Перейти до вмісту

In Extremo

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
In Extremo
Основна інформація
Жанрсередньовічний метал,
фолк-метал,
Neue Deutsche Härte
альтернативний метал
Рокиз 1995
КраїнаНімеччина Німеччина
МістоБерлін
Мованімецька, іспанська, латинська, шведська, Давньоверхньонімецька, давньофранцузька, давньонорвезька, ісландська, естонська, окситанська
ЛейблVielklang Musikproduktion,
Metal Blade Records,
Universal Music
СкладМіхаель Роберт Райн (Das letzte Einhorn)
• Себастьян Олівер Лянґе (Van Lange)
• Кай Люттер (Die Lutter)
• Андре Струґала (Dr. Pymonte)
• Марко Ернст-Фелікс Жоржицький (Flex der Biegsame)
• Боріс Пфайффер (Yellow Pfeiffer)
• Флоріан Шпекардт (Specki T.D.)
Колишні
учасники
• Конні Фукс (Die rote Füchsin; 1995—1996)
• Томас Мунд (Thomas der Münzer; 1995—1999)
• Сен Пустербальґ (1995—1997)
• Райнер Морґенрот (Der Morgenstern; 1995—2010)
www.inextremo.de

In Extremo у Вікісховищі
In Extremo, на ZMF 2018 в Фрайбург

In Extremo (Ін екстремо, з лат. «На краю». Абревіатура InEx, або IE) — німецький рок-гурт, утворений 1995 року в Берліні.

Історія

[ред. | ред. код]

Початок гурту поклали Томас і Міхаель, коли їм в голову прийшла ідея поєднати середньовічну музику і рок. 1994 року вони грали в Noah і запросили музикантів з фолк-колективу Corvus corax для сесійної участі на концерті в берлінському «Franzklub». Експеримент музикантам сподобався і через рік відбувся їхній другий концерт. Тоді ж за участю Міхаеля Райна (спів та арфа), гітариста Томаса Мунда, басиста Кая Люттера, барабанщика / перкусіоніста Райнера Морґенштерна було записано пісню «Ai Vis Lo Lop». Після декількох змін складу до колективу прийшли Марко Ернст-Фелікс Жоржицький (волинка, труби, флейта) і Андре Струґала (волинка та флейта), а також з'явилася латинська назва «In extremo» («на краю») і 1996 року почалися офіційні репетиції. Назву взяли тому, що «самі ми є екстремальними, екстремально ставимося до своєї справи і хочемо принести людям екстремальне задоволення». Із середини 1996 музиканти грали на ринках, бенкетах, у замках і фортецях.

Першим релізом гурту став акустичний альбом «In Extremogold», який спочатку було задумано як жарт. Так само готували до виходу максі-синґл «Der Galgan». Його копії було розіслано різним зацікавленим особам, але без результату. З концертами теж було погано. Якось вокаліст Knorkator Штумпен запросив музикантів у «Franzklub». Після того виступу гурт здобув певне визнання. Концерти In Extremo в цьому клубі було відзначено статтею в «Rock hard». Увагу привертала не лише музика, а й сценічний образ — учасники колективу одягалися в старовинні вбрання і змальовували середньовічних бродячих артистів. Згодом до них приєднався музикант і шоумен Боріс Пфайфер (волинка, труби, флейта).

В давнину бродячі артисти виступали головним чином на міських ринкових площах. «Наша сценічна акробатика також прийшла з ринкових площ, оскільки раніше, аби залучити людей, недостатньо було просто грати музику». Таким чином, кожен з музикантів набирався практики в основному на ринках і вулицях (Міхаель разом з деякими учасниками Corvus Corax працював вуличним музикантом) — інших можливостей для виступів у Східній Німеччині вони не мали.

В кінці 1997 року на виступі в Лецпцизі гурт запримітила представниця берлінського лейбла «Veilklang» Доро Петерс, що запропонувала свої послуги як менеджера. Навесні 1998-го під її керівництвом було записано ще один акустичний CD — «Hameln». Він знову розійшовся серед друзів і редакцій журналів, при чому потрапив також до «Rock Hard». Вольф Рюдіґер Мюльманн написав, що та фірма, яка встигне підписати з ними контракт, незабаром потиратиме від радості руки. Всіх випередила «Stars In The Dark» і перший фолк-металевий альбом «Weckt Die Toten!» здобув великий успіх, через що невдовзі гурт перекупив «Megalux/mercury». Під час німецького турне 26 липня 1998 в містечку Руннебурґ поблизу Ерфурта було записано концертний альбом «Die Verruckten Sind In Der Stadt», що вийшов обмеженим накладом. Відразу ж після закінчення туру почався запис нового альбому «Verehrt Und Angespien». Назву альбому Міхаель прокоментував так: «Разом із Чортом (Teufel) із Corvus Corax ми грали на вулицях. Ми співали пісні, грали середньовічну музику і виконували номери з моїми маріонетками. В одному з цих номерів йшлося про двох акторів, що виступали на королівському дворі. Молодший із них закохався в прекрасну принцесу і повинен був за це померти. Ця історія і відбита в назві альбому „Verehrt Und Angespien“. З одного боку актори були бажаними гостями, з іншою — їх переслідували і навіть вбивали».

Особливістю цих альбомів є той факт, що пісні виконано латиною, давньонімецькою, давньоісландською та давньофранцузькою мовами. За словами музикантів, такі тексти якнайкраще пасують середньовічному звучанню їх пісень. Частина текстів належить середньовічним авторам: «Ai Vis Lo Lop» було написано в XIII столітті у Франції, «Hiemali Tempore» відносять до XII століття, а «Two Sostra» — це норвезька пам'ятка культури VIII століття.

«Verehrt und Angespien» посів 11-е місце в національних німецьких чартах. Задля промоції альбому влаштували всеєвропейський тур. Окрім того, музиканти взяли участь у різних фестивалях, таких як «Dynamo Open Air», «Roskilde», «Bizarre», «Rock am Ring», «Rock im Park», «Southside», «Hurricane». Наступного року «In Extremo» випустили сингл «Vollmond», знову довгий час гастролювали Європою, а ще Мексикою та США. 2001 року за три місяці було записано і випущено альбом «Sunder Ohne Zugel». За пів року до запису гурт покинув басист Die Luter (Кай Люттер), якого замінив Van Lange (Себастьян Олівер Лянґе).

В кінці квітня 2001 року відбувся спільний виступ із The Inchtabokatables в Берліні. Того ж року музиканти взяли участь в Mind Over Matter festival, Ulm Zeltfestival і Woodstage в Glauchau. «Sunder ohne Zugel» посів 10 місце в німецьких чартах. В кінці 2002 року з'явився живий альбом «Live», що вийшов як в CD, так і в DVD-варіанті. DVD містить відеозапис концертних виступів у Kyffhauser Denkmal і на M'era Luna Festival. Перші 10 тисяч копій DVD містять також додатковий аудіо CD з концертним матеріалом. Тим часом «Sunder ohne Zugel» досяг вже золотого статусу в Німеччині.

Учасники

[ред. | ред. код]
Теперішні
  • Міхаель Роберт Райн (Das letzte Einhorn — Останній єдиноріг):
  • Себастьян Олівер Лянґе (Van Lange — Довгий):
  • Кай Люттер (Die Lutter):
  • Андре Струґала (Dr. Pymonte):
  • Марко Ернст-Фелікс Жоржицький (Flex der Biegsame):
  • Боріс Пфайффер (Yellow Pfeiffer — Жовтий Пфайффер):
  • Флоріан Шпекардт (Specki T.D.):
Колишні
  • Конні Фукс (Die rote Füchsin — Червоний лис; 1995—1996)
  • Томас Мунд (Thomas der Münzer — Томас Вигадник; 1995—1999)
  • Сен Пустербальґ (1995—1997)
  • Райнер Морґенрот (Der Morgenstern; 1995—2010)

Дискографія

[ред. | ред. код]
Альбоми
  • 1997 — In Extremo (Gold)
  • 1998 — Hameln
  • 1998 — Weckt die Toten!
  • 1998 — Die Verrückten sind in der Stadt
  • 1999 — Verehrt und Angespien
  • 2001 — Sünder ohne Zügel
  • 2002 — Live
  • 2003 — 7
  • 2005 — Mein Rasend Herz
  • 2006 — Raue Spree
  • 2006 — Kein Blick Zurück
  • 2008 — Sängerkrieg
  • 2008 — Sängerkrieg Akustik Radio Show
  • 2009 — Am Goldenen Rhein
  • 2011 — Sterneneisen
  • 2013 — Kunstraub
  • 2016 — Quid Pro Quo
  • 2020 — Kompass zur Sonne
  • 2024 — Wolkenschieber
Синґли
  • 1996 — Ai vis lo lop
  • 1997 — In Extremo (Der Galgen)
  • 1998 — Ai Vis Lo Lop Vocal-Remix
  • 1999 — This Corrosion
  • 1999 — Merseburger Zaubersprüche
  • 2000 — Vollmond
  • 2001 — Unter dem Meer
  • 2001 — Wind
  • 2003 — Küss Mich
  • 2003 — Erdbeermund
  • 2005 — Nur Ihr Allein
  • 2005 — Horizont
  • 2006 — Liam
  • 2008 — Frei zu Sein
  • 2008 — Neues Glück
  • 2011 — Zigeunerskat
  • 2011 — Siehst du das Licht
  • 2011 — Viva la Vida
  • 2013 — Feuertaufe
  • 2015 — Loreley
  • 2016 — Sternhagelvoll
  • 2020 — Troja
  • 2020 — Wintermärchen
  • 2020 — Ewig sein
  • 2020 — Schenk nochmal ein
  • 2021 — Weihnachtskater
  • 2023 — Weckt die Toten
  • 2024 — Wolkenschieber
  • 2024 — Ólafur
  • 2024 — Feine Seele (feat. Oliver Satyr / Faun)
DVD
  • 2002 — Live 2002
  • 2006 — Raue Spree 2005
  • 2009 — Am Goldenen Rhein 2008
  • 2012 — Sterneneisen Live
Кліпи
  • This Corrosion (1999, реж. Штефан Фолльмер)
  • Vollmond (2000, реж. Гайнер Тімм)
  • Wind (2001, реж. Гайнер Тімм)
  • Küss mich (2003, реж. Уве Фляде)
  • Erdbeermund (2003, реж. Уве Фляде)
  • Nur Ihr Allein (2005, реж. Єрн Гайтманн)
  • Horizont (2005 or 2006, реж. Давід Інкорвая)
  • Liam, офіційне відео наживо (2006, реж. Uwe Flade)
  • Frei Zu Sein (2008, реж. Sharon Berkal)
  • Zigeunerskat (2011, реж. Маркус Гервінат)
  • Siehst du das Licht (2011, реж. Томас Янце)
  • Viva la vida (2011, реж. Томас Янце)
  • Feuertaufe (2013, реж. Емма Дорн)
  • Loreley (2015, реж. Басті Гансен)
  • Sternhagelvoll (2016, реж. Уве Фладе)
  • Störtebeker (2016, реж. Уве Фладе)
  • Lieb Vaterland, magst ruhig sein (2016, реж. Уве Фладе)
  • Troja (2020, реж. Йорн Гайтманн)
  • Kompass zur Sonne (2020, реж. Олівер Зоммер)
  • Schenk nochmal ein (2020, реж. Олівер Зоммер)
  • Wintermärchen (2020, реж. Інго Шпьорль)
  • Weckt die Toten (2023, реж. Маркус Гервінат)
  • Wolkenschieber (2024, реж. Голгер Фіхтнер)
  • Feine Seele (2024, реж. Голгер Фіхтнер)
Відеоігри
  • 2001 — відеогра Gothic. З'являються персонажі, схожі на учасників гурту, що співають одну з їхніх пісень «Herr Mannelig» у главі 2, в «Old Castle»

Посилання

[ред. | ред. код]