HMS Eagle (R05)
| Авіаносець «Ігл» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Авіаносець «Ігл» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Важкий авіаносець типу «Одейшес» | |
| Держава прапора |  Велика Британія
| |
| Спущено на воду | 19 березня 1946 року | |
| Введено в експлуатацію | 1 жовтня 1951 року | |
| Виведений зі складу флоту | 13 жовтня 1978 року | |
| Статус | зданий на злам | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 38 800 т (початкова) | |
| Довжина | 245 м | |
| Ширина | 34-41 м | |
| Осадка | 10 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 8 котлів типу «Admiralty» 4 турбіни типу «Parsons» | |
| Потужність | 152 000 к.с. (113 000 кВт) | |
| Швидкість | 31,5-32 вузли | |
| Автономність плавання | 7000 миль | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 16 x 4,5" гармат QF 4.5-inch Mk I—V (1951 рік) 6x 4,5" гармат (1964 рік) | |
| Зенітне озброєння | 61 x 40-мм гармат «Бофорс» (1951 рік) 8 ЗРК «Seacat» (1964 рік) | |
| Авіація | до 60 літаків (початково) до 45 літаків (після 1964 року) | |
Авіаносець «Ігл» (англ. HMS Eagle (R05)) — британський важкий ударний авіаносець типу «Одейшес». 19-й корабель з такою назвою у складі ВМС Великої Британії.
Історія створення[ред. | ред. код]
Авіаносець «Ігл» був закладений 24 жовтня 1942 року на верфі «Harland and Wolff» у Белфасті під назвою «Одейшес» (англ. Audacious), яка й дала найменування всій серії авіаносців. На початку 1946 року перейменований на «Ігл» на честь авіаносця, який загинув у серпні 1942 року. Спущений на воду 19 березня 1946 року, вступив у стрій 1 жовтня 1951 року.
Історія служби[ред. | ред. код]
Після вступу у стрій у 1952 році корабель став флагманом флоту Метрополії. У вересні 1952 року брав участь у найбільших після закінчення Другої світової війни навчаннях Мейнбрейс.
У 1953 році брав участь у святкових заходах з нагоди коронації Єлизавети II[1].
У 1954—1955 роках корабель пройшов ремонт та модернізацію, під час якої він був оснащений кутовою польотною палубою та дзеркальною системою посадки.
У 1956 році авіаносець брав участь у бойових діях під час Суецької кризи, завдаючи ударів по аеродромах та сухопутних позиціях єгипетських військ. За 6 днів було здійснено 621 виліт.
З травня 1959 року по травень 1964 року авіаносець пройшов модернізацію у Девонпорті. На кораблі були встановлені нові потужніші катапульти, після чого він міг запускати важкі літаки «Фантом». Кут відхилення польотної палуби від поздовжньої площини корабля збільшили до 8,5°. Водотоннажність корабля зросла до 54 100 тонн[2]. Щоб компенсувати збільшення маси, була зменшена товщина бронювання польотної палуби. Потужність бортової електростанції досягла 8250 кВт.
Кількість 114-мм гармат зменшили до 8 стволів, зенітні автомати «Бофорс» були демонтовані, замість них встановили 6 зчетверених пускових установок ЗРК «Seacat». Також під час модернізації було встановлене нове радіоелектронне обладнання.
Після модернізації авіаносець вирушив на Далекий Схід. У 1965 році патрулював Малаккську протоку під час перевороту в Індонезії. У 1966 році здійснював патрулювання біля узбережжя Африки, прикриваючи повітряний простір Замбії від можливого вторгнення Родезії, а також здійснював блокаду порту Бейра з метою перехоплення танкерів з нафтою, призначеною для Родезії.
Пізніше авіаносець здійснив ще декілька походів на Далекий Схід та брав участь у навчаннях НАТО.
У 1972 році «Ігл» був виведений в резерв. З нього було демонтоване радіоелектронне обладнання та пускові установки ЗРК, сам корабель використовувався як джерело запасних частин для авіаносця «Арк Роял». У 1978 році він був проданий на злам.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Souvenir Programme, Coronation Review of the Fleet, Spithead, 15th June 1953, HMSO, Gale and Polden
- ↑ McCart, Neil HMS Eagle 1942—1978, pub Fan Publications, 1996, ISBN 0-9519538-8-5 page 148
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Eagle (R05)
- Фотогалерея на сайті Maritimequest [Архівовано 14 травня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- HMS Eagle homepage(англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995 / US Naval Institute Press, Annapolos, Maryland. ISBN 978-0870219139
- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега, 2006 — 256 с. (рос.)
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
- С. А. Балакин — Авианосцы мира 1945—2001. Великобритания, Австралия, Аргентина, Бразилия, Канада, Индия, Испания, Италия, СССР и Россия, Таиланд
