ILS
Радіотехнічна система посадки повітряних суден метрового діапазону хвиль, ILS (англ. instrument landing system) — система, у якій кутові координати визначаються методом порівняння коефіцієнтів амплітудної модуляції сигналу частоти-носія сигналами з частотою 90 Гц і 150 Гц[1][2].
Сукупність наземних та бортових радіотехнічних пристроїв, що забезпечують літаки інформацією, необхідною для управління або в процесі заходу на посадку та під час посадки (ГОСТ 26121).
Система складається з двох радіомаяків, курсового і глісадного. Курсовий маяк забезпечує точність наведення в горизонтальній площині (за курсом), а глісадний — у вертикальній (по глісаді). Маяки встановлюють біля злітно-посадкової смуги. Вони формують радіосигнали, які приймаються і обробляються технічними пристроями, встановленими на борту літака.
Категорії ILS[ред. | ред. код]
Існують три категорії обладнання ILS, що підтримують схожі за назвами типи заходів та/або посадок. Дані, подані у таблиці, базуються на положеннях ICAO, FAA, and EASA.[3]
| Категорія заходу | Висота прийняття рішення | Видимість по ЗПС (RVR) | Мін. видимість | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| I | < 200 ft (61 m) чи більше[4] | 1,800 ft (0,549 m);[4] в деяких портах дозволено 1 210 ft (370 m).[5] Для екіпажу з одного пілота зростає до 2 600 ft (790 m). | 800 m (2 600 ft). | Як загальна видимість не менше 800 m (2 600 ft), так і видимість по ЗПС (RVR) ― не повинна становити менше 550 meters (1 800 ft) на ЗПС з освітленими зонами посадки та центролінією. |
| II | < 200 футів та > 100 ft (30 m)[4] | 1 000 feet (300 m)[4] | Н/Д | ICAO та FAA: 350 meters (1 150 ft) або EASA: 300 meters (980 ft).[3] |
| IIIa | < 100 фт (30 м) та > 50 ft (15 m)[4] | 600 feet (180 m)[4] | Н/Д | В міжнародному аеропорту «Бориспіль» на ЗПС 36R встановлена для роботи з мінімумами 200 м горизонтальної та 30 м вертикальної видимості |
| IIIb | < 50 ft (15 m) або без обмежень[4] | 150 feet (46 m)[4] | Н/Д | |
| IIIc | Без обмежень[4] | Жодних обмежень[4] | Н/Д | Станом на 2012 р. категорія не задіяна в портах світу, так як вимагає супроводу і під час рулювання. Категорія IIIc не згадана в операційних документах ЄС. |
Система ILS схильна до перешкод з боку транспортних засобів (літаки, автомашини), якщо вони перетинають зону поширення сигналів передавачів. Якщо в цей час виконуватиме захід на посадку літак, то пілоти побачать відхилення глісадних і курсових планок. Якщо ж при цьому на літаку буде під'єднано автопілот, то літак почне маневрувати за креном і тангажем, що небезпечно.
Щоб цього не допустити, на аеродромі позначено межі (holding point), які не можна перетинати під час руління без дозволу диспетчера.
Ці межі можуть бути різними залежно від категорії ILS, яка використовується в цей час. Так межі для CAT III знаходяться далі від ЗПС, ніж межі для CAT I.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wragg, David W. (1973). A Dictionary of Aviation (вид. first). Osprey. с. 163. ISBN 9780850451634.
- ↑ ДСТУ 2598-94 СИСТЕМИ ПОСАДКИ ПОВІТРЯНИХ КОРАБЛІВ РАДІОТЕХНІЧНІ Терміни та визначення. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ а б Annex to ED Decision 2012-019-R https://easa.europa.eu/system/files/dfu/Annex%20to%20ED%20Decision%202012-019-R.pdf [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д е ж и к л Crane, Dale (2012). Dictionary of aeronautical terms (вид. 5th). Newcastle, Wash.: Aviation Supplies & Academics. с. 335. ISBN 978-1-56027-864-1.
- ↑ Canadian AIM – 9.19.2 Approach Ban. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 20 жовтня 2017.
Література, джерела[ред. | ред. код]
- РАДІОЛОКАЦІЙНЕ ТА РАДІОНАВІГАЦІЙНЕ ОБЛАДНАННЯ АЕРОПОРТІВ В. Г. Мелкумян, А. А. Семенов, О. В. Соломенцев (Київ, НАУ, 2006 р.- 218 с.)
- Курсо-глиссадная система. Справка [Архівовано 28 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
