HMS Eclipse (H08)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
HMS «Екліпс» (H08)
HMS Eclipse (H08)
HMS Eclipse WWII IWM FL 11548.jpg
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «E»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність Naval Ensign of the United Kingdom.svg Королівський ВМФ Великої Британії
На честь попередніх 8-ми кораблів флоту на ім'я «Екліпс»[1]
Верф William Denny and Brothers, Дамбартон
Первинна вартість £ 246 664
Замовлено 1 листопада 1932
Закладено 22 березня 1933
Спущено на воду 12 квітня 1934
Введено в експлуатацію 29 листопада 1934
На службі 19341943
Загибель 24 жовтня 1943 підірвався на міні поблизу Калімносу, Греція
Нагороди 6 бойових відзнак[Прим. 1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
* Конвой ON 18
* Конвой ON 23
* Конвой ON 25
Норвезька кампанія
Сенегальська операція
Операція «Гонтлет»
Арктичні конвої
* Рейд на Кіркенес і Петсамо
* Конвой «Дервіш»
* Конвой PQ 2
* Конвой QP 2
* Конвой PQ 12
* Конвой PQ 13
* Конвой QP 8
* Конвой QP 10
* Конвой PQ 16
* Конвой QP 12
* Конвой PQ 18
* Конвой QP 14
* Конвой JW 51A
* Конвой RA 51
* Конвой JW 52
* Конвой JW 53
* Конвой RA 53
* Конвой HX 231
* Конвой HX 232
Середземномор'я
Мальтійські конвої
Сицилійська операція
Операція «Аваланч»
Додеканеська кампанія
Девіз «Ніколи не затемнюватись»
(лат. Nunquan)
Параметри
Тоннаж 1 350-1 405 тонн (стандартна)
1 886-1 940 тонн (повна)
Довжина 100 м
Ширина 10,13 м
Висота 3,81 м
Технічні дані
Силова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 36 000 к.с.
Швидкість 35,5 вузлів (65,7 км/год)
Дальність плавання 6 000 миль (11 000 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 145 офіцерів та матросів[2]
Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм універсальних гармат QF Mark XVIII
5 × 7,7-мм кулеметів Vickers .303
Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів[3]
60 глибинних бомб
Зенітне озброєння 8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50

HMS «Екліпс» (H08) (англ. HMS Eclipse (H08) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «E» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Есмінець «Екліпс» був закладений 22 березня 1933 року на верфі компанії William Denny and Brothers, Дамбартон. 12 квітня 1934 року він був спущений на воду, а 29 листопада 1934 увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Есмінець брав активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні; бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Західної Африки та Норвегії, на Середземному морі, супроводжував арктичні конвої[4]. За проявлену мужність та стійкість у боях нагороджений шістьма бойовими відзнаками[4].

24 жовтня 1943 року підірвався на мінному полі в Егейському морі поблизу острову Калімнос, Греція[4][5].

Історія[ред.ред. код]

З початком Другої світової війни, есмінець перебував у складі Хоум Фліт. У вересні 1939 року включений до складу сил 12-ої флотилії есмінців у Росайті. Виконував завдання з протичовнової оборони північного узбережжя Англії та Шотландії.

4 вересня 1939 року «Екліпс» з авіаносцем «Корейджес», есмінцями «Акаста», «Ентоні», «Амазон» та «Адент» вийшли на протичовнове патрулювання з порту Плімут. Близько 19:15 «Екліпс» атакував виявлений підводний човен противника, але це виявилось помилкою[5].

5 вересня 1939 року з лінійним кораблем «Раміліз» та есмінцями «Ексмут», «Ескапада» та «Енкаунтер» прикривали перехід транспортного конвою з військами у водах Атлантики.

У листопаді разом з «Ексмут» та «Еко» ескортував лінійний крейсер «Худ» у пошукових діях німецьких рейдерів — лінкорів «Шарнгорст» і «Гнейзенау», які в ході свого рейду потопили британський допоміжний крейсер «Равалпінді». південніше Ісландії.

1940[ред.ред. код]

8 квітня 1940 року есмінець «Екліпс» супроводжував конвой ON 25 до берегів Норвегії з метою підтримки військової операції британської армії в контексті вторгнення вермахту до цієї країни. 11 числа дістав серйозних пошкоджень у наслідок повітряних атак німецьких літаків. Притягнутий есмінцем «Ескорт» до Лервіка на Шетландських островах, згодом переведений до корабелень Клайда, де встав на ремонт, який тривав до липня 1940 року

У серпні 1940 року корабель брав участь в операції «Меніс» — висадці союзних військ у Дакарі та захопленні французької колонії у Західній Африці.

1941[ред.ред. код]

25 березня 1941 року «Екліпс» з «Фоксхаунд» вийшли на забезпечення конвою WS 7[Прим. 2].

3 серпня 1941 року есмінець «Екліпс» включений до ескортного угруповання морського десанту, що готувалась під командуванням віце-адмірала Ф. Віана до проведення спеціальної операції «Гонтлет», з висадки британських командос на лайнері «Імператриця Австралії», що вийшли десантом на захоплення Шпіцбергену та знищення німецьких вугільних шахт[Прим. 3]. 19 серпня рейдова група британських військовослужбовців висадилась на узбережжя та приступила до виконання завдань операції. Мирне населення було евакуйоване до Архангельська та Британії, а промислові потужності видобутку вугілля були виведені з ладу.

8 серпня 1941 року з Хваль-фіорда у Рейк'явіку вийшов перший арктичний конвой до Радянського Союзу під умовною назвою «Дервіш». Він повинен був доставити в Архангельськ 48 винищувачів «Харрікейн». До складу конвою входили старий авіаносець «Аргус» і 6 есмінців ескорту, які супроводжували транспортні судна. Групу прикриття контр-адмірала Вейк-Волкера становили авіаносець «Вікторіос» і важкі крейсери «Девоншир» і «Саффолк»[Прим. 4].

25 серпня «Екліпс» приєднався до групи кораблів, що разом з авіаносцем «Аргус» забезпечували далеку охорону транспортного конвою «Дервіш». 1 вересня конвой безперешкодно та без втрат досяг Кольської затоки.

З 18 жовтня 1941 року «Екліпс» супроводжував арктичні конвої PQ 2 з Ліверпуля до Архангельська й QP 2 зворотно до Керкволла[Прим. 5].

1942[ред.ред. код]

1 березня 1942 року з порту Рейк'явіка до Мурманська у супроводі ближнього ескорту вирушив конвой PQ 12, який налічував 16 вантажних суден зі стратегічно важливими матеріалами та військовою технікою для Радянського союзу. 5 березня до них на посилення супроводу прибули легкий крейсер «Кенія» та есмінці «Оффа» і «Орібі». 3 та 5 числа з Рейк'явіка та зі Скапа-Флоу відповідно вийшли сили далекого океанського супроводження. Ескадрений міноносець «Екліпс» вийшов з групою ескорту лінійних кораблів «Кінг Джордж V» і «Дюк оф Йорк», лінійного крейсера «Рінаун» та авіаносця «Вікторіос»[Прим. 6]. У той же час з Росії вийшов назустріч конвой QP 8. Місцем рандеву для транспортних конвою та кораблів ескорту визначався норвезький острів Ян-Маєн. За даними британської розвідки на перехоплення транспортних конвоїв німці зібрали рейдову групу на чолі з лінкором «Тірпіц». Невдовзі після виходу німецького рейдера з норвезького фіорду підводний човен «Сівулф» виявив його у відкритому морі. Обидва угруповання кораблів здійснили спробу напасти на противника, але марно. Врешті-решт «Тірпіц» повернув додому, а 12 березня 1942 року конвой PQ 12 благополучно прибув до Мурманська, не втративши жодного корабля чи судна.

Згодом корабель входив до складу ескортних сил, що супроводжували арктичні конвої PQ 13, QP 8 та QP 10[Прим. 7].

У травні 1942 року «Екліпс» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16[Прим. 8], який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців[6].

Попри атакам німецького підводного човна U-703, повітряним нападам бомбардувальників He 111 та Ju 88 бомбардувальних ескадр I./KG 26 і KG 30 конвой, втратив сім суден і ще одне повернуло назад на початку походу, дістався свого місця призначення[7].

У вересні 1942 року «Екліпс» включили до ескорту конвоїв PQ 18[Прим. 9], що доставляв за програмами ленд-лізу озброєння, військову техніку і важливі матеріали та майно до Радянського Союзу.

16 вересня есмінець приєднався до головних сил флоту для супроводження конвою QP 14, що повертався з СРСР до Лох-Ів у Шотландії. 65 бойових кораблів супроводжували невеличкий транспортний конвой з 17 суден[Прим. 10].

У цілому конвой втратив шість кораблів та суден, тільки один U-435 встиг потопити чотири союзних судна.

14 грудня 1942 року «Екліпс» з лідером «Інглефілд», есмінцями «Фокнор», «Ф'юрі», «Боудіка», «Еко» ескортували крейсери «Шеффілд» та «Ямайка», що разом утворювали з'єднання R, вийшовши на супровід арктичного конвою JW 51A[Прим. 11] до Росії. Після успішного проведення конвою корабель повернувся зі зворотнім RA 51.

1943[ред.ред. код]

7 січня 1943 року есмінець «Екліпс» вийшов до Ісландії, де увійшов до сил британського флоту, що супроводжували чергові конвої до СРСР. З 17 по 27 січня він залучався до ескортування конвою JW 52 з 15 транспортників, які йшли до Кольської затоки. «Екліпс» діяв у складі ескорту, який очолював лінкор «Енсон»[Прим. 12].

21 лютого 1943 року «Екліпс» вийшов на супровід чергового конвою JW 53 до Росії[Прим. 13][8]27 лютого через погані погодні умови залишив конвой та повернувся додому.

23 вересня 1943 року екіпаж есмінця «Екліпс» виявив в Егейському морі неподалік від Родоса німецьке транспортне судно (колишнє італійське) SS Gaetano Donizetti, яке супроводжував міноносець TA 10, і відкрив вогонь. У наслідок вогневого впливу, на борту якого перебувало 1 600 італійських військовополонених з німецьким екіпажем та охороною, «Доніцетті» затонув за лічені хвилини[Прим. 14].

Загибель[ред.ред. код]

24 жовтня 1943 року «Екліпс» просувався поблизу грецьких островів, окупованих німцями, та потрапив на мінне поле неподалік від острову Калімнос, Греція. У наслідок вибуху міни есмінець переломився навпіл і за 5 хвилин затонув. Результатом катастрофи стала загибель 119 членів екіпажу та 134 солдатів Королівського Східно-Кентського полку британської армії, що перебували на борту.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • English, John (1993). Amazon to Ivanhoe: British Standard Destroyers of the 1930s. Kendal, England: World Ship Society. ISBN 0-905617-64-9. 
  • Friedman, Norman (2009). British Destroyers From Earliest Days to the Second World War. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-081-8. 
  • Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2. 
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. 

Координати: 37°01′ пн. ш. 27°11′ сх. д. / 37.017° пн. ш. 27.183° сх. д. / 37.017; 27.183

Примітки[ред.ред. код]

Виноски
  1. 6 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах: за Норвезьку кампанію (1940), за арктичні конвої (1942-1943), за Сицилійську операцію (1943), за Атлантичну кампанію (1943), за операцію «Аваланч» (1943), за бої в Егейському морі (1943).
  2. До складу ескорту конвою WS 7 входили: легкі крейсери «Каїр» і «Единбург», есмінці «Віцрой», «Вінчелсі», «Сен-Клер», «Екліпс», «Фоксхаунд». Лінкори «Нельсон» і «Рівендж» провадили далекий океанський ескорт.
  3. Для висадки гарнізону залучались: крейсери «Найджеріа» та «Аврора», есмінці «Антілоуп», «Ентоні», «Тартар», «Екліпс» і «Ікарус».
  4. Загалом сили ескорту конвою «Дервіш» мали у своєму складі: авіаносці «Аргус» і «Вікторіос», важкі крейсери «Девоншир», «Шропшир» і «Саффолк», есмінці «Інглефілд», «Імпульсів», «Електра», «Екліпс», «Ескапейд», «Матабеле», «Панджабі» та «Сомалі»; тральщики, мисливці за підводними човнами, корвети.
  5. Конвой PQ 2 з 7 британських суден супроводжували: важкий крейсер «Норфолк», есмінці «Екліпс», «Ікарус» та радянські «Урицький» і «Куйбишев»; тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Гусар», «Леда», «Сігал» і «Спіді».
  6. До складу ескорту конвою PQ 12 входили: лінкори «Кінг Джордж V» і «Дюк оф Йорк», лінійний крейсер «Рінаун», авіаносець «Вікторіос», важкий крейсер «Бервік», легкий крейсер «Кенія», есмінці «Ашанті», «Бедуїн», «Еко», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гроув», «Ікарус», «Інконстант», «Інтрепід», «Джавелін», «Ланкастер», «Ледбері», «Лукаут», «Онслоу», «Оффа», «Орібі», «Панджабі», «Тартар», «Верден», «Веллз» і «Вулстон».
  7. До складу сил далекого ескорту конвоїв PQ 13, QP 8 та QP 10 входили: лінкори «Кінг Джордж V» і «Дюк оф Йорк», авіаносець «Вікторіос», важкий крейсер «Бервік», легкий крейсер «Кенія», есмінці «Ашанті», «Бедуїн», «Еко», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гроув», «Ікарус», «Інконстант», «Інтрепід», «Джавелін», «Ланкастер», «Ледбері», «Лукаут», «Онслоу», «Панджабі», «Тартар», «Верден», «Веллз» і «Вулстон».
  8. Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський «Вічита», легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські «Акейтіз», «Ашанті», «Бланкні», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гарланд», «Ікарус», «Інтрепід», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Міддлтон», «Онслоу», «Орібі», «Волонтир», «Вітленд», американські «Мейрант», «Рінд», «Рован» і «Вейнрайт», радянські «Грозний», «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни «Сівулф» і «Трайдент», допоміжний корабель ППО «Аланбенк», тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет «Розелі», RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.
  9. До складу далекого ескорту конвою PQ 18 входили: крейсер «Сцилла» і 16 есмінців «Ашанті», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оффа», «Ескімо», «Сомалі», «Тартар», «Марна», «Мартин», «Мілн», «Метеор», «Фокнор», «Фьюрї», «Інтрепід», «Імпульсів».
  10. До складу ескорту входили: 2 лінкори «Дюк оф Йорк» і «Енсон», ескортний авіаносець «Евенджер», 4 важкі крейсери: «Камберленд», «Лондон», «Норфолк», «Саффолк», 3 легкі крейсери: «Джамайка», «Сцилла», «Шеффілд», 32 есмінці: «Амазон», «Ашанті», «Бланкні», «Брахам», «Бульдог», «Ковдрей», «Еко», «Ексмут», «Ескімо», «Фокнор», «Фьюрі», «Інтрепід», «Імпульсів», «Кеппель», «Маккей», «Марна», «Міддлтон», «Мілн», «Метеор», «Монтроз», «Оклі», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оффа», «Сомалі», «Тартар», «Вітленд», «Веномос»,«Вілтон», «Віндзор», «Ворчестер».
  11. Загалом конвой JW 51A супроводжували: лінкор «Кінг Джордж V», важкий крейсер «Бервік»; легкі крейсери «Шеффілд» та «Ямайка»; лідер «Інглефілд», есмінці «Бігл», «Матчлес», «Опорт'юн», «Маскітер», «Квадрант», «Фокнор», «Ф'юрі», «Рейдер», «Боудіка», «Еко», «Екліпс», тральщики й корвети.
  12. До складу ескорту конвою JW 52 входили: лінкор «Енсон», крейсери «Бермуда», «Кент», «Глазго», «Шеффілд», лідер «Інглефілд», есмінці «Бігл», «Бланкні», «Бульдог», «Еко», «Екліпс», «Фокнор», «Ледбері», «Матчлес», «Міддлтон», «Монтроз», «Мушкетер», «Оффа», «Онслот», «Піорун», «Квінборо», «Рейдер», корвети «Лотус» і «Старворт», тральщик «Бритомарт».
  13. До океанського ескорту конвою JW 53 входили: крейсер «Сцилла», есмінці «Фокнор», «Боудіка», «Інглефілд», «Мілн», «Обд'юрет", «Обідіент», «Опорт'юн», «Орвелл», «Фьюрі», «Імпульсів», «Інтрепід» і польський «Оркан».
  14. У наслідок бою загинуло 1 576 італійських полонених і 220 німецьких військовослужбовців.
Джерела