Inocarpus fagifer

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Метеликові
Inocarpus fagifer у книзі Вільяма Роксбера «Plants of the coast of Coromandel»
Inocarpus fagifer у книзі Вільяма Роксбера «Plants of the coast of Coromandel»
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Dalbergieae
Рід: Inocarpus
Вид: Гаїтянський каштан
Біноміальна назва
Inocarpus fagifer
(Parkinson) Fosberg, 1941
Синоніми
*Aniotum fagiferum Parkinson
  • Bocoa edulis (J. R. Forst. & G. Forst.) Baill.
  • Cajanus edulis (J. R. Forst. & G. Forst.) Kuntze
  • Inocarpus edulis J. R. Forst. & G. Forst.
  • Inocarpus fagiferus (Park.) Fosb.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Inocarpus fagifer
EOL logo.svg EOL: 644731
ITIS logo.svg ITIS: 507340
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 114993

Inocarpus fagifer — вид квіткових рослин родини Бобові.

Назва[ред. | ред. код]

Рослина відома під назвами: гаїтянський каштан, полінезійський каштан, мапе.

Будова[ред. | ред. код]

Високе дерево до 15 м висоти з міцним рифленим стовбуром, що нагадує велику зв'язку ліан. Припускають, що така будова стовбура є зародком дошкоподібних коренів. Прості продовгуваті листки досягають 30 см довжини. Квітки прості з 5-ма біло-кремовими пелюстками, зібрані у китиці. Плід яйцеподібний до 10 см з твердим покриттям, що не розкривається, містить всередині велику їстівну серцевину.[1]

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Квітне у віці 3-5 років зазвичай у листопаді-грудні. Плодоносить у січні-лютому. Плоди розкривають та споживають какаду та крилани.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Росте у вологих місцях у тропіках. Поширився з Малайзії на північ Австралії, острови Меланезії, Мікронезії, Полінезії. Поширений у вторинних лісах, мангрових лісах.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Настоянка з кори використовується проти опіків та діареї.[1]

Плоди дерева токсичні у сирому вигляді, проте їстівні у приготовленому. Слугують важливим джерелом їжі на островах. 25-ти річне дерево може давати до 75 кг плодів в рік. Гаїтянський каштан — єдиний вид у своєму роді Inocarpus, що використовується людьми.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Whistler, W. Arthur (1992). Tongan Herbal Medicine (en). University of Hawaii Press. ISBN 9780824815271. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Меннинджер Э. Причудливые деревья // Мир, 1970, 371 с. — С. 28