Перейти до вмісту

Hawker Hind

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Hawker Hind
Призначення:легкий бомбардувальник
Перший політ:12 вересня 1934
Прийнятий на озброєння:1935
Знятий з озброєння:1957
На озброєнні у: Королівські ПС Великої Британії
Розробник:Hawker Aircraftd
Виробник:Велика Британія Hawker Aircraft
Всього збудовано:528
Екіпаж:2 особи
Максимальна швидкість (МШ):299 км/год
Дальність польоту:692 км
Практична стеля:8045 м
Довжина:9,02 м
Висота:3,23 м
Розмах крила:11,35 м
Площа крила:32,33 м²
Двигуни:Rolls-Royce Kestrel V
Тяга (потужність):640 к.с.
Кулеметне озброєння:1 × .303-дюймовий (7,7-мм) курсовий кулемет Vickers
1 × .303-дюймовий (7,7-мм) кулемет Lewis в турелі

Hawker Hind у Вікісховищі

Гоукер Хайнд (англ. Hawker Hind) — британський легкий бомбардувальник, що перебував на озброєнні Королівських ВПС Великої Британії в міжвоєнний період. Літак розроблявся на базі легкого бомбардувальника Hawker Hart як тимчасова заміна останнього, до прийняття на озброєння Fairey Battle.

Історія

[ред. | ред. код]
Hawker Hind Королівських ВПС Ірану

З початком розширення Королівських ВПС Великої Британії в 1934 році міністерство авіації Великої Британії видало специфікацію G.7/34 на створення легкого бомбардувальника як тимчасову міру, допоки заплановані Fairey Battle і Bristol Blenheim не були готові. Hawker Aircraft вирішила запропонувати ще одну варіацію свого легкого бомбардувальника Hawker Hart, але з новим двигуном Rolls-Royce Kestrel V. Окрім двигуна були перероблені кабіни пілота і бомбардира, останній тепер міг розміщуватися лежачи для зручності огляду, а також додано заднє колесо шасі замість стандарної лижі.

Прототип літака, що отримав назву «Хайнд» (англ. Hind), вперше піднявся в повітря 12 вересня 1934 року, а через рік 4 вересня в повітря піднявся серійний літак. Того ж року «Хайнди» почали надходити на озброєння. Першим літаки отримала 21-а ескадрилья, незабаром 18-а і 34-а. «Хайнд» виготовлялись надзвичайно швидко і весною 1937 року Бомбардувальне командування мало 338 літаків, ще 114 були під контролем семи допоміжних ескадрилей. Того ж року, «Хайнди» почали замінятись новішими бомбардувальниками, але з'явилась потреба в навчальних бомбардувальників для резерву. Для цього з літака знімалось озброєння, додавалось подвоєне керування, а також відкидну накидку для тренування польотів за приладами.

Окрім Британії «Хайнд» також виготовлявся на експорт для Афганістану, Латвії, Ірану, Португалії, Швейцарії і Югославії. Експортні варіанти часто оснащувались іншими двигунами на замовлення, зокрема Bristol Mercury VIII/IX, Gnome-Rhone Mistral K-9 а також іншими варіантами Rolls-Royce Kestrel.[1]

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Екіпаж: 2 особи
  • Довжина: 9,02 м
  • Висота: 3,23 м
  • Розмах крила: 11,35 м
  • Площа крила: 32,33 м²
  • Маса порожнього: 1333 кг
  • Максимальна злітна маса: 1989 кг
  • Двигун: Rolls-Royce Kestrel V
  • Потужність: 640 к. с. (477 кВт.)

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість: 299 км/год (на висоті 5000 м.)
  • Практична стеля: 8045 м
  • Дальність польоту: 692 км

Озброєння

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Monday, 1984, с. 139.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Hawker Hind