HMS Venus (R50)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Венус» (R50)
HMS Venus (R50)
Британський есмінець «Венус». Серпень 1943
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «V»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь п'ятий корабель флоту на ім'я «Венус»[Прим. 1]
Корабельня Fairfield Shipbuilding and Engineering Company, Говань
Замовлено 1 вересня 1941
Закладено 12 січня 1942
Спущено на воду 23 лютого 1943
Введено в експлуатацію 28 серпня 1943
На службі 1943-1969
Перекваліфікований на фрегат типу 15
Статус 23 грудня 1972 року списаний та проданий на брухт
Нагороди 4 бойових відзнаки[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Арктичні конвої
* Конвой RA 54A
* Конвой JW 54B
* Конвой JW 56A
* Конвой JW 56B
* Конвой RA 56
* Конвой JW 58
* Конвой RA 58
* Конвой JW 60
* Конвой RA 60
Операція «Нептун»
Війна на Тихому океані
Бірманська кампанія
Операція «Дракула»
Битва в Малаккській протоці
Операція «Мітре»
Операція «Зіппер»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 806 тонн/2 091 тонн (стандартна)
Довжина 111 м
Ширина 10,87 м
Осадка 3 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 40 000 к.с.
Швидкість 37 вузлів (69 км/год)
Дальність плавання 4 860 миль (9 000 км) на швидкості 29 вузлів
Екіпаж 180 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм гармати QF Mark XII
Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів
20 глибинних бомб
Зенітне озброєння 2 (1 × 2) × 40-мм зенітних гармати Bofors L60
6 (2 × 2; 2 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон»

«Венус» (англ. HMS Venus (R50) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «V» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.

Ескадрений міноносець «Венус» закладений 12 січня 1942 року на верфі компанії Fairfield Shipbuilding and Engineering Company у Говані. 23 лютого 1943 року він був спущений на воду, а 28 серпня 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Есмінець брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці біля берегів Франції, Англії та Норвегії, забезпечував висадку союзників у Нормандії, діяв на Тихому океані біля берегів Голландської Ост-Індії й Бірми, супроводжував арктичні конвої. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками[1].

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

1943[ред. | ред. код]

1 листопада 1943 року есмінець входив до складу сил ескорту, що супроводжували конвой RA 54A, який повертався з Радянського Союзу[Прим. 3][2].

1944[ред. | ред. код]

21 січня 1944 року «Венус» вийшов з Акурейрі з ескортною групою конвою JW 56A, що прямував до Кольської затоки[Прим. 4]. Транспортний конвой піддався атаці 10 німецьких субмарин. 25 січня U-278 вдалось потопити американське судно Penelope Barker (16 осіб загинуло, 56 врятувалось), есмінець «Обд'юрет» отримав серйозні пошкодження через торпедну атаку іншої субмарини U-360 й був змушений вийти з похідного ордера конвою. 26 числа судно Andrew G. Curtin було потоплено U-716 (3 особи загинуло, 68 врятовані «Інконстант»), Fort Bellingham спочатку дістав пошкоджень від влучення торпед U-360, а потім було затоплено U-957 (36 осіб загинуло, 35 врятовані «Оффа»; ще 2 особи взяті в полон німецькими підводниками)[3].

3 лютого 1944 року повернувся до Британських островів з конвоєм RA 56[Прим. 5], на який противник не впливав протягом переходу.

У березні залучався до супроводження арктичних конвоїв, зокрема входив до ескорту конвою JW 58 з 47 транспортних та вантажних суден[Прим. 6].

З 17 до 23 вересня 1944 року есмінець супроводжував конвой JW 60[Прим. 7] до Мурманська та зворотний конвой RA 60.

1945[ред. | ред. код]

10 травня 1945 року есмінець у складі оперативної групи флоту[Прим. 8] брав участь у битві в Малаккській протоці, коли об'єднаний флот союзників намагався зірвати проходження загону японських бойових кораблів крізь протоку з Сінгапуру до Андаманських островів. Результатом бою стало затоплення есмінцями 26-ї флотилії японського важкого крейсера «Хагуро».

Післявоєнний час[ред. | ред. код]

Після війни до 1949 року корабель входив у 3-тю флотилію есмінців Середземноморського флоту. Дія разом з іншими кораблями з перехоплення нелегальної єврейської еміграції до Палестини.

В 1951—1952 роках переобладнаний на фрегат типу 15. 1964 році виведений до резерву. 20 грудня 1972 року розібраний на брухт.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • HMS Venus (R 50). на uboat.net. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 29 листопада 2018. (англ.)
  • HMS VENUS (R 50) - V-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 29 листопада 2018. (англ.)
  • HMS Venus (R50) [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  • HMS Venus — R50 [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. на честь Венери.
  2. 4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за арктичні конвої (1943-1944), за висадку в Нормандії (1944), за Малайську кампанію (1945), за Бірманську кампанію (1945).
  3. До складу ескорту конвою RA 54A на різних етапах входили: лінкор «Енсон», авіаносець «Формідабл», важкі крейсери «Кент» і «Норфолк», легкі крейсери «Белфаст» і «Джамайка»; есмінці: «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Матчлес», «Онслоу», «Саумарез», «Весткотт», «Скорпіон», «Скодж», «Венус», «Савідж», «Бріссенден», «Міддлтон», американські «Каппс», «Гобсон», радянські «Громкий», «Куйбишев», канадський «Хаїда», норвезький «Сторд»; тральщики «Сігал», «Харрієр», «Бритомарт», «Джейсон», «Галсіон», корвет «Еглантін».
  4. До складу ескорту конвою JW 56A входили: важкі крейсери «Кент» і «Бервік», легкий крейсер «Бермуда», есмінці «Сігнет», «Гарді», «Інконстант», «Обд'юрет», «Оффа», «Севідж», «Сторд», «Венус», «Віджілент», «Віраго», корвети та тральщики.
  5. До складу ескорту конвою RA 56 входили есмінці «Опорт'юн», «Оффа», «Савідж», «Віджілент», «Венус», «Інконстант», «Махратта», «Метеор», «Мілн», «Мушкетер», «Скодж», «Гурон».
  6. Загалом у забезпеченні проходу конвою JW 58 брали участь: ескортні авіаносці «Актівіті» та «Трекер», крейсер «Дайадем»; есмінці «Бігл», «Боудіка», «Імпалсів», «Інконстант», «Кеппель», «Оффа», «Онслоу», «Обідіент», «Орібі», «Орвелл», «Опорт'юн», «Серапіс», «Саумарез», «Скорпіон», «Вайтхолл», «Венус», «Весткотт», «Ресле», «Волкер», норвезький «Сторд», радянські «Гремящий», «Куйбишев», «Розумний», «Роз'ярений»; корвети типу «Флавер» «Блюбелл», «Ханісакл», «Лотус», «Рододендрон», «Старворт»; фрегат «Фіцрой», тральщики «Шамі», «Ченз», «Онікс», «Орестес», «Ретлснейк», шлюпи «Мегпай», «Вімбрел», «Старлінг», «Вайлд Гус», «Врен».
  7. До складу ескорту конвою JW 60 входили: ескортні авіаносці «Страйкер» і «Кампаніа», лінкор «Родні», легкий крейсер «Дайадем», есмінці «Марна», «Мілн», «Метеор», «Маскітер», «Венус», «Саумарез», «Скорпіон», «Верулам», «Віраго», «Волейдж», канадські «Алгонкін» і «Сіу».
  8. Склад оперативної групи: лінійний корабель HMS «Квін Елізабет», ескортні авіаносці «Хантер», «Шах» і «Імперор», крейсери «Камберленд», «Рояліст» та голландський «Тромп», 8 есмінців: «Тартар», «Ротердам», «Нубіан», «Саумарез», «Венус», «Віраго», «Віджілант» і «Верулам».
Джерела
  1. а б HMS VENUS (R 50) — V-class Destroyer. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 29 листопада 2018.
  2. CONVOY RA 54A. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 29 листопада 2018.
  3. JW 56A[недоступне посилання з червня 2019]