HMS Britomart (J22)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HMS «Брітомарт» (J22)
HMS Britomart (J22)
HMS Britomart.jpg
Британський тральщик «Брітомарт». 7 березня 1944
Служба
Тип/клас тральщики типу «Гальсіон»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь сьомий корабель флоту на ім'я «Брітомарт» на честь критської богині полювання, рибальства та мореплавства Брітомартіди
Корабельня HMNB Devonport, Девонпорт
Замовлено 11 серпня 1937
Закладено 1 січня 1938
Спущено на воду 23 серпня 1938
Введено в експлуатацію 24 серпня 1939
На службі 1939-1944
Загибель 27 серпня 1944 року потоплений у наслідок «дружнього вогню» британського винищувача «Тайфун»
Нагороди 2 бойових нагороди[Прим. 1][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Арктичні конвої
* Конвой PQ 1
* Конвой PQ 9
* Конвой PQ 10
* Конвой QP 7
* Конвой QP 9
* Конвой PQ 17
* Конвой QP 14
* Конвой PQ 18
* Конвой QP 15
* Конвой JW 52
* Конвой JW 53
* Конвой RA 54A
Операція «Оверлорд»
* Операція «Нептун»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 828 тонн/
1 391 тонна (стандартна)
Довжина 74,75 м
Ширина 10,21 м
Висота 2,7 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Admiralty
Гвинти 2
Потужність 2 000 к.с.
Швидкість 17 вузлів (31 км/год)
Дальність плавання 7 200 миль (13 330 км) на швидкості 10 вузлів
Екіпаж 80 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 2 × 102-мм гармати Mk V
Зенітне озброєння 4 (1 × 4) × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50
8 × 7,7-мм кулеметів «Льюїс»

«Брітомарт» (англ. HMS Britomart (J22) — військовий корабель, тральщик типу «Гальсіон» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.

Тральщик «Брітомарт» закладений 1 січня 1938 року на верфі HMNB Devonport у Девонпорті. 23 серпня 1938 року він був спущений на воду, а 24 серпня 1939 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Тральщик брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, переважно бився у Північній Атлантиці, супроводжував арктичні конвої, підтримував висадку морського десанту в Нормандії. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений двома бойовими відзнаками[1].

27 серпня 1944 року під час проведення тралення узбережжя «Брітомарт» піддався ракетному удару британського винищувача-бомбардувальника «Тайфун» і затонув неподалік від французького берега.

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

Початок війни[ред. | ред. код]

Ще до початку воєнних дій у Європі, «Брітомарт» разом з тральщиками «Брамбл», «Сігал», «Хазард», «Гебе», «Шарпшутер» і «Спіді» за наказом командування провели навчання з перевірки мінної безпеки в затоці Лайм. З початком війни переведений до Скапа-Флоу. 14 жовтня разом з іншими тральщиками прибув до Клайду, куди перейшов Домашній флот імперії після затоплення німецьким підводним човном U-47 капітан-лейтенанта Г. Пріна лінкора «Роял Оук», з метою прочісування навколишніх вод та виявлення німецьких мін і підводних човнів.

1942[ред. | ред. код]

У лютому 1942 року «Брітомарт» супроводжував невеликий конвой QP 7 з Ісландії до Росії, де разом з крейсером «Найджеріа», есмінцями «Фокнор» й «Інтрепід» та тральщиками «Хазард», «Спідвел» і «Шарпшутер» ескортували транспортні судна до Мурманська[2].

21 березня 1942 року тральщик включений до складу конвою QP 9, який повертався з Росії. Разом з есмінцями радянським «Гремящий» та британським «Оффа» і тральщиками «Госсамер», «Харрієр», «Гусар», «Найджер», «Спідвел» і «Шарпшутер» супроводжував 19 вантажних суден до Ісландії. Скористувавшись тим, що німці відволікли свою увагу на інший конвой — PQ 13, союзникам вдалось успішно виконати завдання та повернутись до портів приписки. Німецький підводний човен U-655 здійснив невдалу спробу атакувати транспорти, але був помічений та атакований тральщиком «Шарпшутер» і врешті-решт протаранений і потоплений.

1943[ред. | ред. код]

З 17 по 27 січня британський тральщик входив до складу сил ескорту конвою JW 52, який очолював лінкор «Енсон», з 15 транспортників, які йшли до Кольської затоки[Прим. 2].

1 листопада 1943 року тральщик увійшов до складу сил ескорту, які супроводжували конвой RA 54A, що повертався з Радянського Союзу[Прим. 3][3].

1944[ред. | ред. код]

На початку січня 1944 року «Брітомарт» разом з однотипними тральщиками «Харрієр», «Глінер», «Гальсіон», «Гусар», «Джейсон», «Саламандер», «Спідвел» і «Сігал» включений до 1-ї флотилії тральщиків.

У квітні 1944 року флотилія увійшла до З'єднання S, куди включили також три моторні катери типу Motor Launch і встановлювачі буїв типу «Айлс», на них покладалося завдання щодо розчищення районів зосередження сил вторгнення та підходів до плацдармів від мінних полів німців. 5 червня 1944 року кораблі розпочали виконання визначених завдань і до світанку Дня Д усі підходи були звільнені від загроз.

Потім «Брітомарт» продовжував виконувати завдання поблизу плацдармів. До серпня корабель діяв поблизу Арроманша з «Харрієр», «Глінер», «Гусар», «Джейсон» і «Саламандер». 22 серпня тральщики вийшли на забезпечення протимінної безпеки до району Гавра для бомбардування німецьких позицій лінкором «Ворспайт» і моніторами «Еребус» та «Робертс».

Загибель[ред. | ред. код]

27 серпня 1944 року під час проведення тралення узбережжя флотилія піддалася ракетному удару британського винищувача-бомбардувальника «Тайфун». Трагічний інцидент стався в наслідок неузгодженості дії флоту та авіації, коли тральщики вийшли поза межі визначеного району. В результаті влучення ракет два тральщики «Брітомарт» та «Гусар» затонули, «Саламандер» зазнав важких пошкоджень, його ніс був відірваний, екіпаж «Джейсон» зазнав втрат в живій силі від вогню літака.

Наслідком «дружнього» вогню стала загибель 78 офіцерів та матросів, ще 149 дістали поранень різного ступеня.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Серед членів екіпажу тральщика «Брітомарт» за часів війни був славетний американський актор Роберт Ньютон.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 49°40′ пн. ш. 0°06′ сх. д. / 49.667° пн. ш. 0.100° сх. д. / 49.667; 0.100

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за арктичні конвої (1942), за Нормандську операцію (1944).
  2. До складу ескорту конвою JW 52 входили: лінкор «Енсон», крейсери «Бермуда», «Кент», «Глазго», «Шеффілд», лідер «Інглефілд», есмінці «Бігл», «Бланкні», «Бульдог», «Еко», «Екліпс», «Фокнор», «Ледбері», «Матчлес», «Міддлтон», «Монтроз», «Мушкетер», «Оффа», «Онслот», «Піорун», «Квінборо», «Рейдер», корвети «Лотус» і «Старворт», тральщик «Брітомарт».
  3. До складу ескорту конвою RA 54A на різних етапах входили: лінкор «Енсон», авіаносець «Формідабл», важкі крейсери «Кент» і «Норфолк», легкі крейсери «Белфаст» і «Джамайка»; есмінці: «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Матчлес», «Онслоу», «Саумарез», «Весткотт», «Скорпіон», «Скодж», «Венус», «Савідж», «Бріссенден», «Міддлтон», американські «Каппс», «Гобсон», радянські «Громкий», «Куйбишев», канадський «Хаїда», норвезький «Сторд»; тральщики «Сігал», «Харрієр», «Брітомарт», «Джейсон», «Галсіон», корвет «Еглантін».
Джерела