HMS London (69)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HMS «Лондон» (69)
HMS London (69)
HMS London tow.jpg
Британський важкий крейсер «Лондон» на буксирі на річці Тайн. 17 травня 1943
Служба
Тип/клас важкий крейсер типу «Каунті»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь дванадцятий корабель флоту на ім'я «Лондон»[Прим. 1]
Верф HMNB Portsmouth, Портсмут
Замовлено 10 жовтня 1925
Закладено 23 лютого 1926
Спущено на воду 14 вересня 1927
Введено в експлуатацію 31 січня 1929
На службі 19291950
Статус 3 січня 1950 року проданий на металобрухт
Нагороди 2 бойових відзнаки[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Останній бій лінкора «Бісмарк»
Арктичні конвої
* Конвой QP 1
* Конвой PQ 15
* Конвой PQ 16
* Конвой QP 12
* Конвой PQ 17
* Конвой PQ 18
* Конвой QP 14
* Конвой QP 15
Війна на Тихому океані
* Операція «Кокпіт»
* Операція «Трансом»
Громадянська війна в Китаї
* Інцидент на Янцзи
Девіз «Господь спрямовує нас»
(лат. Domine dirige nos)
Параметри
Тоннаж 9 750 тонн (стандартна)
13 315 тонн (повна)
Довжина 193 м
Ширина 20 м
Висота 6,4 м
Бронювання Пояс: 110-25 мм
Палуба: 34,9-38 мм
Барбет: 25 мм
Гарматні башти: 25 мм
Шпангоут: 25 мм
Артилерійські погреби: 51-111 мм
Технічні дані
Силова установка 4 × парових турбіни Parsons
8 × парових котлів Admiralty
Гвинти 4
Потужність 80 000 к.с.
Швидкість 31,5 вузлів (58,3 км/год)
Дальність плавання 3 100 миль (5 740 км) на швидкості 31,5 вузлів
12 000 миль (22 000 км) на швидкості 14 вузлів
Екіпаж мирний час — 710
воєнний час — 819
Озброєння
Артилерія 8 (4 × 2) 203-мм (8-дюймових) гармат BL 8 inch Mk VIII
Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм (21-дюймових) торпедних апаратів
Зенітне озброєння 1928:
8 (4 × 2) 102-мм (4-дюймових) універсальних гармат QF 4 inch Mk V
8 (2 × 4) × 40-мм автоматичних зенітних гармат Vickers QF 2
8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50
1937-1941:
6 (6 × 1) 102-мм універсальних гармат Mk V
16 (2 × 8) × 40-мм автоматичних зенітних гармат Vickers QF 2
8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50
Авіація 4 гідролітаки[Прим. 3]

«Лондон» (69) (англ. HMS London (69) — військовий корабель, важкий крейсер типу «Каунті» однойменного підтипу Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Важкий крейсер «Лондон» був закладений 23 лютого 1926 року на верфі HMNB Portsmouth на військово-морській базі в Портсмуті. 14 вересня 1927 року корабель спущений на воду, а 31 січня 1929 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

«Лондон» виконував завдання у складі різних формувань британського флоту напередодні Другої світової війни, служив у Домашньому флоті та на Середземному морі. З початком світового конфлікту брав активну участь у бойових діях на морі, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні та атлантичні конвої. Особливо відзначився в переслідуванні німецького лінкора «Бісмарк» в Атлантиці.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений двома бойовими відзнаками[1].

Історія служби[ред. | ред. код]

1941[ред. | ред. код]

2 серпня 1941 року «Лондон» діяв у далекому океанському ескорті конвою WS 10[Прим. 4]. 31 серпня супровід конвою WS 11[Прим. 5].

28 вересня 1941 року важкий крейсер «Лондон» разом з однотипним «Шропширом» у супроводі есмінців вийшов з однім з перших арктичних конвоїв — конвоєм QP 1 з Архангельська до Скапа-Флоу[Прим. 6].

1942[ред. | ред. код]

29 квітня 1942 року «Лондон» вийшов у супровід конвою PQ 15, що йшов до Росії під командуванням адмірала Д.Тові[Прим. 7].

У травні 1942 року «Лондон» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16[Прим. 8], який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців[2].

2 вересня 1942 року з Шотландії вирушив конвой PQ 18, що нараховував 39 суден, а 13 вересня з Архангельська — зустрічний конвой QP 14; 65 бойових кораблів супроводжували невеличкий транспортний конвой з 17 суден[Прим. 9] Важкі крейсери «Саффолк», «Лондон» і флагманський «Норфолк» під прапором віце-адмірала С. С. Бонем-Картера входили до складу групи ближнього прикриття обох конвоїв. Групу далекого прикриття становили лінкори «Енсон» і «Герцог Йоркський», легкий крейсер «Ямайка» і 5 есмінців. Крім того, у разі загрози до сил ескорту конвоїв PQ 18 і QP 14 могли підключитися важкий крейсер «Камберленд» і легкий крейсер «Шеффілд», що брали участь в операції з доставки на Шпіцберген постачання. Досить потужний безпосередній ескорт PQ 18 складався з флагманського легкого крейсера «Сцилла», ескортного авіаносця «Евенджер», який вперше вийшов в арктичні води, 20 есмінців і 15 інших кораблів підтримки. Незважаючи на таку потужну охорону, втрати конвою від атак німецьких підводних човнів і авіації склали 13 суден. Конвой QP 14 втратив 4 транспортних судна і есмінець ескорту. Після проводки конвою PQ 18 на трасі полярних перевезень настало затишшя, викликане необхідністю застосування транспортів і сил ескорту в десантній операції в Північній Африці. Тільки взимку 1942/43 року було відновлено рух конвоїв до наступної перерви в березні 1943 року, що тривав до листопада.

17 листопада крейсер вийшов з групою кораблів[Прим. 10][3] для прикриття повернення конвою QP 15, що йшов з Росії. 28 листопада кораблі повернулись до Хваль-фіорда у Рейк'явіку.

1944[ред. | ред. код]

У жовтні 1944 року важкий крейсер «Лондон» включений до оперативної групи № 63.2 (TG63.2) Східного флоту[Прим. 11], що проводила диверсійні та демонстраційні дії на Нікобарських островах, прикриваючи справжню мету — висадку американських військ на острів Лейте.

1945[ред. | ред. код]

19 квітня 1944 року «Лондон» взяв участь у повітряно-морській військовій операції з бомбардування авіаносною авіацією союзників (оперативні групи 69[Прим. 12] та 70[Прим. 13]) важливих цілей — об'єктів нафтової промисловості — на окупованій японськими військами території острову Сабанг (північніше Суматри).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
  • Raven, Alan; Roberts, John (1980). British Cruisers of World War Two. Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-922-7. 
  • Whitley, M J (1995). Cruisers of World War Two: An International Encyclopedia. London: Arms and Armour Press. с. 104 & 109. ISBN 1-85409-225-1. 

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. на честь англійської столиці Лондона.
  2. 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1941), за арктичні конвої (1941—1943).
  3. Літак типу Fairey Flycatcher (листопад 1930 — січень 1933), згодом Hawker Osprey (травень 1934 — листопад 1936), в подальшому Supermarine Walrus (19361939)
  4. До складу ескорту конвою WS 10 входили: крейсер «Каїр», допоміжний крейсер «Вустершир», есмінці «Вайтхол», «Вінчелсі», «Вітч», «Бродвей», «Гуркха», «Ланс», «Легіон», «Ісаак Свірз», «Піорун». Важкий крейсер «Лондон» діяв у далекому океанському ескорті.
  5. До складу ескорту конвою WS 11 входили: крейсер «Каїр», есмінці «Козак», «Хайлендер», «Легіон», «Лавлі», «Гарланд», «Ісаак Свірз», «Піорун».
  6. Конвой QP 1 з 14 суден супроводжували: важкі крейсери «Лондон» і «Шропшир», есмінці «Ектів», «Ентоні», «Електра»; траулери й 3 морські тральщики «Альціон», «Харрієр» і «Саламандер».
  7. Ескорт конвою PQ 15: лінкори «Кінг Джордж V», «Герцог Йоркський», американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Лондон», «Вічита» та «Тускалуза», легкі крейсери «Найджеріа» та «Кеніа», есмінці: «Бадсворт», «Боудісіа», «Ескапейд», «Фокнор», «Хашлі», «Інглефельд», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Матчлес», «Міддлтон», «Орібі», «Панджабі», «Сомалі», норвезькі «Сент-Олбанс», «Уредд», «Медісон», «Планкетт», «Вейнрайт», «Вілсон», «Веномоус», тральщики, корвети та інші кораблі супроводження й забезпечення.
  8. Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський «Вічита», легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські «Акейтіз», «Ашанті», «Бланкні», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гарланд», «Ікарус», «Інтрепід», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Міддлтон», «Онслоу», «Орібі», «Волонтир», «Вітленд», американські «Мейрант», «Рінд», «Рован» і «Вейнрайт», радянські «Грозний», «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни «Сівулф» і «Трайдент», допоміжний корабель ППО «Аланбенк», тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет «Розелі», RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.
  9. До складу ескорту входили: 2 лінкори «Дюк оф Йорк» і «Енсон», ескортний авіаносець «Евенджер», 4 важкі крейсери: «Камберленд», «Лондон», «Норфолк», «Саффолк», 3 легкі крейсери: «Джамайка», «Сцилла», «Шеффілд», 32 есмінці: «Ашанті», «Амазон», «Бланкні», «Брахам», «Бульдог», «Ковдрей», «Еко», «Екліпс», «Ескімо», «Фокнор», «Фьюрі», «Інтрепід», «Імпульсів», «Кеппель», «Маккей», «Марна», «Міддлтон», «Мілн», «Метеор», «Монтроз», «Оклі», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оффа», «Сомалі», «Тартар», «Вітленд», «Веномос», «Вілтон», «Віндзор», «Вустер».
  10. До складу ескорту конвою QP 15 входили: крейсери «Саффолк», «Лондон» і «Норфолк», есмінці «Ікарус», «Інтрепід», «Імпульсів», «Фокнор», «Форестер», «Еко», «Міддлтон», «Мушкетер», «Обд'юрет», «Оклі», «Онслот», «Орвелл»; підводний човен «Уредд» та інші британські й радянські кораблі.
  11. Оперативна група № 63.1: лінійний крейсер «Рінаун»; есмінці британський «Квілліам», австралійські «Квінборо», «Куберон».
    Оперативна група № 63.2: важкі крейсери «Саффолк», «Камберленд» і «Лондон»; есмінці британські «Релентлес» і «Рейдер», австралійський «Норман» та голландський «Ван Гален».
    Оперативна група № 63.3: авіаносці «Індомітебл» і «Вікторіос»; легкий крейсер «Фібі»; есмінці «Велп», «Вейгер», «Вессекс» і «Вейкфул».
  12. 69-та оперативна група союзного флоту: лінійні кораблі британські «Квін Елізабет» (флагманський корабель адмірала Дж. Сомерсвілля — командувача Східним флотом) та «Веліант», французький «Рішельє»; 5 легких крейсерів: «Ньюкасл», «Найджерія», «Цейлон», новозеландський «Гамбія» та голландський «Тромп»; лідер ескадрених міноносців «Ротергам»; 8 есмінців: «Рейсхорс», «Пенн», «Пітард», «Кіберон», «Нейпір», «Непал», «Нізам» та «Ван Гален».
  13. 70-та оперативна група союзного флоту: лінійний крейсер «Рінаун» (флагманський корабель віце-адмірала А. Пауера); авіаносці «Ілластріас» та «Саратога»; важкий крейсер «Лондон»; 6 есмінців: «Квіліам», «Квінборо», «Квадрант», «Данлеп», «Каммінгз» і «Феннінг».
Джерела