HD110066

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP61748)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD110066
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 12г 39х 16,86с
Схилення +35° 57′  7,1″
Видима величина (V) 6,39[1]
Характеристики
Спектральний клас A1 III
показник кольору U−B 0,03
яскравість B 6,506±0,003[2]
показник кольору B−V 0,095±0,004[2]
яскравість V 6,409±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,01
індекс m1 0,25
індекс c1 0,89
індекс Hβ 2,88[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,420[2]
Мінімальна яскравість 6,450[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 19,31± 0,67[2] мас/рік

за схиленням: -2,63± 0,53[2] мас/рік

Паралакс (π) 6,45 ± 0,73[2] мас
Відстань 505,67 світлових років
155,04 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=29[3]км/сек
Інші позначення
HD 110066,

HIP 61748, HR 4816,

BD+36 2295
Посилання
SIMBADдані для HD110066

HD110066 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A1, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,4.[1] Вона розташована на відстані близько 505,7 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Зоря HD110066 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 29км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD110066 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 204,0± 238,0 Гаус.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631