Ilex bioritsensis
| Ilex bioritsensis | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Падубоцвіті (Aquifoliales) |
| Родина: | Aquifoliaceae |
| Рід: | Падуб (Ilex) |
| Вид: | I. bioritsensis
|
| Біноміальна назва | |
| Ilex bioritsensis Hayata, 1911
| |
Ilex bioritsensis — вид квіткових рослин з родини падубових.
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Це вічнозелений кущ чи дерево 1.5–10 метрів заввишки. Гілочки сіро-бурі, рідко запушені чи голі, гладкі, без сочевичок; сочевиці світлого кольору. Листя на гілках до четвертого року. Ніжка листка ≈ 3 мм, запушена. Листова пластина абаксіально (низ) зеленувата, адаксіально темно-зелена, блискуча, яйцеподібна чи ромбічна, 2.5–5.5 × 1.5–2.5 см, основа округла або зрізана, край вигнутий, з 3 або 4 парами сильних шипів, верхівка загострена, з шипом ≈ 3 мм. Плід ччервоний, еліпсоїдний, 8–10 мм, ≈ 7 мм у діаметрі. Квітне у квітні й травні; плодить у липні — жовтні[1].
Поширення[ред. | ред. код]
Ареал: Тибет, Тайвань, Китай[2]. Населяє вічнозелені широколистяні ліси, чагарникові ділянки; 900–4000 метрів[1].
Його листям харчуються сірі кирпаті мавпи (Rhinopithecus brelichi)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ilex bioritsensis. Flora of China. efloras.org. Процитовано 30.10.2022. (англ.)
- ↑ Ilex bioritsensis. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 30.10.2022. (англ.)
- ↑ Guo, Yanqing; Zhou, Jun; Xie, Jiahua; Garber, Paul A.; Bruford, Michael; Ren, Baoping; Li, Dayong; Zhou, Jiang (2018). Altitudinal ranging of the Guizhou golden monkey (Rhinopithecus brelichi): Patterns of habitat selection and habitat use. Global Ecology and Conservation. 16: e00473. doi:10.1016/j.gecco.2018.e00473. S2CID 92401664.
|