:1507.08532.