HMS M17

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монітор M17


Служба
Тип/клас Монітор типу M15
Держава прапора Naval Ensign of the United Kingdom.svg Велика Британія
Спущено на воду 12 травня 1915 року
Статус Проданий на злам 12 травня 1920 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 540 тонн
Довжина 54,03 м
Ширина 9,4 м
Осадка 2,06 м
Технічні дані
Рухова установка 4 бойлери
Парова машина
Потужність 800 к.с.
Швидкість 11 вузлів
Екіпаж 69 чоловік
Озброєння
Артилерія 1 x 233,7-мм гармата «BL 9.2-inch Mk IX – X»
1 x 76-мм гармата «QF 12-pounder 12 cwt»
1 x 57-мм гармата «QF 6-pounder Hotchkiss»

HMS M17 був монітором типу M15 Королівського флоту.

Конструкція[ред. | ред. код]

Призначений для обстрілів берегових цілей, в якості основного озброєння M17 отримав одну 9.2 дюймову гармату Mk X, яка зберігалася як запасна для крейсерів типів «Дрейк» та "Кресі.[1] Крім того, на моніторі встановили 76,2 мм гармату, а також 57 міліметрову зенітку. Корабель мав паровий двигун потрійного розширення потужністю 800 кінських сил, який дозволяв розвивати швидкість до 11 вузлів. Екіпаж складався з 60 офіцерів і матросів.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

М17 служив у Середземномор'ї з серпня 1915 по жовтень 1918 року. Зокрема він взяв участь у Дарданелльській операції. До кінця війни корабель брав участь у блокуванні відповідної протоки[2].

Участь у інтервенції на півдні України[ред. | ред. код]

24 березня 1919 монітор прибув у Севастополь для підтримки військ генерала Денікіна. 7 та 8 квітня корабель здійснював обстріли батарей червоних військ на північ від міста, а у середині квітня спільно з однотипним монітором M18 перейшов до Азовського моря, де здійснював артилерійську підтримку військ білих в районі Керченського півострова.

Утилізація[ред. | ред. код]

M17 був проданий 12 травня 1920 року для цивільного використання як нафтовий танкер і перейменований у «Todejoe» (чисельник «Сім» малайською).[3]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Randal Gray (ed). Conway's All The Worlds Fighting Ships, 1906-1921. Conway Maritime Press. с. 48. ISBN 0-85177-245-5. 
  2. Буянов, Дмитрий (31.07.2019). Мониторы: от Палестины до Венеции. Warspot (російська). Процитовано 19.08.2019. 
  3. Буянов, Дмитрий (13.08.2019). Мониторы Его Величества против большевиков. Warspot (російська). Процитовано 19.08.2019. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. OCLC 67375475.
  • Dittmar, F. J. & Colledge, J. J., «British Warships 1914—1919», (Ian Allan, London, 1972), ISBN 0-7110-0380-7