Gliophorus psittacinus
| Gliophorus psittacinus | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Gliophorus psittacinus (Schaeff.) Herink, 1958 | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Agaricus dentatus L., [1] Agaricus psittacinus Schaeff., [2] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Gliophorus psittacinus — вид грибів роду Gliophorus. Сучасну біномінальну назву надано у 1858 році.[7]
Класифікація[ред. | ред. код]
У п'ятому томі «Визначника грибів України» (1979) цей вид описаний як гігрофор строкатий (Hygrophorus psittacinus) та віднесений до підроду гігроцибе (Hygrocybe) роду гігрофор (Hygrophorus). Згодом гігроцибе був піднесений до рангу окремого роду. За даними останніх філогенетичних досліджень цей гриб відносять до роду Gliophorus.[8]
Будова[ред. | ред. код]
Шапинка 2-5 см, липка, може мати зеленувати, жовтуватий, червонуватий відтінок. Ніжка гриба — міцна, тонка, зеленувата згори. Пластини прирослі до ніжки, жовтого кольору.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Плодові тіла з'являються пізнього літа та восени.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Росте в траві на пасовищах, луках. Поширений у Західній Європі, Південній Африці, Японії та на обох Американських континентах.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Незважаючи на малий розмір та липкість, гриб вживають у їжу.
На марках[ред. | ред. код]
Зустрічається на макрах:
- 1999 Fungi from around the World. Південна Африка
- 1997 Фарерські острови
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Species Plantarum: 1172 (1753)
- ↑ Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 70, t. 301 (1774)
- ↑ Herbier de la France 12: t. 545:1 (1792)
- ↑ Epicrisis Systematis Mycologici: 332 (1838)
- ↑ Revisio generum plantarum 3 (2): 478 (1898)
- ↑ Führ. Pilzk. (Zerbst): 112 (1871)
- ↑ Hygrocybe psittacina. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 2017-03-13T06:36:40+00:00.
- ↑ Babos et al. 2011. Preliminary notes on dual relevance of ITS sequences and pigments in Hygrocybe taxonomy. Persoonia 26, 2011: 99–107
Джерела[ред. | ред. код]
- Hygrocybe psittacina // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Summary field not loaded for Kummer, P. 1871. Der Führer in die Pilzkunde. :1-146
- E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 244.