HD177517

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP93763)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD177517
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 19г  5х 41,18с
Схилення -15° 39′ 37,5″
Видима величина (V) 5,93[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B -0,30
яскравість B 5,902±0,003[2]
показник кольору B−V -0,015±0,005[2]
яскравість V 5,930±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,01
індекс m1 0,09
індекс c1 0,80
індекс Hβ 2,75[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,930[2]
Мінімальна яскравість 5,950[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 0,74± 0,87[2] мас/рік

за схиленням: -10,36± 0,64[2] мас/рік

Паралакс (π) 3,75 ± 0,83[2] мас
Відстань 869,75 світлових років
266,67 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=102[3]км/сек
Інші позначення
138G.Sgr,

HD 177517, HIP 93763, HR 7230, BD-15 5223,

GSC 6283-916
Посилання
SIMBADдані для HD177517

HD177517 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,9.[1] Вона розташована на відстані близько 869,8 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Зоря HD177517 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)=102км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD177517 має підвищений вміст Hg .[1]


Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 386,1± 322,2 Гаус.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631