HMS Audacity (D10)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авіаносець «Одасіті»
HMS Audacity (D10).jpg
Авіаносець «Одасіті»
Служба
Тип/клас Ескортний авіаносець
Держава прапора Naval Ensign of the United Kingdom.svg Велика Британія
Спущено на воду 29 вересня 1939 року
Виведений зі складу флоту Потоплений 21 грудня 1941 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 10 230 тонн (стандартна)
11 000 тонн (повна)
Довжина 142,40 м
Ширина 17,14 м
Осадка 6,6 м
Технічні дані
Рухова установка дизель
Потужність 5 200 к.с.
Швидкість 14,5 вузлів
Екіпаж 210 чоловік
Озброєння
Зенітне озброєння 1x102-мм гармата
6x57-мм зенітних гармат
4 автомати «Пом-пом»
4 автомати «Ерлікон»
Авіація 6-8 літаків Grumman F4F Wildcat

«Одасіті» (англ. HMS Audacity (D10)) — перший британський ескортний авіаносець часів Другої світової війни. Переобладнаний із захопленого німецького суховантажу «MV Hannover».

Історія створення[ред. | ред. код]

MV Hannover[ред. | ред. код]

«MV Hannover»

Корабель «MV Hannover» був збудований як суховантаж для перевезення генеральних вантажів у 1939 році на верфі «Bremer Vulkan». Корабель використовувався для перевезення бананів з Вест-Індії. Порт приписки — Бремен.

З початком Другої світової війни у березні 1940 року корабель намагався прорватись у Німеччину, але був перехоплений британським легким крейсером HMS Dunedin (D93) та канадським есмінцем HMS Kempenfelt (I18). Команда намагалась знищити корабель відкривши кінгстони та організувавши пожежу, проте корабель вдалось врятувати. Він був відновлений, перейменований на «Sinbad» (пізніше перейменований на «Empire Audacity») та використовувався як транспортне судно.

Ескортний авіаносець HMS Audacity[ред. | ред. код]

Досвід початкового періоду війни показав, що торгові каравани без авіаційного прикриття були дуже вразливі, навіть при наявності кораблів супроводу. Тому виникла думка переобладнати декілька торгових суден в авіаносці, призначені для охорони морських конвоїв. Першим кораблем, переобладнаним таким чином, став «Одасіті». Переобладнання розпочалось у січні 1941 року і тривало 5 місяців.

Конструкція авіаносця була максимально спрощена. Він не мав ні ангару, ні літакопідйомників, ні катапульти, ні острівної надбудови. Кораблі розміщувались прямо на польотній палубі розмірами 137,2×18,3 м.

На палубі були змонтовані два спрощених аерофінішери, здатні затримати літак масою 4 тонни та швидкістю 100 км/г, та аварійні бар'єри. В трюмі корабля розмістили 3 000 тонн баласту.

Запас авіаційного палива становив 45 460 л.

Зенітне озброєння складалось з однієї 102-мм гармати, шести 57-мм зенітних гармат, 4 автоматів «Пом-пом» та 4 автоматів «Ерлікон».

Корабель вступив у стрій у червні 1941 року.

Історія використання[ред. | ред. код]

Після вступу у стрій «Одасіті» взяв участь у двох гібралтарських конвоях.

OG 74[ред. | ред. код]

Конвой вирушив з Англії 13 вересня 1941 року. 21 серпня конвой був атакований німецьким бомбардувальникам Focke-Wulf Fw 200 «Condor», якому вдалось серйозно пошкодити корабель «Walmer Castle» (наступного дня він був потоплений своїм корветом). Проте винищувачі з «Одасіті» збили німецький літак.

HG 74[ред. | ред. код]

Конвой вирушив з Гібралтару 2 жовтня 1941 року і без пригод дістався до Англії 17 жовтня.

OG 76[ред. | ред. код]

Конвой вирушив до Гібралтару 28 жовтня 1941 року. Винищувачі з «Одасіті» збили чотири німецькі бомбардувальники «Condor», втративши один літак.

HG 76[ред. | ред. код]

Конвой вирушив з Гібралтару 14 грудня 1941 року. 17 грудня «вовча зграя» німецьких підводних човнів помітила конвой з 30 суден поблизу Мадейри. Проте літак з «Одасіті» вчасно помітив ворожі підводні човни. Есмінці супроводу скинули глибинні бомби, внаслідок чого був пошкоджений підводний човен U-131, який був змушений піднятись на поверхню. Взявши частину екіпажу в полон, есмінці потопили підводний човен. Незабаром над конвоєм з'явились 2 німецькі бомбардувальники, які негайно були збиті винищувачами з «Одасіті».

Наступного ранку есмінці супроводу змусили піднятись на поверхню підводний човен U-431. Взявши у полон 44 члени екіпажу, есмінці потопили підводний човен.

19 грудня німці здійснили комбіновану повітряно-підводну атаку на конвой. Торпеда з підводного човна U-574 потопила есмінець HMS Stanley (I73). Але зразу ж сторожовий корабель HMS Stork (L81) протаранив підводний човен U-574. В той же час винищувачі з «Одасіті» збили 2 з 3 німецьких бомбардувальників, які брали участь в атаці.

Увечері 21 грудня «Одасіті» був торпедований підводним човном U-751. Після влучання першої торпеди авіаносець втратив хід. Через 70 хвилин в корабель влучили ще 2 торпеди. Корабель розламався навпіл та затонув. Загинули 73 члени екіпажу.

Характеристика проекту[ред. | ред. код]

За свою коротку історію літаки з «Одасіті» збили 5 та пошкодили 3 німецькі літаки. Його досвід показав, що ідея використання дешевого тихохідного авіаносця, призначеного для захисту конвоїв, повністю себе виправдовує.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Audacity (D10)

Література[ред. | ред. код]

  • Энциклопедия авианосцев /Под общей редакцией А. Е. Тараса. — Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002. (рос.)
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега, 2006 — 256 с. (рос.)
  • С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1939—1945. Великобритания, США, СССР. (рос.)
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946 / US Naval Institute Press. ISBN 978-0870219139

Координати: 43°45′ пн. ш. 19°54′ зх. д. / 43.750° пн. ш. 19.900° зх. д. / 43.750; -19.900