HMS Queen Elizabeth (R08)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HMS Queen Elizabeth in Rosyth Dockyard MOD 45158229.jpg
Історія
Велика Британія
Назва: HMS Queen Elizabeth (R08)
Замовлений: 20 травня 2008 року
Будівник: BAE Systems Surface Ships, BAE Systems Submarine Solutions, Thales Group, Babcock Marine
Закладений: 7 липня 2009 року
Спуск на воду: 17 липня 2014 року
Основні характеристики
Клас і тип: Авіаносець
Довжина: 284 м
Ширина: 73 м
Осадка: 11 м
Швидкість: 25 вузлів
Дальність
плавання:
до 10 000 миль
Екіпаж: Командний склад - 60 осіб; Особовий склад - 600 осіб; Авіаперсонал - 900 осіб

HMS Queen Elizabeth — головний корабель серії авіаносців КВМФ Великої Британії типу «Королева Єлизавета». Введений в експлуатацію в грудні 2017 року, а досягнення бойової готовності на 2020 рік[1][2]. Першим командиром корабля буде комодор Джеррі Кід, в минулому капітан HMS Ark Royal і HMS Illustrious.

На відміну від більшості великих авіаносців, не оснащений катапультами і гальмівними тросами. Розрахований на використання літаків укороченого зльоту і вертикальної посадки (V/STOL). Авіакрило, що базується на кораблі, буде складатися з винищувачів-бомбардувальників F-35B Lightning II і вертольотів Merlin для АКРВН і ПЧО. Конструкція корабля підкреслює його гнучкість і забезпечує розміщення до 250 морських піхотинців (Royal Marines) і можливість їх підтримки бойовими і транспортними вертольотами розмірами до вертольота Chinook і, можливо, великими. Є другим кораблем КВМС, що носять ім'я Queen Elizabeth, і буде базуватися в Портсмуті.

Проектування та будівництво[ред. | ред. код]

25 липня 2007 секретар оборони Дес Браун оголосив про замовлення двох нових авіаносців. В момент схвалення замовлення очікувалося, що перший авіаносець увійде в дію в липні 2015 і загальні витрати на два корабля будуть у розмірі 4085 млн фунтів. Фінансова криза призвела до рішенням про уповільнення будівництва, що призвело до подорожчання проекту. Будівництво Queen Elizabeth почалося в 2009. Будівництво корабля почалося в Росайті, Фірт-оф-Форт з дев'яти блоків, побудованих на шести верфях Великої Британії: BAE Systems Surface Ships в Глазго, Babcock в Еплдор, Babcock в Росайті, A&P Tyne в Гебурні, BAE в Портсмуті і Cammell Laird в Беркенгеді. Два з нижніх основних блоків загальною вагою 6000 тонн, що становлять основу корабля, були зібрані і з'єднані в одне ціле 30 червня 2011. До вересня 2013 року Queen Elizabeth був готовий на 80 %.

Спуск корабля[ред. | ред. код]

4 липня 2014 року королева Єлизавета II дала своє ім'я авіаносцю[3]. У церемонії хрещення використовувалося не шампанське, а пляшка шотландського віскі. Корабель покинув сухий док вранці 17 липня 2014 року[4].

Добудова та введення в дію[ред. | ред. код]

Корабель вийшов у море на ходові випробування 26 червня 2017 року[5]. 7 грудня 2017 року королева королева Єлизавета II провела урочисту церемонію передачі корабля ВМФ Великої Британії.

21 червня 2018 року успішно відбулось перше поповнення запасів у морі. HMS Queen Elizabeth поповнив запаси палива у північній Атлантиці з допоміжного танкера RFA Tidespring. Оскільки дозаправка в морі вібувалась з метою випробування систем, було переправлено 220 м³ палива марки F76. Танкер Tidespring був створений спеціально для підтримки обох авіаносців типу «Квін Елізабет»[6].

Невдовзі розпочались приготування для походу до берегів Сполучених Штатів для отримання літаків F-35B. Більшість літаків належатимуть Сполученим Штатам та перебуватимуть під управлінням спільної команди випробувальників. Дані випробування необхідні для підтвердження характеристик літаків та переходу до серійного виробництва[7].

Основна причина використання американських літаків полягає в тому, що Великій Британії належать лише три літака з встановленим обладнанням для знаття даних необхідних для аналізу випробувань (так звані англ. orange wired, літаки з номерами BK 1, 2, 4). Проте пілотуватимуть американські літаки британські льотчики[8].

Авіакрило[ред. | ред. код]

Передбачається постійне базування 12 літаків F-35B (у бойовій обстановці — до 24 одиниць F-35B) і чотирнадцяти вертольотів. Останні можуть бути з'єднанням з дев'яти Merlin HM2 і п'яти Merlin Crowsnest (АКРВН) для захисту на морі; як варіант, літоральне з'єднання може складатися з різного числа Chinook, Apache, Merlin HC4 і Wildcat HM2. На вересень 2013 р. планувалося до шести посадкових майданчиків, але допускався пристрій до 10 майданчиків для одночасної роботи для 10 середніх вертольотів, що дозволяють підняти до 250 піхотинців одночасно. Ангари дозволяють розміщувати CH-47 Chinook без складання лопатей і V-22 Osprey.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]