HD134214
(Перенаправлено з HIP74145)
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 15г 9х 2,41с |
| Схилення | -13° 59′ 58,7″ |
| Видима величина (V) | 7,47[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | F2 |
| показник кольору U−B | 0,00 |
| яскравість B | 7,911±0,010[2] |
| показник кольору B−V | 0,353±0,004[2] |
| яскравість V | 7,502±0,011[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | 0,21 |
| індекс m1 | 0,23 |
| індекс c1 | 0,60 |
| індекс Hβ | 2,77[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 7,550[2] |
| Мінімальна яскравість | 7,590[2] |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -46,15± 1,02[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 10,92 ± 0,89[2] мас |
| Відстань | 298,68 світлових років 91,58 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD134214 |
HD134214 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу F2, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 7,5.[1] Вона розташована на відстані близько 298,7 світлових років від Сонця.[2]
Пекулярний хімічний склад[ред. | ред. код]
Зоряна атмосфера HD134214 має підвищений вміст Cr .[1]
Магнітне поле[ред. | ред. код]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 458,0± 238,8 Гаус.[3]
Див. також[ред. | ред. код]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (14h-16h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |