HD134759

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP74392)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD134759
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 15г 12х 13,29с
Схилення -19° 47′ 30,2″
Видима величина (V) 4,54[1]
Характеристики
Спектральний клас B9/?
показник кольору U−B -0,40
яскравість B 4,449±0,004[2]
показник кольору B−V -0,071±0,019[2]
яскравість V 4,541±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,04
індекс m1 0,13
індекс c1 0,67
індекс Hβ 2,75[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,510[2]
Мінімальна яскравість 4,530[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -35,59± 1,05[2] мас/рік

за схиленням: -32,55± 0,72[2] мас/рік

Паралакс (π) 8,66 ± 0,98[2] мас
Відстань 376,62 світлових років
115,47 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=54[3]км/сек
Інші позначення
*io Lib A,

HD 134759, HIP 74392, HR 5652, BD-19 4047,

GSC 6178-1225
Посилання
SIMBADдані для HD134759

HD134759 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,1.[1] Вона розташована на відстані близько 376,6 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас B9. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Зоря HD134759 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 54км/сек.[3]



Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 319,9± 415,0 Гаус.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631