Hiro H2H

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Hiro H2H
Aircraft Hiro H2H.jpg
Hiro H2H
Призначення: літаючий човен 
Перший політ: 1930 
Прийнятий на озброєння: 1932 
На озброєнні у: Naval Ensign of Japan.svg Імперський флот Японії 
Всього збудовано: 17 
Екіпаж: 6 осіб
Крейсерська швидкість: 130 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 192 км/год
Тривалість польоту: 14,50 год
Практична стеля: 4 320 м
Довжина: 16,28 м
Висота: 6,13 м
Розмах крила: 22,14 м
Площа крила: 120,50 м²
Споряджений: 6 500 кг
Двигуни: 2 х Hiro Type 14, 2 х 550 к.с. 
Підвісне озброєння бомби 2х250 
Кулеметне озброєння 4 х 7,7-мм кулемети 

Hiro H2H (яп. 八九式飛行艇, літаючий човен морський Тип 89 ) — серійний літаючий човен Імперського флоту Японії 30-х років 20 століття.

Історія створення[ред. | ред. код]

У 1928 році Імперський флот Японії купив у Великої Британії взірець нового літаючого човна Supermarine Southampton, на базі якого в 11-му Арсеналі флоту в Хіро під керівництвом Дзюна Окамури був розроблений японський аналог. Це був суцільнометалевий біплан, з металевим силовим набором та дюралевою обшивкою. Літак був оснащений двома двигунами Hiro Type 14 (ліцензійним варіантом британського Napier Lion) потужністю 550 к.с. кожен. У 1932 році літак був прийнятий на озброєння під назвою «Літаючий човен морський Тип 89» (або H2H1).

Пізніше ці двигуни замінили на Hiro Type 91 потужністю 520 к.с. кожен - хоча й менш потужними, але набагато надійнішими. З цими двигунами літак отримав назву «Літаючий човен морський Тип 89 Модель 2» (або H2H2).

Всього було збудовано 17 літаків.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Льотні характеристики[ред. | ред. код]

Озброєння[ред. | ред. код]

  • Кулеметне: 4 × 7,7 мм кулемети
  • Бомбове навантаження: 2 х 250-кг бомби

Історія використання[ред. | ред. код]

Hiro H2H увійшли у стрій в 1932 році, під час «Шанхайського інциденту», і несли службу поряд з Hiro H1H. Вони залишались в частинах першої лінії аж до японсько-китайської війни.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Putnam. Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941
  • Tadeusz Januszewski, Krzysztof Zalewski. Japońskie samoloty marynarki 1912-1945 ISBN 83-86776-50-1