Hafthohlladung

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зразок Hafthohlladung 3.5 на виставці у музеї

Hafthohlladung — (також відома як "Panzerknacker" "Винищувач танків") магнітна, кумулятивна протитанкова гармата яку використовували у Вермахті під час Другої світової війни, інколи її позначають як міну.

Деталі[ред. | ред. код]

Hafthohlladung (дослівно клейовий порожнистий заряд) був вперше використаний протитанковими підрозділами Вермахту. Конструкція мала три магніти в основі, кожен з парою полюсів які створюють сильне магнітне поле через їх розрив, піхотинці могли прикріпити його до танка противника незалежно від кута поверхні. Оскільки вісь вибуху повинна була під прямим кутом і перпендикулярно до площини броні в місці розміщення, тому  ступінь нахилу броні танка не мала значення. Однак це вимагало прямого розміщення, що робило використання пристрою дуже небезпечним, оскільки цей піхотинець був би дуже вразливим до вогню противника.

Пристрій Hafthohlladung був дуже ефективний проти броні. Він міг пробивати 140 мм катаної гомогенної броні (КГБ). Моделі H3 (3 кг) та H3.5 (3,5 кг) легко розрізнити; H3 має пляшкоподібну форму, а H3.5 — конічну.

Характеристики[ред. | ред. код]

  • Вага: 3 кг (H3 версія) або 3,5 кг (H3.5 версія)
  • Переш використання: листопад 1942
  • Ураження: При 0°, 140 мм КГБ або 508 мм (20") бетону
  • Детонатор: Запалювання тертям, 4,5 секунда затримка, пізніше 7,5 секунда у травні 1943
  • Кількість: 553,900
  • Визнано застарілою у травні 1944, віддано перевагу Panzerfaust, але через велику кількість використовувалися і у подальшому.

Див. також[ред. | ред. код]

  • Циммерит, гіпсоподібна система покриття яку використовували на німецькій бронетехніці для захисту від подібних боєприпасів союзників

Примітки[ред. | ред. код]