IC3
| IC3 | |
 | |
| Країна |
 Данія |
|---|---|
| Оператор | Danske Statsbaner, Ізраїльські залізниці і Renfe |
| Виробник | Vognfabrikken Scandiad |
| Місце створення | Раннерс |
| Ширина колії | європейська колія |
 IC3 у Вікісховищі | |
IC3 — данський комфортабельний дизель-поїзд [1] для сполучення на середні та дальні відстані по Європі. Потяги були виготовлені компанією ABB Scandia (пізніше придбана компанією Adtranz, яку згодом придбала Bombardier Transportation) в Раннерсі. Ця модель поїзда працює в Данії, Швеції та Ізраїлі з 1990 року. "IC3" — скорочення від слів "three-carriage InterCity trainset", тобто "тривагонний міжміський залізничний склад".
Версія IR4 з електричним приводом з чотирьох вагонів була представлена в 1995 — 1998 рр [2]
Огляд[ред. | ред. код]
IC3 — широкий зчленований поїзд[en] (з двовісними візками, спільними для сусідніх вагонів), виготовлений з алюмінію. На кожному з обох кінців переднього та заднього вагонів є по дизельному двигуну потужністю 400 к.с., центральний вагон не має двигунів, що дає загальну потужність в 1600 к.с.
Високоефективна трансмісія з численними передачами та велика потужність для ваги 97 тонн дає IC3 чудову здатність розганятися. Короткі відстані між станціями міжміських маршрутів у Данії роблять розгін більш важливою характеристикою поїзда, ніж швидкість, тому IC3 розроблені так, щоб швидко досягати швидкостей до 180 км/год.
При з'єднанні двох або більше блоків в один поїзд, вітрове скло та місце машиніста складаються так, щоб вийшов широкий прохід, і характерна гумова діафрагма на кінцях блоків створює гарний аеродинамічний захист проходу. IC3 може бути зчеплений у пару зі своєю електричною версією IR4 ("InterRegional 4"). Усього може бути з'єднано до 5 блоків. У разі човникового руху IC3 може бути зчеплений і з IC2[en] ("InterCity 2"), але не з Øresundståg.
Danske Statsbaner експлуатують 96 блоків IC3 та 44 блоки IR4. Поїзди IC3 проходять процедуру відновлення, включаючи оновлення двигунів та трансмісії, та обслуговують місцеві сполучення, у той час як міжміські сполучення обслуговуються спадкоємцем IC4[en].
Деякі IC3 працюють у Швеції, в основному на лінії Кальмар — Лінчепінг. Вони позначаються Y2. До 2007 року вони також курсували маршрутом Мальме — Карлскруна (позначений Y2K; адаптований для руху і в Данії), але цю залізницю електрифікували, а після цього 13 блоків було продано Данії та Ізраїлю, а один знищений через зіткнення вантажівки, яке спричинило смерть машиніста поїзда. Шість блоків ще знаходяться у Швеції.
Інший великий оператор поїздів IC3 — Ізраїльські залізниці, що експлуатує близько 50 IC3 [3]. Деякі з них зібрані в Ізраїлі , а деякі з них спочатку призначалися для Швеції
Загальна кількість побудованих IC3 блоків – 202.
IC3 також використовуються на деяких залізницях США та Канади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ DSB IC3 - Litra MFA-MFB (дан.). Jernbanen.dk. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 1 листопада 2014.
- ↑ DSB IR4 - Litra ER (дан.). Jernbanen.dk. Архів оригіналу за 30 серпня 2014. Процитовано 1 листопада 2014.
- ↑ Israel Railways: IC3 "Flexliner" DMU Trainsets. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 листопада 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- List of all Danish IC3 units - some with pictures and brief information (Danish) [Архівовано 2013-11-13 у Wayback Machine.]
- Details on mechanical train transmissions [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: IC3 |
