HMS Bellerophon (1907)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HMS «Беллерофон» (1907)
HMS Bellerophon
HMS Bellerophon LOC ggbain 16725.jpg
«Беллерофон» у 1909 році
Служба
Тип/клас Лінійний корабель типу «Беллерофон»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність Naval Ensign of the United Kingdom.svg Королівський ВМФ Великої Британії
Корабельня Portsmouth Dockyard , Портсмут
Закладено 6 грудня 1906
Спущено на воду 27 липня 1907
Введено в експлуатацію 27 лютого 1909
Виведений зі складу флоту 8 листопада 1921
Статус проданий на металобрухт
Бойовий досвід Перша світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 18 900 тонн (стандартна)
Довжина 160 м
Ширина 25,15 м
Висота 9,58 м
Бронювання Пояс: 127—254 мм
Палуба: 15 — 102 мм
Траверси:
Башти: 279 мм
Барбет: 203—279 мм
Каземати:мм
Бойова рубка: 279 мм
Технічні дані
Рухова установка 18 парових котлів типу «Бабкок—Уілкокс»
4 турбіни Парсонса
Гвинти 4
Потужність 25 000 к.с.
Швидкість 21,25 вузлів
Озброєння
Артилерія 5 × 2 — 305-мм/45 BL Mk.X
16 × 1 — 102-мм/50 BL Mk.VII

Торпедно-мінне озброєння 3 × 450-мм торпедних апарати системи Уайтхеда
Зенітне озброєння 4 × 1 — 47-мм/50 QF

HMS Bellerophon (Корабель Його Величності «Беллерофон») — британський лінійний корабель однойменного типу, головний в серії. Учасник Першої світової війни, зокрема — Ютландскої битви.

Історія[ред. | ред. код]

Лінкор «Беллерофон» був закладений через місяць після ухвалення в списки КВМС «Дредноута», 6 грудня 1906. Вартість будівництва нового корабля склала 1 763 491 фунтів стерлінгів, зробивши цей лінкор найдорожчим за ціною в своєму класі. Спуск на воду відбувся 27 липня 1907, «Беллерофон» був зарахований у флот 20 лютого 1909. На швидкісних випробувань корабель показав максимальну швидкість в 21,25 вузлів при потужності 25 061 к. с.

Службу «Беллерофон» розпочав у складі Британського Хоум фліту в 1-й ескадрі. 26 травня 1911 року «Беллерофон» став учасником події, зіткнувшись з лінійним крейсером «Інфлексібл», і в результаті залишився в доках до листопада місяця. 1 серпня 1914 лінкор був зарахований до 4-у ескадру після мобілізації збройних сил Великої Британії.

27 серпня 1914 «Беллерофон» знову потрапив в надзвичайний стан, зіткнувшись з транспортним кораблем «Сейнт-Клер» біля Оркнейських островів, однак великої шкоди не отримав. У травні 1915 року він перебазувався у Девонпорт, де став на ремонт і оновлення. Через рік лінкор взяв участь в Ютландській битві: судном командував капітан Едвард Ф. Брюн з 4-го дивізіону (віце-адмірал Олександр Дафф) 4-ї ескадри (віце-адмірал Доувтон Старди). 4-а ескадра розташовувалася позаду 2-ї ескадри в головній частині британського строю. В ході битви «Беллерофон» випустив 62 снаряда калібром 12 дюймів, однак жодного разу не потрапив.

Картина Чарльза Діксона «Ютландска битва»: в центрі лінкор «Беллерофон»

У червні і вересні 1917 року він був флагманським кораблем в 4-й ескадрі (командували лінкором адмірали Роджер Кіз і Дуглас Ніколсон). Однак, на відміну від інших кораблів-близнюків, «Беллерофон» не був допущений до складу Східносередземноморської ескадри в жовтні 1918 року. У 1919 році «Беллерофон» був відправлений у резерв зважаючи на застаріле озброєння: лінкор значно поступався кораблям класів «Оріон», «Кінг Джордж V», «Айрон Дьюк», «Куїн Елізабет» і «Рівендж». А у листопаді 1921 року «Беллерофон» і зовсім був проданий на злам, який відбувся у 1923 році, причому незабаром було підписано Вашингтонську морську угоду, за якою лінкор і потрібно було утилізувати.

«Беллерофон» зустрічається на банкнотах в 10 канадських доларів, надрукованих в 1913 році.

Література[ред. | ред. код]

  • Coward B R: Battleships & Battlecruisers of the Royal Navy since 1861. Runnymede, Englanti: Ian Allan Ltd, 1986. ISBN 0-7110-1573-2.
  • Gardiner Robert (ed.): Conway's All the world's Fighting Ships 1906—1921. Lontoo, Englanti: Conway Maritime Press, 1985. ISBN 0-85177-245-5. (englanniksi)
  • Hore Peter: Battleships of World War I. Lontoo, Englanti: Anness Publishing Ltd, 2006. ISBN 1-84476-377-3.

Посилання[ред. | ред. код]