Horch 108

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Horch 108
Загальні дані
Виробник: Horch, Ford (німецька філія)
Роки виробництва: 1937 — 1942
Складання: Flag of Germany (1935–1945).svg Третій Рейх
Horch, Ford
механічна, 5+1
Характеристики
Масово-габаритні
Довжина: 4085 мм
Ширина: 2000 мм
Висота: 2040 мм
Кліренс: 250 мм
Колісна база: 3000 мм
Колія передня: та задня 1646 мм
Колія задня: 1646 мм
Маса: 3200—3300 кг
Повна маса: 4300 кг
Динамічні
Макс. швидкість: 76—90 км/г
Інше
Вантажопідйомність: 1000–1100 кг
Об'єм бака: 120 л

Horch 108 — німецький позашляховик часів Другої світової війни, представник сімейства стандартизованих, багатоцільових важких легкових автомобілів, з колісною формулою 4×4. Складався з 1937 по 1942[1] в різних модифікаціях на заводах концерну «Хорьх» (нім. Horch)[<small>Вн.</small> 1] та німецькій філії компанії «Форд» (англ. Ford). Застосовувався, також, як спеціалізований автомобіль як тягач та платформа для протитанкових і зенітних гармат, а також спеціального обладнання. Головною бойовою задачею було використання як транспортного засобу мотопіхоти та штабного автомобілю.

Заводські та військові індекси[ред. | ред. код]

Випускався під наступними заводськими індексами — Horch: Typ a, Typ b, Typ 1a, Typ 1b, Typ 40; Ford: Typ EGa, Typ EGd, EGb, EG Typ 40[1].

За системою умовних позначень та нумерації військової техніки Вермахту автомобіль мав індекс за спеціальною номенклатурою. Кожний індекс відповідав меті застосування транспортного засобу. Складався з абревіатури Kfz (нім. Kraftfahrzeug) і порядкового номера, вказаного арабськими цифрами.

Історія створення та експлуатації[ред. | ред. код]

Сімейство стандартизованих армійських автомобілів «Horch 108» (4×4) вантажопідйомністю 1000–1100 кг та повною масою 4300 кг було новим явищем в світовому військовому автомобілебудуванні. Їх головними особливостями були уніфіковані рамні шасі, з можливістю встановлення силового агрегату V8 спереду або позаду, всі провідні та керовані колеса на незалежній підвісці, характерна зовнішність із коротким широким капотом та бічними запасними колесами, що обертаються.

Виробництво[ред. | ред. код]

Автомобіль вироблявся на заводах фірми Horch із 1937, та німецької філії компанії Ford із 1939. Остання машина зійшла з конвеєра на початку 1942.

Для автомобілів вироблених Horch шасі виготовлялися у м. Цвікау (Саксонія), а кузова фірмою «Амбі-Бадд» (нім. Ambi Budd, Берлін, район Йоханністаль). Ford виготовляв свої авто на заводах у містах Амстердам, Берлін та Кельн. Кожна фірма комплектувала машини двигунами власного виробництва.

Загальний об'єм виробництва склав 10 036 екземплярів, в тому числі на заводах Horch — 8135, Ford — 1901[2][3].

Технічні характеристики та оснащення автомобіля[ред. | ред. код]

Як тягач (Kfz.69) для 37-мм Pak 35/36. Балкани, 1941

Загальні для всіх типів[ред. | ред. код]

  • Екіпаж — вісім вояків включаючи водія
  • Компонування — F4
  • Рама коробчастого профілю
  • Габаритні розміри, метрів — 4,85×2,00×2,04[4]
  • Запас ходу — по шосе 370 км (для Ford — 330), по пересіченій місцевості — 280 км[4]
  • Витрата пального (середня) на 100 км пробігу — 32 л по шосе та 42 л по пересіченій місцевості
  • Вага вантажу, що буксирується, кг — >1000[5]
  • Радіус повороту, м — 10,0 з чотирма керованими колесами та 15,6 з двома[4]
  • Кліренс, мм — 250
  • Глибина подоланого бріду, мм — 500
  • Кут подоланого підйому, град — 25°[6]
  • Максимальний кут руху похилою поверхнею, град — 45°
  • Колісна база, мм — 3000
  • Колія передніх та задніх коліс, мм — 1646
  • Два бензобаки загальним об'ємом 120 л. Закритий металевий фургон[6]

Характеристики за типом[ред. | ред. код]

Тип Horch Typ a Horch Typ b Horch Typ 1a Horch Typ 1b Horch Typ 40 Ford Typ EGa/EGd/EGb Ford EG Typ 40
Роки випуску 1937—1938 1939—1940 1940—1942 1939—1940 1940—1941
Номер шасі 100001—100350 120001—120650 100351— ? 120651— ? 140651— ? 300001— ? 500001— ?
Двигун
Виробник Horch Ford
Діаметр циліндра/хід поршня, мм 78/92 78/100 77,8/95
Робочий об'єм, см³ 3517 3823 3613
Потужність, к. с. при об/хв 80 при 3600 81 при 3600 90 при 3600 78 при 3500
Ступінь стиснення 6,3:1 5,8:1 6,1:1 6,51:1
Трансмісія
Коробка передач 5-ти ступінчаста Horch Стандартна
Рульове керування Чотири колеса[<small>Вн.</small> 3] Передні колеса Чотири колеса Передні колеса Чотири колеса, окрім EGb Передні колеса
Робоча гальмівна система Механічна на всі колеса Гідравлічна на всі колеса
Стоянкова гальмівна система Механічна, тросова тяга на всі колеса
Загальні характеристики
Екіпаж Вісім вояків включаючи водія
Вага шасі, кг 2400 2300 2400 2300 2400, EGb — 2300 2300
Споряджена вага, кг 3300 3200 3300 3200 3300, EGb — 3200 3200
Корисне навантаження, кг 1100 1000 1100 1000 1100, EGb — 3200 1000
Допустима повна вага, кг 4300
Максимальна швидкість, км/г 84 81 76—90 85
Об'єм паливного баку, л 60+60 55+65
Запас ходу, шосе/поза шляхом 370/280 330/280

Кузов (у виконанні під Kfz.18)[ред. | ред. код]

  • Суцільнометалевий відкритий, типу «кабріолет», з чотирма, або шістьма дверима. Попереду знаходяться два місця — водія та «пасажира». В салоні ще шість місць, по три один проти іншого. З боків, позаду передніх місць, розміщено два запасних (опірних) колеса, що вільно обертаються, втоплених у кузов. На Typ 40 опірні колеса відсутні. Позаду змонтовано дві розпашні дверцята, або інше виконання. Оснащений відкидним брезентовим тентом, з двома метало-дерев'яними розбіжними променями дуг позаду та розкладним метало-дерев'яним каркасом, що утримує центральну частину даху. Комплектується знімними бічними вікнами на двері з м'якого целулоїду
  • Лобове скло, окрім стандартного положення, може приймати декілька інших: рамка скла опускається вперед на капот, або приблизно на 3/4 висоти частини лобового скла, що проти водія, піднімається вгору для доступу повітря в кабіну. Комплектувався додатковими бічними рухомими вітровими стеклами. Також лобове скло постачалося у спрощеному варіанті — з двох нерухомих половин
  • Покажчики повороту — два висувних, електромеханічних, семафорного типу. Встановлені з боків, на рівні вітрового скла, мали вигляд прямокутника подовженої форми
  • Дзеркала заднього виду круглої форми

Двигуни[ред. | ред. код]

V-подібні, 8 циліндрів, 4-тактні, бензинові двигуни. Кут розвалу циліндрів: Horch — 60°, Ford — 90°. Центральний розподільчий вал. Клапани: на двигунах виробництва Horch — горизонтальні, Ford — бічні[4].

  • Змащування — циркуляція під тиском, об'єм мастила на двигунах виробництва Horch 8 л, Ford 5 л
  • Система охолодження — рідинна, ємність системи охолодження 23 літрів (один насос) на двигунах виробництва Horch, Ford — 26 л (два насоса)
  • Карбюратор Solex[fr] — два 30 BFH на двигунах Horch та один подвійний «Solex» 30 FFIK на Ford

Ходова частина та трансмісія[ред. | ред. код]

Повний привід, постійний. Колісна формула 4×4.

  • Підвіска — передня та задня — незалежна, зі спіральними пружинами.
  • Зчеплення — однодискове, сухе
  • Коробка передач — 5-и ступінчаста механічна з двоступінчастим редуктором-демультиплікатором. Мала чотири ступені для руху по шосе або рівних дорогах і додаткову п'яту передачу для переміщення на місцевості, та одну для заднього ходу
  • Колеса — радіус 17 дюймів, ширина 210 мм, одношинні. Два запасних, шини «Offroad» (позашляхові), рекомендований тиск 2,0 атм

Система керування[ред. | ред. код]

Steyr 1500A
Horch P2M на озброєнні армії НДР

Електричне обладнання[ред. | ред. код]

Близькі за характеристиками авто в інших країнах[ред. | ред. код]

  • Steyr 1500A, легка вантажівка і штабна машина
  • Позашляховик Horch P2M вироблявся в НДР у 1952–1958. Перебував на озброєнні армії та воєнізованих формувань Східної Німеччини

Сучасне використання[ред. | ред. код]

Є декілька (не більше 5) відреставрованих оригінальних Horch 108 різних модифікацій, виготовлені також репліки. На території західної частини колишнього Радянського Союзу були знайдені залишки ушкоджених машин[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Детальні фото Horch 108

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Horch — німецька автомобілебудівна компанія, заснована німецьким інженером Аугусто Хорхе (August Horch), що спеціалізувалася на створенні однойменних автомобілів. Заснована 14 листопада 1899 в місті Кельн під назвою «Horch & Cie. Motorwagen Werke». 10 травня 1904 в Цвікау фірма була перереєстрована під назвою «August Horch & Cie. Motorwagenwerke AG». У 1930—1940 входила, разом з іншими німецькими фірмами Wanderer, Audi і DKW, до складу концерну «Auto Union»
  2. Автомобіль підсилювач — радіотехнічний автомобіль, що здійснював посилення радіосигналу
  3. На типах: a, 1a, EGa, EGd за потребою можна вимкнути рульове керування задніми колесами

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Сайт «Kfz. der Wehrmacht»
  2. «Энциклопедия военных автомобилей»
  3. а б в г «Повний каталог військових автомобілів і танків Німеччини 1900–1982 рр.» Вернер Освальд
  4. а б War History in Motion
  5. а б «Catalog of Enemy Ordnance»

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Військові автомобілі Вермахту та його союзників» / Кочнєв Є. Д. — М.: Яуза. Ексмо. 2009. стор. 92—96 ISBN 978-5-699-38549-2
  • «Енциклопедія військових автомобілів 1769–2006» / Кочнєв Є. Д. — М.: Видавництво ТОВ "Книжкове видавництво «За кермом» 2006 р.
  • «Повний каталог військових автомобілів і танків Німеччини 1900–1982 рр.» (нім. Kraftfahrzeuge und Panzer der Reichswehr, Wehrmacht und Bundeswehr. Katalog der deutschen Militarfahrzeuge von 1900 bis 1982)/Вернер Освальд — М.: Видавництво Астрель, АСТ 2003 р. ISBN 5-271-04875-6
  • «Історія автомобіля» № 02 — Легкові автомобілі Вермахту. Частина II. 2009

Посилання[ред. | ред. код]