Оман німецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Inula germanica)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оман німецький

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Asteroideae
Триба: Inuleae
Рід: Оман (Inula)
Вид: Оман німецький
Inula germanica
L., 1753
Посилання
Вікісховище: Pentanema germanicum
Віківиди: Inula germanica
EOL: 6177739
IPNI: 225879-1
NCBI: 313945

Оман німецький[1][2] (Inula germanica) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі й західній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

ілюстрація

Багаторічна рослина 15–60 см заввишки. Зелена або сіро-зелена рослина, вкрита довгими, волосками. Стебло густо залистяне, листки налягають один на одного. Кошики порівняно дрібні (7–11 мм в діаметрі), численні, зібрані в густому щитку. Квітки золотисто-жовті; крайові язичкові — нечисленні, до 9 мм довжиною. Зав'язь і сім'янки гладенькі, голі або тільки у верхній частині розсіяно-коротко-волосисті[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі й західній Азії[3][4][5].

В Україні вид зростає серед чагарників у степах, лісах і на сухих луках — у Лісостепу і Степу, б.-м. зазвичай, а також у Криму (передгір'я, Керченський півострів і ПБК)[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Inula germanica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 326.
  3. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 14.09.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 14.09.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 14.09.2019. (англ.)