Heinkel He 177

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Heinkel He 177
Heinkel He 177. Вересень 1944
Призначення: Бомбардувальник

Перший політ: 19 листопада 1939
Знятий з озброєння: 1945
Період використання: 1943-1944
На озброєнні у: Flag of Germany (1935–1945).svg Третій Рейх
Розробник: Heinkel
Виробник: Ernst Heinkel Flugzeugwerke
Всього збудовано: 1140
Конструктор: Heinkel
Екіпаж: 6-7 осіб
Крейсерська швидкість: 415 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 488 км/год
Дальність польоту: 5500 км
Бойова стеля: 8000 м
Довжина: 22,0 м
Висота: 6,93 м
Розмах крила: 31,44 м
Площа крила: 102 м²
Споряджений: 31.000 кг
Двигуни: 2×Daimler-Benz DB 610 (спарений DB 605)
Тяга (потужність): 2950к.с.
Внутрішнє бомбове навантаження: max. 7300 кг бомб кг
Підвісне озброєння: 2×LMA-III-повітря-Морська міна • 2×LT-50-Торпеда • 3×Henschel Hs 293a • 3×Fritz X Глибинна бомба
Кулеметне озброєння: 3×7,92-mm-MG 81 • 3×13-mm-MG 131 • 2×20-mm-MG 151/20

Heinkel He 177 Greif (Грифон) — німецький 4[1]-моторний двогвинтовий важкий бомбардувальник компанії Ernst Heinkel Flugzeugwerke періоду Другої світової війни. Спочатку розглядався як важкий пікіруючий бомбардувальник. Один літак модифікації He 177V38 переробили для транспортування атомної бомби[2].

Історія[ред. | ред. код]

Імперське міністерство авіації замовило 1938 важкий бомбардувальник з далекою дальністю і можливістю наносити бомбові удари з піке. Було створено Junkers Ju 89[3], Dornier Do 19[4], Heinkel He 177, що вирізнявся іноваційними рішеннями - дистанційним керуванням оборонним озброєнням, спареними моторами у підкрильних гондолах. 2 і 4 літаки мали загоряння моторів у повітрі, 5 розбився, через що He 177 стали звати "горячою труною" нім. Brennender Sarg, "Імперським факелом" нім. Reichsfackel. Через технічні проблеми був застосований на фронті у січні 1943 біля Сталінграду. З осені 1943 стали використовуватись на Середземному морі і Атлантиці. у липні 1944 в останній раз використані на фронті в Білорусі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Joachim Dressel, Manfred Griehl: Heinkel He 177 – 277 – 274. Eine luftfahrtgeschichtliche Dokumentation. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 1989, ISBN 3-613-01299-5 (нім.)
  • Olaf Groehler: Geschichte des Luftkriegs 1910 bis 1980. Militärverlag der Deutschen Demokratischen Republik, Berlin 1981(нім.)
  • Kenneth Munson: Die Weltkrieg II-Flugzeuge. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 1999, ISBN 3-87943-302-X (нім.)
  • Horst Lommel: Ju 287. Der erste Jet-Bomber der Welt und weitere Pfeilflügelprojekte. Aviatic-Verlag, Oberhaching 2003, ISBN 3-925505-74-1 (HE-177-Erprobungsträger mit großem Bombenschacht) (нім.)
  • Helmut Stubner: Das Kampfflugzeug 177 Greif und seine Weiterentwicklung. Eurodoc.Corporation, Wien 2008, ISBN 978-3-950-24930-9 (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bert, Hartmann,. LuftArchiv.de - Das Archiv der Deutschen Luftwaffe. www.luftarchiv.de. Процитовано 2016-09-25. 
  2. [Muza S.A., ІІ wojna światowa encyklopedia uzbrojenia. Warszawa: 2000, стор. 303. ISBN 83-7200-646-6 (поль.)]
  3. Junkers Ju 89[de]
  4. Dornier Do 19[de]

Див. також[ред. | ред. код]