Капелла (зоря)
 Сузір'я Візничого | |
| Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір’я | Візничий |
| Пряме піднесення | |
| Схилення | |
| Видима зоряна величина (V) | +0,08 +0,6/+1,1 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | G5IIIe+G0III |
| Показник кольору (B−V) | +0,80 |
| Показник кольору (U−B) | +0,45 |
| Тип змінності | ? |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | +30,2 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 75,52 мас/р Схил.: −427,13 мас/р |
| Паралакс (π) | 77,29 ± 0,89 мас |
| Відстань | 42,2 ± 0,5 св. р. (12,9 ± 0,1 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
−0,5 +0,14/+0,29 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 2,69/2,56 M☉ |
| Радіус | 12,2/9,2 R☉ |
| Світність | 78,5/77,6 L☉ |
| Ефективна температура | 4940/5700 K |
| Металічність | 40% Сонячної |
| Вік | 0,525 млрд. років |
| Компоненти орбіти | |
| Другий компонент | Капелла Ab |
| Період (P) | 0,284802 ± 0,000005 років |
| Велика піввісь (a) | 0,05647 ± 0,00005" |
| Ексцентриситет (e) | 0,0000 ± 0,0002 |
| нахил (i) | 137,18 ± 0,05° |
| Вузол (Ω) | 40,8 ± 0,1° |
| Епоха периастру (T) | 1989,00329 ± 0,00005 |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Capella |
Капе́лла (лат. Capella, буквально «Кізочка», від capra — «коза»), також Альхая (від араб. العيوق — «коза»)[1], α Aur / Альфа Візничого) — найяскравіша зоря у сузір'ї Візничого, шоста за яскравістю на небі. Розташована за 42 світлових роки від Сонця, Капелла є однією зі 100 найближчих зір.
Капелла — жовтий гігант. На малюнку сузір'я Капелла розташована на плечі Візничого. На картах неба на цьому плечі Візничого часто малювали кізочку. Серед зір першої величини вона найближча до північного полюсу світу (Полярна зоря має другу величину) і, внаслідок цього, відіграє важливу роль міфологічних переказах[джерело?]. Капелла згадується в табличці, що датується 2000 рр. до н.е.[джерело?]
Фізичні характеристики[ред. | ред. код]
Капелла цікава тим, що це спектрально-подвійна зоря. Дві зорі-гіганти спектрального класу G, світністю близько 77 і 78 сонячних віддалені одна від одної на 100 млн км (2/3 відстані від Землі до Сонця) і обертаються з періодом 104,02 доби. За розміром кожна з цих зір приблизно в 10 разів більша за Сонце. Перший і тьмяніший компонент — Капелла Aa вже проеволюціонувала з головної послідовності й перебуває на стадії червоного гіганта, в її надрах вже почалися процеси горіння гелію. Другий, яскравіший компонент — Капелла Ab теж залишила головну послідовність і перебуває у так званому розриві Герцшпрунга — перехідній стадії еволюції зір, коли водень у ядрі вже вигорів, але термоядерне горіння гелію ще не почалося. Капелла належить до зір типу α2 Гончих Псів і є джерелом гамма-випромінювання, можливо, через магнітну активність на поверхні одного з компонентів. Дві центральні зорі мають також слабкого супутника, який, у свою чергу, теж є подвійною зорею, що складається з двох червоних карликів класу M, які обертається довкола основної пари на відстані приблизно 0.15 світлового року[джерело?].
У міфології[ред. | ред. код]
Назва Капелла в перекладі з латини означає «маленька коза», «кізочка». В давньоримській міфології зоря символізувала козу Амальтею, яка вигодувала Юпітера. Ріг цієї кози, після того, як був випадково зламаний Юпітером, перетворився на ріг достатку, з якого можна було взяти все, що тільки забажає його хазяїн. В індійської міфології, Капелла розглядалася як серце Брахми. В англійській літературі часто згадується як «пастуша зірка». В астрології Капелла служить провісником цивільних і військових почестей і багатства. Корнеліус Агріппа зараховував її символ до каббалістичних.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Капелла була найяскравішою зорею небосхилу в період з 210 000 до 160 000 років до н. е. До того найяскравішою зорею був Альдебаран, а після того — Канопус[джерело?].
Інші назви[ред. | ред. код]
- Аккад.: Діл-ган І-ку («Посланець світла»), Діл-ган Бабілл («Покровитель Вавилону»)
- Хінді: Брахма Рідайа («Серце Брахми»)
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Капелла // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 205. — ISBN 966-613-263-X.
- Capella 4 [Архівовано 19 лютого 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- Hummel, C. A., et al. Very high precision orbit of Capella by long baseline interferometry [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.) , 1994, AJ, 107, 1859—1867
- Young P.R., Dupree A.K. Capella: Separating the Giants : [англ.]. — Astrophysical Journal. — 2002. — Vol. 565. — С. 598-607. — DOI:10.1086/324481.
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (березень 2016) |