Idiurus zenkeri
| Idiurus zenkeri | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Шипохвостові (Anomaluridae) |
| Рід: | Idiurus |
| Вид: | I. zenkeri
|
| Біноміальна назва | |
| Idiurus zenkeri Matschie, 1894
| |
.png)
| |
Карликова лускохвоста білка-летяга, або малий шипохвіст (Idiurus zenkeri) — вид гризунів родини Anomaluridae. Зустрічається в Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Республіці Конго, Демократичній Республіці Конго, Екваторіальній Гвінеї та Уганді. Його природне середовище проживання, субтропічні або тропічні вологі рівнинні ліси[2].
У 2004 році припустили, що цей вид є видом-носієм віруса Марбурга у Африці[3].
Малий шипохвіст — найменший представник сімейства шипохвостих. Довжина тіла у цього виду становить від 6,3 до 7,5 сантиметрів, довжина хвоста — 8,3 до 10,4 сантиметра. Хутро м'яке і густе, шерсть на спині близько 8 міліметрів[джерело?].
Колір спини та живота коричневий. Вібриси довгі до 35 міліметрів у довжину. Вуха середнього розміру, закруглені на кінчику, здебільшого безволосі. Передні лапки короткі, з зовнішньої сторони покриті довгими ворсинками.
Малий шипохвіст виявлений у двох ізольованих популяціях в лісах басейну Конго. Перша популяція знаходиться в Камеруні та Екваторіальній Гвінеї, друга — на сході Демократичної Республіки Конго.
Малий шипохвіст веде нічний і майже деревний спосіб життя. Малі шипохвости проводять день у дуплах дерев. Шипохвости дуже соціальні тварини, в одному дуплі збираються великими групами, які можуть включати й інші види.
У 1940 році в одному з дупел у Камеруні було виявлено близько 100 малих шипохвостів; а в 1974 році в Екваторіальній Гвінеї в дуплі дерева було виявлено чотири малих шипохвоста разом з двома шипохвостами лорда Дербі (Anomalurus derbianus)[джерело?]. Інформації про розмноження шипохвостів мало, проте вагітні самиці з травня по вересень не зустрічалися.
Малий шипохвіст вважається самостійним видом роду Idiurus, що складається з двох видів. Цей рід також включає довговухого шипохвоста (Idiurus macrotis). Перший науковий опис було зроблено у 1894 році і належить німецькому зоологу Паулю Мачі. Типові екземпляри походять з Яунде в Камеруні. Вид названий на честь ботаніка та зоолога Георга Августа Ценкера, керівника наукової станції Яунде у Камеруні.
Малий шипохвіст внесений до списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП) як вид з найменшим занепокоєння. Це пояснюється порівняно великим ареалом, передбачуваною великою чисельністю та помірним зменшенням чисельності[2]. Проте їх чисельність невідома. У деяких місцях знищення лісів може становити регіональну загрозу для локальних популяцій цього виду.
- ↑ Hutterer, R. (2016). Idiurus zenkeri. IUCN Red List of Threatened Species. 2016 e.T10796A22183649. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T10796A22183649.en. Процитовано 11 листопада 2021.
- ↑ а б Group), Rainer Hutterer (IUCN SSC Insectivore Specialist (28 січня 2016). IUCN Red List of Threatened Species: Idiurus zenkeri. IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 7 січня 2025.
- ↑ Peterson, A. Townsend; Carroll, Darin S.; Mills, James N.; Johnson, Karl M. (2004–12). Potential Mammalian Filovirus Reservoirs. Emerging Infectious Diseases (англ.). Т. 10, № 12. с. 2073—2081. doi:10.3201/eid1012.040346. ISSN 1080-6040. Процитовано 7 січня 2025.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)