Hylotelephium maximum
| ?Hylotelephium maximum | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Евдикоти (Eudicots) |
| — | суперрозиди |
| Порядок: | Ломикаменецвіті (Saxifragales) |
| Родина: | Товстолисті (Crassulaceae) |
| Підродина: | Sempervivoideae |
| Триба: | Umbiliceae |
| Рід: | Hylotelephium |
| Вид: | H. maximum |
| Біноміальна назва | |
| Hylotelephium maximum (L.) Holub, 1978 | |
| Синоніми | |
| Sedum maximum | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Hylotelephium maximum |
 Віківиди: | Hylotelephium maximum |
| IPNI: | 274211-1 |
Hylotelephium maximum (заяча капуста найбільша як Sedum maximum[1]) — вид рослин з родини товстолистих (Crassulaceae); поширений у Європі крім сходу, в Туреччині й Закавказзя.
Багаторічна рослина 20–80 см заввишки. Стебла випростані, рідко висхідні, прості або гіллясті вгорі, голі. Листки плоскі, 2–4 см завдовжки. Квітки жовтувато-білі. Насіння довгасто-яйцювате; поверхня блискуча, коричнева. 2n=24[2][3]
Поширений у Європі крім сходу, в Туреччині й Закавказзя[4][5][6].
- ↑ Sedum sexangulare // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Bojnanský V., Fargašová A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 231. (англ.)
- ↑ Tela Botanica. Процитовано 29.05.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 29.05.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 29.05.2020. (англ.)
- ↑ Catalogue of Life. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 29.05.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
