HMS Orwell (G98)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
HMS «Орвелл» (G98)
HMS Orwell (G98)
HMS Orwell.jpg
Британський есмінець «Орвелл». 16 березня 1944
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «O»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність Naval ensign of the United Kingdom.svg Королівський ВМФ Великої Британії
На честь третій корабель флоту на ім'я «Орвелл»[Прим. 1]
Верф John I. Thornycroft & Company, Саутгемптон
Первинна вартість £ 410 872
Замовлено 3 вересня 1939
Закладено 29 травня 1940
Спущено на воду 2 квітня 1942
Введено в експлуатацію 17 жовтня 1942
На службі 19421965
Статус 1965 виключений зі складу флоту, розібраний на металобрухт
Нагороди 5 бойовими відзнаками[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Арктичні конвої
* Конвой QP 15
* Конвой JW 51B
* Конвой JW 53
* Конвой RA 53
* Конвой SC 123
* Конвой HX 230
* Конвой SC 143
* Конвой JW 54A
* Конвой RA 54B
* Конвой JW 55B
* Конвой RA 55B
* Конвой JW 58
* Конвой RA 58
* Конвой JW 61
* Конвой RA 61
* Конвой JW 62
* Конвой RA 62
* Конвой JW 64
* Конвой RA 64
* Конвой JW 65
* Конвой RA 65
Бій у Баренцевому морі
Бій біля Нордкапа
Середземномор'я
Операція «Нептун»
Операція «Дедлайт»
Параметри
Тоннаж 1 540 тонн (стандартна)
2 220 тонн (повна)
Довжина 105 м
Ширина 10,7 м
Висота 2,7 м
Технічні дані
Силова установка 2 × парових турбіни Parsons
2 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 40 000 к.с.
Швидкість 36,75 вузлів (68 км/год)
Дальність плавання 3 850 миль (6 195 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 175 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм гармати Mk V
Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів Mark IX
Зенітне озброєння 6 (6 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон»
8 (2 × 4) × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 Mark VIII

«Орвелл» (G98) (англ. HMS Orwell (G98) — військовий корабель ескадрений міноносець типу «O» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Орвелл» закладений 29 травня 1940 на верфі компанії John I. Thornycroft & Company у Саутгемптоні. 17 жовтня 1942 увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Есмінець взяв активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні та атлантичні конвої, бився в бою в Баренцевому морі, біля Нордкапа та підтримував висадку військ в операції «Нептун». За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений п'ятьма бойовими відзнаками.

Бойовий шлях[ред.ред. код]

1942[ред.ред. код]

Першим бойовим походом есмінця «Орвелл» після введення його до строю, на початку листопада став похід з сістер-шипами «Обідіент» і «Обд'юрет» на прикриття крейсерів «Лондон» та «Саффолк» до Шпіцбергену для заміни тамтешнього гарнізону.

Наприкінці листопада «Орвелл» супроводжував з есмінцем «Мушкетер» конвой QP 15, що повертався від берегів Росії[1]. 17 листопада новий конвой вийшов з Кольської затоки, маючи у своєму складі 32 транспортних та вантажних судна під ескортом 30 бойових кораблів[Прим. 3][2]

На переході морем німецькі підводні човни U-625 та U-601 потопили одне британське та одне радянське транспортні судна, есмінці радянського флоту «Баку» та «Сокрушительний» були пошкоджені, згодом останній затонув. Решта конвою практично без втрат дісталась берегів Ісландії.

Бій у Баренцевому морі[ред.ред. код]

31 грудня 1942 року, есмінець «Орвелл» виконував бойове завдання з супроводу конвою JW 51B[Прим. 4] з Лох-Ів до радянського Мурманська, коли транспорти наразились на німецькі бойові кораблі. Німецькі сили у складі важкого крейсера «Адмірал Гіппер», «кишенькового» лінкора «Лютцов» і шести есмінців[Прим. 5] прийняли рішення перехопити і знищити конвой. Незважаючи на довгий і наполегливий обстріл конвою, британці, не втративши жодного транспортного судна конвою, зуміли відбити атаку німців. У морському бою з боку британського флоту загинули ескадрений міноносець «Акейтіз» та тральщик «Бремблі».

1943[ред.ред. код]

З 19 по 27 лютого 1943 року «Орвелл» супроводжував черговий конвой JW 53 до Росії[Прим. 6][3] На початку березня повернувся з конвоєм RA 53 додому.

У березні 1943 року «Орвелл» вийшов на супроводження атлантичного конвою HX 230, де з однотипними есмінцями типу «O»: «Орібі», «Онслот», «Оффа», «Обідіент» та «Ікарус» протистояв атакам німецьких «вовчих зграй» Зееволф та Зеетойфель[1].

7 серпня 1943 року есмінець увійшов до сил ескорту Флоту метрополії, що супроводжували лайнер «Квін Мері» з прем'єр-міністром Британії В. Черчиллем на борту, який вирушав на конференцію в Канаді.

14 вересня крейсер «Кент», есмінці «Обд'юрет», «Обідіент», «Орвелл» та «Опорт'юн» вийшли на супровід лінійного крейсера «Рінаун» з прем'єр-міністром Британії В. Черчиллем на борту, який повертався з Квебекської конференції, де зустрічався з Президентом США Ф.Рузвельтом.

У листопаді 1943 року охороняв конвой JW 54A[Прим. 7] і зворотній RA 54B.

22 грудня 1943 року супроводжував черговий арктичний конвой JW 55B з 19 транспортних та вантажних суден під командуванням віце-адмірала Б. Фрезера[Прим. 8].

Під час переходу стався морський бій між союзними кораблями та німецьким лінкором «Шарнгорст».

Докладніше: Бій біля Нордкапа

1944[ред.ред. код]

Протягом березня 1944 року «Орвелл» супроводжував знову до берегів Баренцевого й Білого морів конвої JW 58 з 47 транспортних та вантажних суден[Прим. 9].

29 березня фрегат «Старлінг» потопив підводний човен U-961. 31 березня літак з «Трекер» у взаємодії з есмінцем «Бігл» затопили ще одну субмарину U-355, а 2 квітня екіпаж есмінця «Кеппель» потопив реактивною установкою «Хеджхог» U-360. 3 квітня торпедоносець «Сордфіш» з авіаносця «Актівіті» завдав шкоди U-288, а згодом «Евенджери» та «Марлети» з «Трекер» остаточно потопили ворожий човен. Щонайменше 6 літаків-розвідників Люфтваффе було збито. 5 квітня конвой JW 58 без жодної втрати прибув до Архангельська.

28 квітня 1944 року «Орвелл» з «Оффа» та «Онслоу» вступили у перестрілку з торпедними катерами Крігсмаріне, які щойно атакували американський конвой десантно-висадочних засобів під час проведення ними в бухті Лайма поблизу Портленда тренування з висадки десанту. Раптова атака німців призвела до загибелі 946 американських військових.

З початком висадки морського десанту на французьке узбережжя забезпечував прикриття головних сил десанту у східній частині протоки Ла-Манш, патрулював прибережні райони, здійснював протичовнову розвідку районів зосередження десанту на транспортних засобах, сам неодноразового піддавався атакам з повітря. 15 вересня корабель повернувся до Скапа-Флоу.

1 грудня есмінець «Орвелл» у черговий раз брав участь в ескорті конвою JW 62, який супроводжували ескортні авіаносці «Наірана», «Кампаніа», крейсер «Беллона» та есмінці «Бігл», «Бульдог», «Кайзер», «Кембріан», «Кепріс», «Кассандра», «Кеппель», «Обідіент», «Оффа», «Орібі», «Онслоу», «Онслот» та норвезький «Сторд I». На зворотному шляху до Британії ескорт та літаки підтримки потопили німецькі човни U-387 і U-365.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • English, John (2001). Obdurate to Daring: British Fleet Destroyers 1941–45. Windsor, UK: World Ship Society. ISBN 978-0-9560769-0-8.
  • Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2. 
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. 
  • Raven, Alan; Roberts, John (1978). War Built Destroyers O to Z Classes. London: Bivouac Books. ISBN 0-85680-010-4.
  • Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 2 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1997. — 59 с. — (Ретроспектива войны на море) (рос.)

Примітки[ред.ред. код]

Виноски
  1. На честь річки Орвелл у Саффолку.
  2. 5 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах: за Арктичні конвої (1942-1943), за бій у Баренцевому морі (1942), за Атлантичну кампанію (1943), за Нормандську операцію (1944), за бої у Норвегії (1945).
  3. До складу ескорту конвою QP 15 входили: крейсери «Саффолк», «Лондон» і «Норфолк», есмінці «Ікарус», «Інтрепід», «Імпульсів», «Фокнор», «Форестер», «Еко», «Міддлтон», «Мушкетер», «Обд'юрет», «Оклі», «Онслот», «Орвелл»; підводний човен «Уредд» та інші британські й радянські кораблі.
  4. Конвой супроводжували: 2 крейсери «Шеффілд» і «Джамайка»; 6 есмінців «Акейтіз», «Орвелл», «Орібі», «Онслоу», «Обідіент», «Обд'юрет»; 2 корвети типу «Флавер» «Рододендрон», «Гайдерабад», тральщик «Бремблі» і озброєні траулери.
  5. Угруповання підтримували 6 есмінців: Z16 «Фрідріх Еккольдт», Z4 «Ріхард Бітзен», Z6 «Теодор Рідель», Z29, Z30 та Z31.
  6. У цей час конвой супроводжували есмінці «Фокнор», «Боудіка», «Інглефілд», «Мілн», «Обд'юрет», «Обідіент», «Опорт'юн» і «Орвелл».
  7. До складу ескорту конвою JW 54A входили: 2 лінкори «Енсон» і «Тускалуса», важкий крейсер: «Кент», 2 легкі крейсери: «Джамайка», «Бермуда»; 32 есмінці: «Онслот», «Онслоу», «Обедіент», «Орвелл», «Інконстант», «Імпалсів», «Хаїда», «Гурон», «Ірокеу», «Вайтхол», «Коррі», «Фітч», «Форрест», «Гобсон», корвет «Хізер», тральщик «Гусар».
  8. Загалом сили ескорту конвою JW 55B включали: лінкор «Герцог Йоркський», крейсери «Белфаст», «Норфолк», «Шеффілд», «Ямайка» і есмінці «Саумарез», «Савідж», «Скодж», «Скорпіон», «Імпалсів», «Віраго», «Вайтхолл», «Ресле», «Матчлес», «Маскітер», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Орвелл», канадські HMCS «Хаїда», HMCS «Ірокеу» і HMCS «Гурон», норвезький HNoMS «Сторд».
  9. Загалом у забезпеченні проходу конвою JW 58 брали участь: ескортні авіаносці «Актівіті» та «Трекер», крейсер «Дайадем»; есмінці «Бігл», «Боудіка», «Імпалсів», «Інконстант», «Кеппель», «Оффа», «Онслоу», «Обідіент», «Орібі», «Орвелл», «Опорт'юн», «Серапіс», «Саумарез», «Скорпіон», «Вайтхол», «Венус», «Весткотт», «Ресле», «Волкер», норвезький «Сторд I», радянські «Гремящий», «Куйбишев», «Разумний», «Роз'ярений»; корвети типу «Флавер» «Блюбелл», «Ханісакл», «Лотус», «Рододендрон», «Старворт»; фрегат «Фіцрой», тральщики «Шамі», «Ченз», «Онікс», «Орестес», «Ретлснейк», шлюпи «Мегпай», «Вімбрел», «Старлінг», «Вайлд Гус», «Врен».
Джерела